Президент США Дональд Трамп завершив візит до Великої Британії зустріччю з прем’єр-міністром країни Кіром Стармером. Forbes Ukraine зібрав п’ять висновків від FT, WSJ, Politico, Reuters та Bloomberg, які визначатимуть траєкторію взаємодії Лондон – Вашингтон найближчими місяцями.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
У четвер, 18 вересня, у заміській резиденції Чекерс відбулися переговори прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та президента США Дональда Трампа. Після лідери держав вийшли на спільну пресконференцію. Це була кульмінація державного візиту Трампа до Великої Британії, насиченого подіями, серед яких королівський прийом у Віндзорі, авіашоу та відвідування архівів експрем’єр-міністра Вінстона Черчилля.
Президент США дружньо поплескав Стармера по спині, але замовчував потенційні розбіжності щодо низки складних питань – палестинської державності, міграції, енергетики, свободи слова та відставки британського посла у Вашингтоні після розголосу його зв’язків із фінансистом-дисидентом Джеффрі Епштейном, пише WSJ. Рекордні американські інвестиції стали для Кіра Стармера підтвердженням, що його пропозиція знову запросити Дональда Трампа на державний візит була правильною, пише Reuters. Це була ризикована ставка: так Лондон прагнув утримати на своєму боці непередбачуваного президента США.
Україна і російська нафта
Переговори стосувалися питання, як посилити підтримку України та підвищити тиск на Путіна, щоб змусити його погодитися на мирну угоду. «Якщо ціна на нафту впаде, Путін вийде з гри. Я готовий робити інші речі, але не тоді, коли ті, за кого я борюся, купують нафту в Росії», – каже Трамп. Одна з американських пропозицій передбачає запровадження вторинних тарифів у розмірі до 100% на товари з Китаю та Індії, а також інші торговельні обмеження, які мали б зменшити потік російських енергоресурсів й унеможливити передачу товарів подвійного призначення до Росії, додає Bloomberg.
Стармер жорсткіший щодо темпу й масштабу впливу на президента Росії. «Ми повинні посилити тиск на Путіна», – каже він, згадуючи безпрецедентні порушення повітряного простору НАТО, пише Politico. «Лише коли президент США тиснув на Путіна, той хоч якось виявляв готовність рухатися», – додав прем’єр.
ЄС справді прискорює відмову від російського СПГ, але ринок пального складніший. Європа імпортує нафтопродукти з Індії та Туреччини, де переробляють російську нафту. Заборону таких закупівель планують з початку наступного 2026 року, пише Bloomberg. WSJ фіксує, що прориву щодо нових кроків США у відношенні санкцій проти Росії під час візиту не сталося. «Це виклик для Європи, – сказав Стармер на зустрічі. – Є кілька країн, які занадто залежать від російських енергоресурсів».
Трамп наполягає на зупинці закупівель російської нафти союзниками, а Стармер підтримує посилення тиску на Кремль. Фото Getty Images
Інвестиції і техпартнество
Лондон конвертував церемоніал у цифри. Обіцяні €175,5 млрд інвестицій від американських компаній Стармер прямо пов’язав із візитом Трампа, пише FT. У пакеті корпоративних інвестицій, зокрема, найбільше інвестує Blackstone – €117 млрд у дата-центри ШІ протягом 10 років.
Нове техпартнерство має побити всі рекорди і принести близько $340 млрд у двосторонньому обміні через Атлантику, коментує угоду WSJ. Окремо Microsoft оголосила $30 млрд інвестицій у британський ШІ. На символічному рівні це синхронізація британської інноваційної екосистеми з американським капіталом і залізом: дата-центри, суперкомп’ютери, доступ до моделей.
Але за обіцянками – ризики залежності. Британія ризикує перетворитися на плацдарм Кремнієвої долини, який має обмежену автономію, пише Reuters. Надмірне зближення Великої Британії зі США також може обмежити британські можливості експортувати до ЄС, який залишається найбільшим торговельним партнером Сполученого Королівства та ключовим драйвером економічного зростання.
