Сьогодні, 1 серпня, президент України Володимир Зеленський дав інтервʼю представникам французьких ЗМІ. Окрім звичних запитань про ситуацію на фронті та підтримку партнерів, очільника України питали про вибори в США, Олімпійські ігри і Китай. Forbes Ukraine публікує головні тези Зеленського
Причини просування окупантів на фронті
[По-перше], ми готували 14 бригад, які хотіли укомплектувати зброєю і які повинні були бути резервом, щоб ми ротаційно відпускали хлопців відпочити. Коли ми говорили і готували відповідні пакети [з партнерами], йшлося про укомплектування цих 14 бригад чи хоча б 10. Але наразі укомплектовано три. Бо ці самі пакети також йдуть тим бригадам, які на полі бою.
А якщо бригади, які повинні стати на заміну, порожні, [як вони зупинять ворога]? Ось вам і відповідь. Я думаю, що це найголовніша причина.
[По-друге], ми повинні визнати, що росіяни, які йдуть вперед, бояться повертатися назад. Їх там вбивають, якщо вони біжать назад. Ми ж навіть під час найжорстокіших викликів війни не зможемо ніколи собі це дозволити. Тобто це різні цінності. Ми не можемо вбивати своїх людей і не будемо цього робити, а Путіну все одно – він їх не рахує.
[По-третє], можливість використовувати зброю [від партнерів] так, як нам потрібно. Я вважаю, що це серйозний виклик, що ми не можемо використовувати всю зброю так, як нам потрібно. Ми ламаємо голову [над цим питанням], бо якщо використовувати зброю наших партнерів [по цілях на території Росії, які вони не погодили], потім вони можуть сказати: ми вам більше не дамо допомогу. Ось вам і ризик.
Ситуація на Покровському напрямку
Покровськ на сьогодні є для [росіян] пріоритетом. Вони ціляться і на Торецьк, у них є плани щодо Словʼянська, але все це плани. Найбільшу кількість особового складу і найбільшу кількість зброї і КАБів, все, що в них є, вони зосереджують сьогодні на Покровському напрямку. [Нам потрібні] зброя і ППО, щоб не давати їхнім літакам бити по нас.
Хоча вони вже й втратили чимало і літаків, і протиповітряної оборони. Але нам складно боротися з ними в небі – це факт, [адже] їхній авіафлот чисельніший.
Використання західної зброї по території РФ
Ми дуже хочемо, [щоб США і Європа, зокрема Франція, дозволили використання їхньої зброї вглиб Росії, особливо по аеродромах]. Ми над цим працюємо, але, на жаль, наші партнери поки що цього бояться. Якщо вони не знайдуть можливості допомогти нам, ми будемо знаходити інші кроки, щоб захистити наших людей.
Закон про мобілізацію
Командування мені повідомляє, що мобілізація збільшилася. Наразі на полі бою не вистачає хлопців, тому що вони в навчальних центрах. Вони не можуть після мобілізації одразу потрапити на передову – ми ж не росіяни. У нас хлопці повинні проходити навчання мінімум два місяці.
[На запитання про те, що б я сказав чоловікам, які бояться йти на війну], відповім так: у нас є обовʼязок. Ми захищаємо свою Батьківщину. Ми громадяни нашої держави, і згідно із совістю, згідно із законодавством ми повинні захищати державу. А інакше нас просто зруйнують і заберуть все, що в нас є, це точно. Бо ціль у Путіна одна – знищити всіх нас.
Кожне життя дуже важливе, і зараз вирішальний момент в історії України. Це я говорю не для пафосу, не для книжок і не для памʼяті, а для того, щоб всі зрозуміли: Україні треба вижити. Якщо б ще світ думав так, як ми, впевнений, що ми би вже зупинили Росію. Якщо б не було напівмір, напівсанкцій і напіврішень, ми б вже зупинили Путіна.
Чи може Україна поступитися територіями заради миру?
