BRICS /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

«Новий театр протистояння». BRICS розширюється удвічі через бажання Росії та Китаю змінити світ. Чи варто Заходу хвилюватись?

7 хв читання

Національні прапори країн-членів BRICS – Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки – на сцені Sandton Convention Center у Йоганнесбурзі під час 15-го саміту блоку, 24 серпня 2023 року. Фото Getty Images

Блок BRICS розширився до 10 країн-учасниць. На них припадатиме близько 40% світового ВВП за ПКС (більше за G7) та 45% світових запасів нафти. Що таке BRICS, чому попри членство у ньому Росії країни до нього доєднуються та чи вже варто через це хвилюватися Заходу та Україні?

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

Міжнародне об’єднання BRICS розширилося удвічі – до 10 членів. До країн-засновниць – Китаю, Росії, Бразилії, Індії та ПАР – з 1 січня долучились Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Ефіопія та Іран. 

Після розширення на країни BRICS припадатиме понад третина світового ВВП. Лідер Китаю Сі Цзіньпінь хоче, щоб об’єднання «допомогло реформувати глобальне управління». Головує цього року в BRICS Росія.

Чому розширюється BRICS, як Росія може використати річне головування в обʼєднанні, чи допоможуть нові члени зміцнити блок або, навпаки, перетворять його на малодієздатну структуру?

Що таке BRICS і які цілі блоку

Акронім BRIC («цеглинка» з англійської) з’явився у 2001 році в роботі аналітика Goldman Sachs Найджела О’Ніла, який аналізував потенціал зростання економік Бразилії (B), Росії (R), Індії (I), Китаю (C). У 2006-му ці країни створили неформальну групу, у 2009-му провели перший саміт у Єкатеринбурзі, а в 2010-му до блоку долучилась Південна Африка (S).

Об’єднання декларує переважно економічні цілі: поглиблення співпраці та реформу міжнародних фінансових інституцій, щоб посилити голос і представництво країн, що розвиваються. 

У BRICS є Новий банк розвитку (New Development Bank). З моменту створення у 2014-му відомство виділило $32,6 млрд на 96 проєктів у Бразилії, Росії, Індії, ПАР, Китаї та Бангладеш. Остання країна не є членом BRICS, але доєдналася до банку в 2021 році разом з Уругваєм, ОАЕ, Єгиптом.

Від політиків з BRICS лунають заклики знижувати залежність від долара шляхом створення спільної валюти блоку для взаємних розрахунків – на зразок євро в Євросоюзі. 

У BRICS є й геополітичні цілі: більша роль країн-членів блоку у міжнародних відносинах. У декларації саміту BRICS-2023, зокрема, йдеться про необхідність реформи ООН та підвищення ролі Індії, Бразилії, ПАР у Радбезі ООН. 

BRICS – неформалізована організація: у неї немає секретаріату, керівних інституцій, засновницького договору. Слабка інституціоналізація не є серйозною перепоною, пояснює ексдипломат та експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Наприклад, так само не є формальною організацією впливова G7.

«Неформальні організації дають можливість координувати стратегії, – каже Хара. – Інше питання – наскільки збігаються інтереси країн-членів. Це найцікавіша частина щодо BRICS».

Чому BRICS розширюється

Розширити BRICS вирішили на саміті в серпні 2023-го. З шести країн, яких запросили долучитися до блоку, відмовилася Аргентина – після приходу до влади прозахідного президента Хав’єра Мілея. «BRICS більше повʼязаний із політичним розкладом, ніж із перевагами, які блок може дати у торгівлі між країнами», – пояснювала таке рішення Діана Мондіно, яка стала головою МЗС Аргентини за Мілея.

Мотиви для розширення блоку у всіх сторін різні, вважає ексдипломат та експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Для Росії це передусім політичні цілі, спроби створити та очолити альтернативне Заходу об’єднання. Також ефективніше перебудовувати економіку в умовах західних санкцій.

Для Китаю – посилити геополітичну вагу, щоб наблизитись до світового домінування або принаймні розділення домінування зі США. І створити можливості для економічного росту на тлі економічних проблем усередині Китаю, проблем із демографією, технологічної залежності від Заходу.

