Вето президента Польщі Кароля Навроцького на закон про €44 млрд оборонного кредиту ЄС спричинило конфлікт із прем’єр-міністром Дональдом Туском. Чому Навроцький проти кредиту, а уряд Туска говорить про загрозу виходу Польщі з ЄС? Головні висновки з матеріалів Politico, EUobserver, Wprost та Rzeczpospolita.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У Польщі розгортається політичний конфлікт між президентом Каролем Навроцьким, що його підтримує націоналістична опозиція та який орієнтується на рух MAGA, і проєвропейським премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском, пише Politico.
Новою точкою зіткнення стала відмова Навроцького підтримати масштабну європейську програму фінансування озброєнь, зазначає видання. А боротьба за контроль над країною загострюється напередодні парламентських виборів 2027 року.
Чому Туск говорить про ризик виходу Польщі з ЄС та чого прагане Навроцький? Forbes Ukraine вибрав головне з матеріалів міжнародних та польських медіа.
Ставка на США чи Європу? Чому Навроцький блокує кредит ЄС
12 березня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон, що дозволяв би Польщі отримати €44 млрд пільгових кредитів у рамках програми ЄС Security Action For Europe (SAFE).
Кошти планувалося витратити на 139 проєктів – від ППО та кібербезпеки до виробництва важкої техніки. Польський парламент ще в лютому схвалив цей законопроєкт, що вписувався б в оборонну політику країни, яка витрачає 4,5% ВВП на армію і прагне досягти показника у 5%, пише EUobserver.
Однак Навроцький та його союзники з партії «Право і справедливість» («ПіС») стверджують, що прийняття цих коштів зробить Польщу залежною від Брюсселя та Берліна й зашкодить відносинам зі США, до яких тяжіє польський президент, зазначає Politico.
Президент Польщі не згоден з умовами програми SAFE, за якими щонайменше 65% контрактів мають дістатися європейським постачальникам, пише EUobserver. Це змусило б Польщу віддати перевагу німецьким чи французьким оборонним компаніям замість американських.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Натомість Навроцький запропонував ініціативу SAFE 0%: профінансувати оборонні інвестиції коштом доходів від 550 т польських золотих резервів, зазначає Rzeczpospolita. Ідею підтримав голова Нацбанку Адам Глапінський, однак уряд та низка аналітиків відкинули її як нереалістичну, пише EUobserver.
Президент Польщі не згоден з умовами програми SAFE, за якими щонайменше 65% контрактів мають дістатися європейським постачальникам. Фото Getty Images
Як реагує уряд Туска
Реакція уряду Туска на вето була гострою. «Рішення президента є проявом національної зради», – сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Відмова від ухвалення закону означатиме для Польщі втрату гнучкості: уряд не зможе використати європейські кошти на фінансування прикордонної служби, модернізацію поліції чи будівництво інфраструктури, пише EUobserver.
Однак правляча коаліція під проводом Туска не має достатньої кількості голосів у парламенті для подолання вето Навроцького. Уряд оголосив, що реалізовуватиме програму в обхід ухвалення закону, зазначає EUobserver. Опозиційний табір Навроцького вважає такий крок неконституційним і пригрозив, що премʼєр-міністр та члени уряду можуть постати перед Державним трибуналом.
Єврокомісія заявила про готовність працювати з Варшавою, але поки що Польща змушена шукати кулуарні можливості для доступу до грошей через внутрішні суперечки, зазначає EUobserver.
До програми SAFE уже приєдналося 19 країн блоку, включно з урядами консервативних політиків, зокрема прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, пише Politico. Угорщина, якій раніше заморозили частину коштів з фондів ЄС за порушення верховенства права, вільно отримає свої €16 млрд у рамках SAFE, зазначає EUobserver.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та уряд оголосили, що реалізовуватимуть програму в обхід ухвалення закону. Фото Офіс президента України
Політична стратегія Навроцького
З моменту вступу на посаду в серпні 2025 року Навроцький наклав вето вже на 28 законів, що є абсолютним рекордом в історії Польщі. Наприклад, Лех Валенса за всю каденцію мав 27 вето, а Анджей Дуда за 10 років – лише 19, пише Rzeczpospolita.
Причиною вето може бути прагнення Навроцького не дозволити правлячій коаліції здобути політичну перевагу напередодні парламентських виборів 2027-го, вказує EUobserver думку аналітиків.
«Навроцький свідомо відмовився від пом’якшення свого образу і робить ставку на імідж стронгмена, який не йде на компроміси з Туском», – каже в інтерв’ю Wprost Мирослав Очкось, фахівець з політичного іміджу Варшавської школи економіки. Навроцький та його оточення намагаються імітувати імідж Трампа та посилювати президентську вертикаль у Польщі, вважає він.
Партія Туска «Громадянська платформа» лідирує в опитуваннях із підтримкою приблизно 34%, тоді як партія Навроцького «Право і справедливість» відстає з 26%, за даними Politico. Водночас серед правих сил посилюються менш радикальні партії: «Конфедерація» має приблизно 13%, а «Конфедерація польської корони» – 8%. За допомогою вето на SAFE табір Навроцького намагається повернути на свій бік консервативних виборців.
Поки що Навроцький виграв інформаційну битву в інтернеті – лише за один день його ідея SAFE 0% охопила 32 млн користувачів у польському медіапросторі, зазначає польський аналітик Міхал Федорович.
Президент Польщі Кароль Навроцький та президент США Дональд Трамп в Овальному кабінеті, Білий дім. Фото Getty Images
Карта Туска. Чи можливий Polexit?
Туск намагається капіталізувати ситуацію, попереджаючи про загрозу Polexit – виходу Польщі з ЄС, пише Politico. «Президентський табір просуває вкрай небезпечний антиєвропейський наратив, намагаючись зробити з ЄС ворога», – цитує Politico Анджея Доманського, міністра фінансів в уряді Туска.
Однак Навроцький та його союзники з «ПіС» категорично заперечують наміри вийти з ЄС. Вони наполягають, що виступають за збереження членства в ЄС, але прагнуть перетворити Євросоюз на вільне обʼєднання суверенних держав, протидіючи створенню централізованої європейської супердержави, зазначає Politico.
Членство в ЄС у Польщі залишається популярним, проте його підтримка скоротилася з 92% у 2002 році до 82% у 2026-му. Серед консервативних виборців євроінтеграцію схвалюють дві третини, наводить Politico дані CBOS.
Однак Polexit не настає раптово, а починається з таких прецедентів, як вето щодо програми SAFE, попереджає про тенденцію Rzeczpospolita.
Політики можуть просувати антиєвропейські теми винятково заради поточних електоральних інтересів і не бажати реального виходу з ЄС, пояснює Politico фахівчиня з питань дезінформації Анна Мєжинська. Але багаторічне нагнітання євроскептицизму здатне створити неконтрольовану ланцюгову реакцію, як це сталося у Британії з Brexit.
«Якщо політики втратять контроль над цим наративом, уся парламентська кампанія 2027 року може звестися до одного вибору: ви за ЄС чи проти нього?» – вважає Мєжинська.