Будь-яке питання територіальної цілісності України – це питання, яке не може вирішувати президент чи будь-яка особа у світі або всі президенти світу без українського народу. Це суперечить Конституції України. Тому це питання виключно внутрішнього характеру, і його можна розглядати тільки тоді, коли хтось офіційно його порушить.
Якщо говорити про референдум про відмову від частини територій заради миру чи безпекових гарантій, то це не найкращий варіант. Ми маємо справу з Путіним, і для нього це буде вже перемога, якщо він забере частину наших територій. Але все одно пройде якийсь час, і якщо це заморожений конфлікт, Путін може прийти знову і продовжити війну.
Не всі території треба відвойовувати зброєю. На це можна витратити багато часу і багато людей, але це не дуже добре. Свої території можна відвойовувати дипломатично. Для цього ми напрацювали «Формулу миру», коли можна політично тиснути всім світом на Путіна.
План закінчення війни
До кінця листопада ми підготуємо план, який буде заснований на «Формулі миру», яку було представлено на першому Саміті миру. До другого саміту, до листопада, хочу, щоб ми закінчили з цим документом. Там буде все виписано: і територіальна цілісність, і суверенітет тощо.
Більшість світу хоче, щоб на другому саміті були представники Росії, а інакше ми не досягнемо потужних результатів. Росія воює проти України, і це дві сторони цієї війни, тому світ хоче бачити за столом обидві. Ми не можемо бути проти, тому що для нас важливо зупинити Росію.
Це не значить, що в цей момент ми будемо на кордонах 1991 року. Справедливий мир для України – це відновити повністю нашу територіальну цілісність, але це не значить, що [це можна зробити] тільки завдяки зброї. Сьогодні ми стоїмо на фронті, бо Росія хоче воювати.
Якщо буде готовий план, буде у нас сильна позиція, якщо більшість країн погодиться з цим планом і буде на ньому наполягати, ми зможемо розв’язати ці питання дипломатично. Звісно, якщо Росія захоче.
Кордони – це не передумова для переговорів, але [їхня непорушність] бажана для всього світу, якщо він хоче зупинити Путіна.
Ситуація в енергетиці
Сьогодні ми працюємо над тим, щоб енергетика була і восени, і взимку. Вже відновили роботу кількох атомних блоків. Також, ймовірно, може спрацювати наш Саміт миру, на який ми розраховуємо, адже там є питання енергетичної безпеки. Відповідна зустріч буде на рівні радників безпеки різних країн. Також очікується зустріч щодо вільного мореплавства – це буде друга зустріч.
Гадаю, що обидві зустрічі пройдуть влітку – ми розраховуємо на це. Хоча це тільки ми влітку працюємо, а у політиків є перерва і відпустка. Але ми зараз намагаємося все це організувати – нам не до відпусток.
Президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю для французьких ЗМІ, Рівне Фото Getty Images
Вибори у США
Ми не можемо впливати на будь-які вибори. Безумовно, Сполучені Штати сьогодні – це виклик, і є ризики, які ніхто з нас не може спрогнозувати. Як президент України я повинен мати діалог із командами і Байдена, і Трампа, і Гарріс.
Ми повинні розуміти, що у будь-якому разі це буде вже не адміністрація Байдена, хоча він збереже своє місце до січня. Якщо переможе Гарріс, то, хоч вона так само представляє Демократичну партію, але все одно це не Джо Байден. У пані віцепрезидентки Гарріс можуть бути власні погляди на ті чи інші питання – на Саміт миру, «Формулу миру», закінчення війни, на допомогу Україні.
Я з нею спілкувався шість разів, моя команда спілкувалася з командою Трампа, і я поговорив з ним. Сьогодні наш діалог був нормальним, абсолютно адекватним. А що буде після виборів? Ми з вами не знаємо і спрогнозувати стовідсотково не можемо.
Вірю в американське суспільство. Це найпотужніша інституція громадянського суспільства, і ми зберігаємо і збережемо більшість Сполучених Штатів передусім щодо підтримки України. Думаю, що саме ця більшість буде мати вплив на Конгрес. Зрештою конгресмени – це представники суспільства, тому у нас і далі буде більшість у Конгресі щодо підтримки України.
