Кабінет Міністрів у пошуках додаткових доходів для бюджету розробив план із підвищення податків. Планується збільшити ставку військового збору понад утричі та запровадити його для ФОПів. Щодо першого податку ініціатива вже оформлена у вигляді законопроєкту №11416. Але в запропонованій Кабміном редакції він не збільшить доходів бюджету, а може призвести до значного падіння економіки України, вважає партнер податкової практики Crowe Mikhailenko Віталій Смердов. Та пропонує альтернативні кроки.
Нещодавно Кабінет Міністрів заявив, що є гостра потреба залучити до бюджету додаткові 500,3 млрд грн, із них 495,3 млрд грн – на оборону. Не буду ставити під сумнів обґрунтованість цієї суми (як і витратної частини державного та місцевих бюджетів), але розгляну шляхи, за допомогою яких влада планує залучити ці кошти.
Кабмін визначив два джерела:
1. Майже три чверті додаткової потреби на фінансування оборони пропонується забезпечити коштом внутрішніх запозичень, перевиконання чинних доходів держбюджету, у тому числі внаслідок детінізації та економії по окремих видатках (361,6 млрд грн).
2. І лише одну чверть – внаслідок перегляду військового збору, акцизів та деяких інших заходів (138,7 млрд грн). Значна частина складників у цьому списку стосується лише тих, хто споживає зовсім необов’язкові у період воєнного часу дорогі імпортні товари.
Ініціатива щодо збільшення військового збору вже оформлена у вигляді урядового законопроєкту №11416. Наразі цей документ наданий на ознайомлення Верховній Раді і не проголосований навіть у першому читанні.
У разі прийняття Верховною Радою цього законопроєкту його норми наберуть чинності з місяця, наступного за місяцем опублікування. Виходячи з того, що наприкінці липня депутати ВРУ пішли у місячну відпустку, та враховуючи час, необхідний на розгляд та прийняття закону такого масштабу після їх виходу на роботу, законопроєкт може набрати чинності не раніше жовтня.
Корінь проблеми
Кабмін описав цю ініціативу так, ніби вона стосується лише невеликого кола платників податків. Але насправді це не так.
У разі прийняття законопроєкту №11416 у запропонованій Кабміном редакції він не збільшить доходів бюджету, а може привести до значного падіння економіки України.
Щоб це довести, розглянемо лише одну позицію цього законопроєкту – встановлення військового збору в розмірі 1% на доходи юридичних осіб. Саме на доходи, а не на прибуток. До чого це призводить, розглянемо на простому прикладі.
Припустімо, є компанія з рівнем прибутковості 1%. Якщо вона отримує дохід у розмірі 100 млн грн, її прибуток складатиме 1 млн грн, а податок на прибуток (18%), відповідно, 180 000 грн. У разі введення військового збору у 1% від доходу це означає, що компанія повинна буде додатково сплачувати 1% від 100 млн грн. Тобто 1 млн грн. У такому разі компанія працюватиме у збиток, і, найімовірніше, буде прийнято рішення її ліквідувати.
Звісно, не весь бізнес спіткає така доля. У компаній із вищим рівнем прибутковості будуть можливості вистояти. Але цей додатковий податок буде перекладено на ціну товарів та послуг. У підсумку — на кінцевого споживача.
І чим більше буде ланцюгів до моменту продажу кінцевому споживачу, тим істотнішим буде вплив цього податку. Адже на кожному ланцюгу 1%-м військовим збором буде оподатковувано не додаткову вартість, а повну вартість.
Своєю чергою, купівельна спроможність кінцевого споживача істотно зменшиться, оскільки військовий збір із загальних доходів, зокрема із заробітної плати, планується збільшити з 1,5% до 5%.
Альтернативи підвищенню військового збору
Враховуючи зазначене, можна очікувати, що ініціативи Кабміну не тільки не принесуть запланованих надходжень, а й у перспективі призведуть до їх скорочення – частина бізнесу не витримає і припинить діяльність. Перш за все це стосується галузей, які працюють із невеликим рівнем прибутковості. Частина ж може піти працювати «в тінь»: зарплати в конвертах, підміна трудових відносин на ФОП, винагорода яких буде оподатковувана військовим збором у значно меншому розмірі, аніж заробітна плата (1%, а не 5%) тощо.
І все це на фоні активних перевірок з боку податкової служби та БЕБ.
Враховуючи це, Верховній Раді є сенс переглянути ключові позиції законопроєкту №11416, адже наразі вбачається, що він принесе бюджету, бізнесу та населенню більше шкоди, аніж вигід. Про це також було зазначено у спільній заяві аналітичних центрів, у розробці якої я брав участь.
Тим часом додаткові надходження бюджету потрібні, з цим не посперечатися. І, звісно, збільшення оподаткування ніяк не уникнути. Але для зниження негативного впливу на економіку Кабміну та ВРУ є сенс звернути увагу на оподаткування доходів із високою тіньовою часткою. Відповідні законопроєкти з цього питання вже зареєстровані, але щодо їх прийняття з різних причин зволікають.
Ці законопроєкти дозволили б перекласти основний тягар податкового навантаження з білого бізнесу. Наведу такі приклади:
- законопроєкт №10166, який передбачає запровадження спеціального режиму оподаткування для самозайнятих осіб без їх реєстрації як ФОП. Мета законопроєкту – запровадити оподаткування для таксистів та кур’єрів, які працюють через платформи Bolt, Glovo, Uber, Uklon тощо;
- законопроєкт №11090, який передбачає збільшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби. Це може істотно збільшити дохідну компоненту бюджету. Але в пропорції, різній для звичайних тютюнових виробів та так званих ТВЕНів, щодо яких тіньова складова за статистикою є значно меншою.
Бізнесу та населенню України найближчим часом слід готуватися до збільшення податкового навантаження. Яким чином та в якому розмірі – залежить у тому числі від активного залучення бізнесу до обговорення та критики зазначених законодавчих ініціатив.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