BRICS /Getty Images

Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса, президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва, президент Китаю Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров із делегатами включно шести країн, які були запрошені приєднатися до BRICS, – Аргентини, Єгипту, Ефіопії, Ірану, Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії під час заключного дня саміту блоку в Sandton Convention Center 24 серпня 2023 року в Йоганнесбурзі. Фото Getty Images

«Президент РФ Володимир Путін та президент Китаю Сі Цзіньпін є ідеологічними союзниками, які не задоволені західно-центричною геополітичною системою, хочуть її поламати, – зауважує Хара. – Росія – більш грубо, Китай – плавніше, з меншою кількістю конфліктів». Але їм обом не подобається ліберальна, заснована на міжнародному праві система, відзначає він. Обом вона здається несправедливою.

Індія не плекає геополітичних ілюзій, як Росія, а більше зацікавлена в економічному розвитку, додає ексдипломат: «Тим паче націнтерес Індії більше збігається зі США та європейцями, аніж із Росією, Китаєм».

Країни, які доєднуються до BRICS, бачать можливість отримати ресурси для розвитку поза західною системою, вважає Хара. І керують геополітичними ризиками, пояснює він. Так Саудівська Аравія намагається балансувати між великими гравцями: Заходом та Глобальним Півднем, щоб зменшити свою залежність і реалізовувати свої інтереси.

Російсько-українська війна та події на Близькому Сході також підкреслюють потребу в реформуванні глобальних інституцій, як-от ООН, додає Хара. Тому запит інших країн на альтернативні структури – логічний.

У бажанні третіх країн приєднуватися до BRICS заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса бачить насамперед політичний мотив. «Це клуб, що обʼєднує Глобальний Південь, який намагається вибити собі більшу роль у світовій політиці, – каже він. – Напевно, вони думають, якщо обʼєднаються, то їхні голоси будуть лунати голосніше».

Що (не) змінює розширення BRICS у світовій економіці

Після розширення у країнах BRICS проживатиме понад 40% світового населення. На них припадатиме 36,19% світового ВВП за паритетом купівельної спроможності (більше за G7) та 45% світових запасів нафти. Але BRICS наразі не має суттєвого впливу на світову економіку чи економіку країн-членів, каже Фурса: «Кожна країна є вагомим гравцем світової економіки. Але немає такого, щоб вони мали злагоджену політику та спільні інтереси».

BRICS не визначає динаміку торгівлі чи економічної співпраці в країнах-членах, додає директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

BRICS

Частки ВВП країн-засновниць BRICS та нових членів блоку в світовій економіці в 2023-му.

Між країнами немає зони вільної торгівлі або угод, які б об’єднували всіх економічно, пояснює вона. Кожна має свою торговельну політику, в тому числі з країнами Заходу, відрізняються головні торговельні партнери, валютні режими, економічна структура членів BRICS.

«Це більше політичний форум, – зазначає Мовчан. – Не бачу [у BRICS] процесів як об’єднаної платформи, яка виступала б за спільні економічні інтереси». Цих процесів не відбувається й після того, як до блоку додались країни з ще іншими інтересами.

BRICS не стане впливовим на світову економіку і після розширення, каже Фурса: «Коли країни-засновниці були в BRICS, це не призводило до значного впливу чи кооперації. Цього не буде з новими країнами».

Чи є загроза долару США через розширення BRICS

Одне з важливих питань BRICS – зменшення залежності від долара США. Всі розуміють зручність національної валюти США, але хочуть знизити ризики, зокрема, через контроль Америки над транзакціями, можливістю накласти санкції, пояснює Хара.

Попри 15-річне існування BRICS та розмови про створення власної валюти, долар США й досі лишається домінуючою валютою в світовій економіці. Станом на 2023 рік, у ньому відбувалося 46,5% платежів у SWIFT (+13 п.п. у порівнянні з 2012-м), 88,4% валютних операцій (+1,4 п.п. з 2012-го) та 59,4% у золотовалютних резервах (-2,5 п.п. з 2012-го), наводить дані Statista.

У країн-членів BRICS є два шляхи кинути виклик домінуванню національної валюти США.

  • Створити спільну валюту. Перед самітом BRICS-2023 цю ідею промотував президент Бразилії Лула да Сілва. Але країна-господарка саміту ПАР не включила її до повістки. 

