Український скелетоніст Владислав Гераскевич був дискваліфікований з Олімпійських ігор за вшанування загиблих спортсменів, які були зображені на його шоломі. Чому «шолом пам’яті» став недопустимим для організаторів та чи є шанси оскаржити це рішення в суді? Реакція The Guardian, CNN, The New York Times та The Telegraph
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Зимові Олімпійські ігри у Мілані та Кортіні 2026 року стали ареною гучного скандалу ще до початку вирішальних заїздів. Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували всього за 21 хвилину до старту змагань. Причиною стала його відмова зняти шолом, присвячений памʼяті українців, зокрема спортсменів, які загинули внаслідок російської агресії.
Гераскевич, який ще на Іграх-2022 у Пекіні прославився мовчазним протестом із плакатом No War in Ukraine за кілька днів до вторгнення, знову демонструє принциповість навіть ціною участі у змаганнях, пише NYT.
«Я не зраджу цих спортсменів. Вони пожертвували своїм життям, і завдяки цій жертві я можу бути тут», – заявив Гераскевич в інтерв’ю CNN.
Про принципи Гераскевича написала низка міжнародних ЗМІ: The Guardian, CNN, The New York Times та The Telegraph. Forbes Ukraine обрав головне з реакцій та аналізу міжнародних ЗМІ.
Дискваліфікація через шолом і позиція МОК
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) та журі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) ухвалили рішення позбавити Гераскевича акредитації через «відмову дотримуватися керівних принципів МОК щодо вираження поглядів спортсменів», зазначає The Guardian.
Центром конфлікту став так званий шолом памʼяті (Helmet of Memory). На ньому були зображені портрети людей, які загинули під час війни. Серед зображених були як діти, так і відомі атлети, зокрема важкоатлетка Аліна Перегудова, боксер Павло Іщенко, хокеїст Олексій Логінов, 25-річний фігурист Дмитро Шарпар та дев’ятирічний біатлоніст Євген Малишев.
Шолом спортсмена порушував статтю 50 Олімпійської хартії, яка забороняє будь-які політичні, релігійні чи расові демонстрації на олімпійських обʼєктах, згідно з офіційною заявою.
«Справа не в меседжі, а в місці. Ми не можемо показувати 130 конфліктів, що відбуваються у світі, під час змагань», – цитує The Guardian заяву представника МОК Марка Адамса.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Президент Федерації бобслею та скелетону Кореї Чанмін Чюн підтримує Михайла Гераскевича – батька і тренера Владислава Гераскевича – після дискваліфікації Фото Getty Images
Подвійні стандарти Олімпіади. Що відповів Гераскевич
МОК пропонував Гераскевичу компроміс: вдягнути чорну траурну повʼязку на рукав, але без написів і фотографій. Вони вважали це достатнім виявом скорботи. Проте Гараскевич принципово відмовився від пропозиції. «У МОК не вистачить чорних стрічок, щоб вшанувати всіх спортсменів, які загинули на цій війні», – цитує NYT заяву Гераскевича.
Ключовим аргументом Гераскевича стало порівняння з історією американського фігуриста Максима Наумова. Напередодні Наумов після виступу показав фотографію своїх батьків, які загинули минулого року під час авіакатастрофи у Вашингтоні. МОК не покарав американця, назвавши це «спонтанним людським жестом», пише CNN.
«Тож це нормально для американського спортсмена, але не для українського? Для мене це виглядає як велике лицемірство з боку МОК, і я вважаю, що мені повинні дозволити виступати в цьому шоломі», – заявив Гераскевич 11 лютого під час інтерв’ю CNN.
Американський фігурист російського походження Максим Наумов показує фото загиблих батьків після виступу Фото Getty Images
Реакція міжнародної спільноти
Дискваліфікація Гераскевича викликала значний резонанс і критику МОК. Рішення МОК називають непослідовним, зазначає The Telegraph. У 2022-му саме МОК відсторонив Росію та Білорусь від участі в Олімпійських іграх – крок, який тоді розцінили як одну з найчіткіших політичних позицій у світовому спорті з часів завершення апартеїду. Тому теперішнє посилання на статтю 50 Олімпійської хартії, яка забороняє політичні демонстрації, виглядає суперечливим.
Крім того, є різниця між політичною агітацією та вшануванням загиблих, пише The Telegraph. Меморіальний символ не є пропагандою, а радше актом пам’яті. Заборона виступати з таким шоломом під час змагань, але дозвіл демонструвати його до і після стартів тільки посилили скандал.
Водночас дискваліфікація фактично зробила історію ще гучнішою, замість того щоб обмежити прояв позиції Гераскевича, МОК лише привернув до неї значно більшу увагу, йдеться у матеріал Тhe Telegraph.
Одразу після дискваліфікації Гераскевича висловила свою позицію британська олімпійська чемпіонка зі скелетону Ліззі Ярнолд. «Я шокована реакцією на те, що було актом вшанування памʼяті і надзвичайно емоційно важливим для нього. Він також був претендентом на медаль у цій гонці. Він феноменальний спортсмен», – цитує The Guardian слова Ярнолд.
Латвійська федерація надіслала протест до Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) з проханням повернути Гераскевича до складу збірної України, пише CNN із посиланням на заяву латвійського тренера зі скелетону Іво Штейнберга.
Гераскевича підтримали й українські спортсмени, пише The Guardian. «Памʼять – це не порушення», – написала на рукавичці українська санкарка Олена Смага під час свого виступу.
Рішення про дискваліфікацію назвав «моментом сорому» міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі в Х. Підтримав Гераскевича й президент України Володимир Зеленський. «Я дякую Владиславу за те, що він нагадав світу про ціну нашої боротьби», – написав Зеленський у Х.
Гераскевич вважався одним із претендентів на медаль, показуючи найкращі результати на тренуваннях, пише The Guardian. Він планує оскаржити рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS), хоча шансів повернутися до змагань, які вже розпочалися без нього, фактично немає, зазначає CNN.
