Голова Фонду державного майна Віталій Коваль розповів в YouTube-проєкті «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes Ukraine про ключові обʼєкти великої приватизації, запуск оренди землі та складнощі з приватизацією підсанкційних об'єктів. Інтерв'ю.
Віталій Коваль,42, понад шість місяців очолює Фонд державного майна (ФДМУ), замінивши на цій посаді Рустема Умєрова, який зараз керує Міністерством оборони. До цього Коваль був головою Рівненської обласної державної адміністрації (ОДА), а також працював у кредитному департаменті Укргазбанку.
Що він хоче змінити у Фонді?
Пряму мову Віталія Коваля скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Ключові пріоритети ФДМУ
Маємо закінчити еру неефективного управління державними активами. Тому що зараз вони більше виглядають як пасиви. Ключове завдання – знайти внутрішній резерв. Усі кошти від приватизації йдуть напряму в державний бюджет, а ті, які отримані від продажу санкційного майна, – до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Ще один напрям – продовження роздержавлення економіки та розчищення дороги бізнесу, щоб той заходив на ці активи та створював додану вартість. Приватизація – не закінчення життєвого циклу, а навпаки, народження нового бізнесу та точок зростання. Для забезпечення прозорості цього процесу до нього мають бути максимально залучені бізнес-спільнота та іноземні інвестори.
Аукціони не мають проводити 31 грудня чи на вихідних, аби ніхто про них не знав. Одним із показників ефективності діяльності Фонду є кількість учасників конкретного аукціону. У першому кварталі 2024 року конкуренція була на рівні понад пʼяти на один лот.
Перш ніж об’єкт буде приватизовано, багато чого треба узгодити через бюрократичні ланцюжки. Коли раніше чув фразу: «Ми готуємо обʼєкти до приватизації», то завжди думав: скільки ж можна їх готувати? Проте коли зайшов всередину системи та побачив, який супротив чинять різні групи впливу, серед яких представники тих, у кого вилучили майно через Вищий антикорупційний суд, усвідомив усю силу конфронтації сторін.
Віталій Коваль Фото Рівненська ОДА
З нового – у Фонді зʼявився трек міжнародної політики, а також трек енергоефективності активів, яка є пріоритетною для наших партнерів за кордоном. Наприклад, фонди держмайна у Франції і Польщі активно займаються саме енергоефективністю тих активів, які є в їхньому управлінні, адже це найбільша точка зменшення витрат у майні.
На пів шляху до великої приватизації – перші обʼєкти ми очікуємо у липні–серпні. Також стартуємо наприкінці червня з відкриття ринку оренди державної землі. Зміни до законодавств вже прийняті. Якщо літо та осінь будуть результативними, ми виконаємо план 4 млрд грн прямих надходжень від приватизації та додаткових 800 млн грн від оренди державного майна.
Важливий фактор – економічний ефект. Наприклад, розблокування боргів щодо зарплати на підприємствах, сплата податків та ті інвестиції, які прийдуть після приватизації. За нашими підрахунками, на одну гривню залучатиметься чотири гривні приватних інвестицій.
Велика приватизація – ОГХК, Ocean Plaza, готель «Україна»
Велика приватизація – коли актив коштує понад 250 млн грн за балансовою вартістю або своєю стартовою ціною. Сьогодні такою є підсанкційна Ocean Plaza, де держава володіє 66,65% акцій. Її стартова ціна – 1,65 млрд грн. Далі виробник газобетону AEROC – стартова ціна близько 960 млн грн. З державних активів – готель «Україна» (1,47 млрд грн) та Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) – 3,9 млрд грн.
Якщо порівняти нас з іншими бізнесами, то ми виглядаємо як ресторан, у якого є декілька поверхів із різним інвестиційним меню та різними цільовими аудиторіями – від фізичних осіб до корпорацій. Найбільш зацікавлені міжнародні групи, які вже мають бізнес в Україні. Проте українці, які володіють середнім та малим бізнесом, теж для нас важливі.
Сім різних світових бізнес-груп уже висловили свій інтерес до ОГХК. Це бізнес на роки. Титанова галузь має потенціал та може давати 5% ВВП. Йдеться не лише про ОГХК, але й Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), «Сумихімпром» тощо. Завдяки приватизаційним процесам можна розбудувати цю галузь, аби туди зайшли світові інституційні інвестори.
Крім фронт-офісу, який бачить світ, у нас величезна завантаженість бек-офісу щодо відвоювання активів. Наприклад, «Сумихімпром» – у січні ми змогли нарешті повернути над ним контроль, призначити нового директора та наглядову раду. Із ЗТМК подібна історія. Якщо побачимо на цей актив попит на ринку, то виставимо його на приватизацію. Якщо ж ні, то знову запустимо, щоб забезпечити робочі місця в такому непростому районі, як Запоріжжя.
В нас є декілька варіантів виходу на приватизаційний аукціон з Ocean Plaza, і всі вони дадуть дохід державі. Публічно про них говорити поки що не можу. Мета – аби на аукціон зайшло якомога більше учасників, понад пʼять. Але якщо буде два і вони достойно боротимуться за актив, цього буде достатньо.
ТРЦ Ocean Plaza Фото Shutterstock
Інтерес до приватизації з боку іноземних інвесторів зберігається. Хороший сигнал – наявність військового страхування в деяких країнах. Наприклад, в Японії Державне агентство страхування виділило 950 млн грн для бізнесу, який заходить в Україну. Такі сигнали є й від інших країн.
Відбудова ТЕС «Центренерго» та подальша доля заправок Shell та PINbank
Згідно з законом розпорядником коштів, які були виділені урядом для відбудови Трипільської та Зміївської ТЕС, а це 1,5 млрд грн, є «Центренерго». У цій історії Фонд виконає транзитну місію. Кошти на відбудову заходитимуть з резервного фонду і Фонду відновлення на рахунки Фонду держмайна і підуть на витрати, які проведе «Центренерго». Це не про докапіталізацію «Центренерго», а подолання наслідків, відновлення і посилення обороноздатності. В плані фінансування також є кошти на посилення ППО.
Пріоритет Фонду – точно не в управлінні часткою «Альянс Україна», якому належать заправки Shell, а в приватизації. Буду радий, якщо Shell сам зможе викупити цю частку, адже таке право передбачено на приватизаційних аукціонах. Окрім цього, бачимо зацікавленість місцевих гравців і навіть нафтових груп за кордоном.
PINbank зараз стабілізований. Можу підтвердити, що менеджмент банку проукраїнський. Він невеликий та ідеально підходить для приватизації. Вже оголошуємо загальні збори банку, будемо формувати наглядову раду і готувати до приватизації. Якщо Кабмін прийме рішення про передачу до «Укрпошти», то Фонд це виконає.
Розраховуємо, що процес приватизації відбудеться за кілька місяців. За цей період буде визначено, чи банк буде переданий іншому органу управління, чи все-таки буде приватизований.
Плани передачі в оренду земельних ділянок
Під управлінням Фонду – 386 000 га державної землі, з яких 98 000 га окуповано. Є землі на прифронтовій території, є заміновані, тому у ФДМУ фактично готові до передачі в оренду понад 100 000 га землі. Наприкінці червня запускаємо процедуру оренди. Буде виставлено лот із кадастровими номерами, і будь-хто може взяти участь в аукціоні – фізособа, фермерське господарство, агрохолдинг. Переможець конкурсу укладатиме договір оренди на 14 років, якщо це однорічні культури, або на 25 років – якщо багаторічні.
Ціну оренди буде визначено на аукціоні від нормативно-грошової оцінки. Стартуватимуть торги з 12%. Від першого пулу землі у 100 000 га ФДМУ очікує отримати 1 млрд грн доходу на рік. Також буде фактична індексація, адже розмір нормативно-грошової оцінки може бути переглянуто.
Вся земля залишається державною – ніякого продажу не відбувається. Інша проблема – є випадки, коли землю під приводом того, що нібито її не обробляли, вилучали за рішеннями місцевих рад та вона з державної переходила в комунальну власність. Працюємо над поверненням земельних ділянок до державної власності.
Приватизація портів та обʼєктів на прифронтових територіях
Приватизація портів – на часі. Вже готуємо один із дунайських портів до приватизації.
Після того, як урядом буля зняті обмеження на приватизацію обʼєктів у прифронтових територіях, додали близько 400 обʼєктів до портфоліо. Є приклади вдалої приватизації в Запоріжжі та Харкові.
Також у бізнесу є можливість ініціювати приватизацію. На сайті Фонду є простий дороговказ, що потрібно зробити, щоб провести ініціацію приватизації. Якщо ви бачите цікавий обʼєкт, але він знаходиться в державній власності, ініціюйте. Ми розглянемо і зможемо виставити його на приватизацію.
У етері брали участь редактор Forbes Ukraine Андрій Самофалов та репортер Павло Калашник.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