Трамп закликає Велику Британію залучити військових проти нелегальної міграції. Фото Getty Images
Жорсткий сигнал Трампа про міграцію
«Не має значення, чи залучаєш військових, чи якісь інші засоби. Це руйнує країни зсередини», – сказав Трамп про проблему нелегальних мігрантів у США і запропонував Стармеру жорсткіші заходи у розвʼязанні питання міграції у Великій Британії. Риторика Трампа перегукується з позицією керівника партії Британії Reform UK Найджела Фараджа щодо масових депортацій мігрантів, додає FT і контрастує із загалом безпроблемним тоном візиту.
Стармер відповів фактами: перший рейс із нелегальним мігрантом – громадянином Індії – вже приземлився в Парижі згідно з угодою про реадмісію. Але політична вразливість нікуди не зникає. Рейтинги прем’єра падають саме через тему нелегальної міграції, нагадує WSJ.
Для уряду це тест балансу. Якщо прийняти жорсткі поради Білого дому, то буде ризик розколоти свою коаліцію, а якщо проігнорувати це питання, то влада може втратити імідж ефективного менеджера кордонів, пише FT.
Лідери розходяться в енергополітиці. Британія робить ставку на вітер, а США просувають нафтовий прагматизм. Фото Getty Images
Зелена енергетика
Енергетика виступила полем світоглядних відмінностей. Уряд Стармера робить ставку на вітроенергетику та згортання нових проєктів з видобутку нафти й газу у Північному морі, натомість Трамп м’яко закликає «почати використовувати великі власні ресурси», пише WSJ. Трамп також назвав вітрову енергетику «дуже дорогим жартом» і порадив «максимально використовувати нафту з Північного моря».
Це розходження поглядів не локальне, а структурне. Британський «зелений» курс передбачає довгу гру в капіталомістку генерацію та мережі, тоді як вашингтонський акцент Трампа – швидкий вплив на ціни на нафту як інструмент тиску на Кремль, пише Bloomberg. На практиці дата-центри та суперкомп’ютери з інвестиційного пакета США потребують стабільної, дешевої електрики, а отже – визначеності курсу.
Якщо британський ШІ будуватимуть на американській інфраструктурі та дата-центрах, то очевидно, британський політичний вплив буде природним чином обмежений, каже партнер юридичної фірми Shoosmiths Алекс Кіркхоуп.
Визнання Палестини
Питання палестинської державності теж залишилося невизначеним. Трамп назвав це одним із небагатьох розбіжностей. Але Стармер наголосив на спільних інтересах: мир на Близькому Сході, звільнення заручників та збільшення гуманітарної допомоги для Гази. «Це частина загального пакета, який має вивести нас із жахливої ситуації до результату у вигляді безпечного й захищеного Ізраїлю, якого зараз немає, і життєздатної палестинської держави», – сказав він. Президент США заявив, що тиснутиме на Ізраїль лише після звільнення заручників, додає WSJ.
Метод Лондона – обійми замість фронтального бою. «М’яка сила приносить відчутні економічні вигоди», – резюмує Стармер, пояснюючи, чому день церемоній у Віндзорі перетворився на контракти. Але вплив прем’єр-міністра має свої межі. Сектор британської сталі все ще сплачує 25% мита за доступ на ринок США проти 50% для інших країн, і Стармеру не вдалося добитися їх зниження під час цього візиту, пише Reuters.
«Трамп – мінливий лідер, який поводиться як середньовічний король, – каже Reuters політолог Девід Данн. – Британії вдалося за допомогою тихої та обережної дипломатії досягти відносно сприятливого ставлення».
Реальний результат зустрічі залежить від примх Трампа, а не від тактики чи стратегії Великої Британії, додає економіст Пітер Голмс.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