На думку Фурси, підґрунтя для створення валюти BRICS відсутнє. Перехід до спільної грошової одиниці насамперед мав би означати передання частини суверенних прав держав-членів наднаціональному Центробанку, каже Мовчан: «Уявити це в конфігурації цих країн зараз максимально складно».

  • Взаємно використовувати національні валюти країн-членів блоку.

Це країни BRICS можуть робити, каже Мовчан. Але питання – наскільки багато валют вони будуть готові включити у свої «кошики». «Наприклад, Саудівська Аравія прив’язується до долара США. А китайський юань має багато адміністративного контролю за потоками капіталу», – каже Мовчан. Взаємне використання валют можливе як частина стратегії диверсифікації, але блоку навряд чи вдасться замістити долар найближчим часом, додає вона.

Перспективи головування Росії у BRICS

У 2024-му Росія головуватиме у BRICS та в жовтні прийматиме саміт у Казані. Економічних вигод це їй не дасть, переконаний Фурса. Але може дати політичні дивіденди.

РФ визначатиме адженду, просуватиме серед країн-членів тези про Захід та війну проти України, пояснює Хара з Центру оборонних стратегій. Для практично ізольованого на Заході Путіна головування – це нагода показати себе ніби як лідера Глобального Півдня.

«Це відбуватиметься на тлі розширення – у країнах-членах проживатимуть понад 3,5 млрд людей, понад третина світового ВВП, – додає Хара. – Формально Путін очолюватиме the rest is bigger than the West, і це символічно для нього в пропагандистському плані».

BRICS /Getty Images

Президент Росії Володимир Путін виступає з онлайн-промовою під час саміту BRICS 2023 року в Sandton Convention Center 24 серпня 2023 року, Південна Африка. Фото Getty Images

Чи варто хвилюватися країнам Заходу

Сполучені Штати не розглядають BRICS як геополітичного конкурента, запевняв на брифінгу в серпні 2023-го радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван. «Це дуже різноманітна група країн: із демократіями – Бразилією, Індією, ПАР, автократіями – Росією і Китаєм, – пояснював він. – З відмінностями в поглядах на критичні питання в Індо-Тихоокеанському регіоні, на війну в Україні, на цілу низку інших речей».

Китай та Індія мають територіальні претензії в Гімалаях та конкурують в Індо-Тихоазійському регіоні. Іран та Саудівська Аравія з 2015-го ведуть проксі-війну в Ємені. Єгипет та Ефіопія сперечаються через використання вод Нілу.

Різняться позиції країн й щодо Заходу. Китай – у стратегічній конкуренції зі США. Іран та Росія – під західними санкціями. Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Індія – мають безпекові взаємини зі США або американськими об’єднаннями.

«З деякими членами BRICS ми – в позитивних відносинах, – пояснював Салліван. – Продовжуватимемо працювати над позитивними відносинами з Бразилією, Індією та ПАР, керувати відносинами з Китаєм і протистояти російській агресії».

Розбіжності у позиціях та інтересах країн-членів накладаються на те, що рішення BRICS приймаються консенсусом. Його важко шукати серед п’яти членів, ще важче – коли таких країн вдвічі більше.

Сі Цзіньпін, BRICS /Getty Images

Президент Китаю Сі Цзіньпін під час круглого столу лідерів Китаю та Африки в день закриття саміту BRICS у Sandton Convention Center, Йоганнесбург, Південна Африка, 24 серпня 2023 року. Фото Getty Images

Якщо Китай розширенням BRICS прагне побудувати антизахідний блок, то йому це не вдасться через стількох «друзів США» у блоці, пише у Foreign Policy Раджа Мохан, старший науковий співробітник в Asia Society Policy Institute. Конкуренція між країнами BRICS за глобальний вплив є більш значущою, ніж спільні інтереси у протистоянні Заходу, вважає він. І BRICS сам стане театром протистояння.

Для ефективності BRICS важливою буде роль Китаю як медіатора, каже Хара. Наприклад, у 2023-му Пекін як посередник зміг домогтися відновлення дипломатичних відносин між Саудівською Аравією та Іраном. «Роль Китаю як центра тяжіння цієї організації – непересічна, – підсумовує ексдипломат. – Вона буде забезпечувати пошук формулювань, на які всі погодяться. Навіть якщо один одного ненавидять».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні