Вадим Мельник, голова Бюро економічної безпеки України, лютий 2022-го, Київ /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Шторм навколо БЕБ. Чи відновить перезавантаження довіру до реформи, на яку витратили понад 100 млн грн із бюджету? Розмірковує адвокат Денис Шкаровський

Вадим Мельник, голова Бюро економічної безпеки України, лютий 2022-го, Київ Фото Getty Images

Перезавантажити БЕБ – одна з умов нової програми МВФ для України. Ключове завдання полягає в тому, щоб розробити прозорі критерії відбору персоналу та керівництва Бюро. 11 квітня Кабмін зробив перший крок, звільнивши директора органу Вадима Мельника. Що відбувається з БЕБ та чому реформа, яку так чекав бізнес, провалилась, пояснює адвокат, партнер VB PARTNERS Денис Шкаровський

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Бюро економічної безпеки України, яке мало розслідувати економічні злочини, розпочало роботу наприкінці 2021 року. Створення нового держоргану мало покласти край силовому тиску на бізнес і започаткувати новий, аналітичний підхід до розслідувань у всіх сферах економіки.

Але на практиці декларативні заяви не реалізували, хоч і витратили на реформу, за словами голови фінансового комітету Данила Гетманцева, понад 100 млн грн із бюджету.

Правоохоронні органи знайшли спосіб не передавати матеріали кримінальних проваджень у новостворений орган. У результаті значний їх масив, який вже перебував у розслідуванні, в тому числі й податковою міліцією, БЕБ так і не отримав. Такі справи залишились у НПУ, СБУ або були передані іншим органам, але не БЕБ.

Створити якісний новий орган досудового розслідування не вдалося. 

Наприкінці 2022-го з’явились заяви про необхідність перезавантажити держорган. 20 лютого профільний Комітет ВР визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 11 квітня відбулось те, про що велись розмови останні декілька місяців – директора БЕБ Вадима Мельника звільнили.

Чому БЕБ штормить

Ще у 2019 році Володимир Зеленський у передвиборчій програмі в президенти України вказував «необхідність припинити економічний тиск на бізнес і позбавити СБУ повноважень займатись економічними злочинами». «Ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій» – така мета створення органу вказана у пояснювальній записці до закону про БЕБ.

До реформи за економічну безпеку в Україні відповідали одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, податкова міліція Державної фіскальної служби. В основу роботи БЕБ мав бути покладений ризикоорієнтований підхід: орган мав би аналізувати економічні ризики, попереджати та усувати їх, а не лише реагувати на правопорушення. Однак, він так і не продемонстрував очікуваної ефективності в роботі та прозорості у своїй діяльності.

Фактично, БЕБ розпочав роботу в листопаді 2021-го і встиг пропрацювати лише три місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вже восени 2022 року робота БЕБ зазнала нищівної критики. В грудні у Верховній Раді створили Тимчасову комісію з перевірки діяльності органу, а в лютому 2023-го Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною.

Роботою БЕБ незадоволені й міжнародні партнери. Питання щодо перезавантаження БЕБ включили до Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ у межах нової програми на $15,6 млрд. 

Попри антикорупційну програму, про яку говорив Вадим Мельник, БЕБ не продемонструвало нульову толерантність до корупції: його детективи потрапили у щонайменше два скандали, пов’язані з «прикриттям» діяльності грального бізнесу та нелегального ринку електронних сигарет. За цими окремими фактами їм повідомлено про підозру. 

Чому реформа не вдалася

Провал реформи пов’язаний з кількома чинниками.

  • Кадрове наповнення новоствореного органу. Те, про що в першу чергу вказується при обґрунтуванні необхідності перезавантаження БЕБ.

Якість роботи організації, перш за все, залежить від його керівника. Він визначає стандарт роботи колективу. Директором новоствореного органу призначили колишнього голову Державної фіскальної служби, яка перестала існувати після створення БЕБ. Крім того, відсоток колишніх співробітників ДФС серед детективів, аналітиків, оперуповноважених БЕБ доволі значний (за різними даними орієнтовно 80%).

Призначення на посади в БЕБ колишніх співробітників ДФС дискредитує основну ідею та мету створення вказаного органу: ліквідація податкової міліції, докорінний перегляд підходів до методів роботи з бізнесом і протидії кримінальним правопорушенням.

  • Недоукомплектування кадрового складу. На кінець 2022 року штат БЕБ було укомплектовано лише на 15,6% (624 працівники з необхідних 4000).
  • Нерозуміння співробітниками БЕБ корпоративного світу, ключових бізнес-процесів, які вони розслідують. Застосування підходів податкової міліції, як результат – розслідувалася звичайна господарська діяльність, яка не містила кримінального аспекту.
  • Політичний вплив на орган, що заважало незалежному та безсторонньому розслідуванню. 

Як перезавантажуватимуть БЕБ

У березні 2023-го у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9080, який має перезавантажити БЕБ. Його мета – протидіяти правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, та зменшити тиск на бізнес і досягнення економічного зростання.

Передбачається:

  • Змінити підходи до формування конкурсної комісії з призначення та звільнення директора БЕБ.

Пропонується залучити до конкурсної комісії осіб, визначених КМУ за пропозицією міжнародних та іноземних організацій.

  • Атестація усіх працівників БЕБ протягом року з моменту обрання директора БЕБ за новим порядком.
  • Заборона на працевлаштування в БЕБ осіб, які до 1 січня 2023 року сукупно не менше року обіймали будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, НПУ та міліції. 

Чи допоможе перезавантаження

З перезавантаженням БЕБ зможе запрацювати на якісно новому рівні. Однак, законопроєкт, який це передбачає, містить як переваги, так й недоліки.

Переваги:

  • Залучення міжнародних спостерігачів до обрання керівника БЕБ, як в антикорупційних органах НАБУ та САП. Це дозволить обрати професіонала з незаангажованими підходами та відновить довіру бізнесу до органу та його очільника.
  • Атестація співробітників БЕБ. Процедура виявлятиме найкваліфікованіших і прогресивних співробітників.

Недолік законопроєкту – повна заборона працевлаштування в БЕБ осіб із досвідом роботи в інших правоохоронних органах. Така норма однобічна та шкідлива.

Серед співробітників вищевказаних органів щонайменше 20% (якщо виходити з оцінки в 80% колишніх податкових міліціонерів) є професіоналами, які не лише мають право працювати в БЕБ, а й можуть претендувати на керівні посади.

У результаті перезавантаження БЕБ має стати привабливим органом, в якому захочуть працювати досвідчені кадри. Це позитивно відобразиться на якості діяльності та її ефективності. Запропоновані зміни мають, серед іншого, забезпечити фінансову та інституційну незалежність органу.

Не варто очікувати перезавантаження БЕБ уже завтра. Це тривалий процес, якому передує прийняття відповідного закону. Результат побачимо не раніше наступного року. 

До того часу передумов для зміни діяльності БЕБ немає, і ми надалі бачитимемо нарікання на його неефективність і скарги бізнесу на необґрунтований тиск.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні