Спілка українських підприємців (СУП) закликала уряд не посилювати обмеження на бронювання військовозобов’язаних без оцінки наслідків для підприємств і консультацій із бізнесом. В організації вважають, що такі зміни можуть ускладнити виконання оборонних замовлень, роботу критичної інфраструктури та підтримку економіки.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Спілка підтримує забезпечення мобілізаційних потреб і протидію зловживанням, але наголошує, що правила мають враховувати потреби підприємств у працівниках для виробництва, роботи інфраструктури та наповнення бюджету.
- У СУП зазначають, що кваліфікованих працівників складно швидко замінити. В енергетиці та комунальній сфері це особливо важливо напередодні опалювального сезону й на тлі атак на інфраструктуру.
- Втрата фахівців в ОПК, за оцінкою спілки, може порушити виробничі цикли та виконання контрактів, а заміна працівників потребує перевірок і допуску до чутливої інформації.
- Ще одна пропозиція, яка викликає занепокоєння бізнесу, – фіксувати чисельність працівників підприємств ОПК на дату визначення їхньої критичності. На думку СУП, це може обмежити найм персоналу та розширення виробництва.
- Спілка вважає, що для роботи Координаційного центру у визначенні критичності підприємств необхідно чітко визначити повноваження, строки розгляду звернень і механізми оскарження рішень.
- Під час доопрацювання пропозицій спілка закликає врахувати зауваження Міністерства цифрової трансформації щодо можливого дублювання функцій державних органів і додаткових адміністративних бар’єрів, Міністерства юстиції – щодо правової природи повноважень центру, а також висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо корупціогенних факторів у проєкті.
Що пропонує СУП
- офіційно роз’яснити рішення від 13 жовтня та оприлюднити остаточний текст постанови після доопрацювання;
- провести консультації з бізнесом і врахувати зауваження державних органів;
- оцінити наслідки обмежень, зокрема з урахуванням зауважень Міністерства енергетики;
- зберегти можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників ОПК, енергетики та критичної інфраструктури за обґрунтованої потреби;
- для підприємств ОПК – розраховувати ліміт за фактичною чисельністю військовозобов’язаних на дату подання списків;
- визначити чіткі процедури роботи Координаційного центру, передбачити перехідний період у разі зміни правил і не допускати автоматичної втрати бронювань або статусу критичності без індивідуальної перевірки.
Контекст
Уряд кілька місяців обговорював перегляд бронювання для критично важливих підприємств через нестачу людей у війську. Концепцію, за словами співрозмовника Forbes Ukraine у Кабміні, ухвалили на Ставці. Станом на 12 жовтня вона мала три пункти: зменшити квоту для ОПК та енергетики зі 100% до 85% заброньованих, а для житлово-комунальних підприємств – із 75% до 60%; виключити працівників із відстрочкою з бази для розрахунку квоти; створити при Кабміні Координаційний центр з питань бронювання за участі СБУ та Нацполіції.
13 жовтня Кабінет Міністрів розглянув зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних, і погодив створення Координаційного центру з подальшим доопрацюванням. Пропозиції щодо скорочення лімітів бронювання також залишили на доопрацювання. За даними Forbes Ukraine, офіційного роз’яснення рішення не надали.
Проти скорочення квот, за даними джерел Forbes Ukraine, виступав міністр енергетики Денис Шмигаль. Опитані оборонні компанії попереджали про ризик зриву державних контрактів і казали, що з бізнесом зміни не обговорювали.
Координаційний центр – не нова ідея. У липні 2026-го Мінекономіки повідомило про його створення, наступного дня відкликало новину, а 23 липня новий уряд скасував постанову від 8 липня про центр, бо розробник не врахував зауважень Міненерго, МВС, Мін’юсту, Мінрозвитку громад і СБУ.
Станом на кінець вересня 2026-го в Україні було заброньовано близько 1,4 млн осіб. За результатами літнього перегляду критичності статус не підтвердили близько 15% підприємств, повідомив міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes Ukraine.