Що стосується президента і його команди – подивимося.
Позиція Китаю
Якщо Китай захоче, він може примусити Росію зупинити цю війну. Китай – невідʼємна частина цього світу, одна з впливових держав. Я б хотів, щоб він не займав посередницьку місію. А щоб він тиснув на Росію щодо закінчення війни так само, як тиснуть Сполучені Штати, як ЄС. Що сильніша держава, то сильніше вона має тиснути на Росію, а не навпаки, тоді, мені здається, буде результат швидкий.
Не треба у війні, коли є агресор, займати посередницьку позицію – я не вважаю, що це сильна позиція.
Нам нічого зайвого не потрібно, не потрібна ніяка додаткова підтримка – все лише повинно базуватися на міжнародному праві. Я б дуже хотів, щоб у Китаю була ось така дуже принципова позиція.
Що буде з країнами Європи, якщо вони зменшать підтримку України?
Якщо російська армія отримає в Україні свободу і ми не будемо підтримуватися партнерами, ми не утримаємо ту лінію фронту, де знаходимося сьогодні. Безумовно, захопити всю країну Путін не зможе – навіть без підтримки партнерів ми не віддамо йому всю країну, і на це він витратить усе своє життя. Але так, він захопить [ще] якусь частину території [України], і тоді це продовження великої війни.
Далі він точно захопить інші країни – через Білорусь піде на країни Балтії і, я думаю, на Польщу. Європу очікує тоді велика міграція з України і війна у складі військ НАТО за інші країни – члени НАТО.
Це передусім залежить від того, хто буде президентом Сполучених Штатів, тому що політика може бути абсолютно різною, але вважаю, що в Європі за країни НАТО будуть боротися європейці.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор
Президент Емманюель Макрон запросив мене на відкриття Олімпіади, [але] зараз напружений момент на Сході нашої держави. У нас була дуже складна ситуація з електрикою останні кілька місяців. Я як президент держави вважаю, що не можу собі дозволити [приїхати на] відкриття при всій повазі до такої серйозної події, як Олімпійські ігри. Я просто не міг поїхати, якщо чесно. Мені зараз не до свят.
Участь в Олімпіаді атлетів із РФ і Білорусі
Іноді ми дивуємося, як після введення санкцій проти Російської Федерації вона заробляє гроші на енергетиці. Або як працюють деякі [російські] банки, хоча [її] банківська система начебто під санкціями. Це називається не санкції, а напівсанкції.
Я вдячний усім причетним, хто не допустив офіційної участі [російської і білоруської] збірних, але це теж напівсанкції. Тому що під прапором нейтральності виступають російські і білоруські спортсмени. Всі ж не дурні люди, і в будь-якій державі світу це розуміють.
[Про напівсанкції] – це моя думка, і я не кажу, що я обʼєктивний – я не претендую на це. Якщо ми хочемо побороти будь-яку тиранію, авторитаризм, повинні діяти дуже конкретно. Якщо вводимо санкції, давайте їх вводити. А якщо це напівсанкції, то краще не вводити і не гратись у популізм.
Вибачте, але просто 30 [російських і білоруських] спортсменів беруть участь [в Олімпіаді], а 488 наших спортсменів разом із тренерами Росія вже вбила.
Участь збірної України в Олімпіаді
Олімпійські ігри – це власна битва для наших спортсменів, і вона теж для нас важлива. Те, що вони на Олімпіаді – це вже перемога. Це імідж нашої держави. За спортсменів вболівають наші військові, спортсмени підтримують військових своїми виступами. Ми хочемо більше медалей, адже це більше можливостей підняти настрій, моральний дух, більше моментів для гордості.
Нашим спортсменам було складно готуватися, було непросто і доїхати на Олімпіаду. Я пишаюся тим, що є збірна, адже вони тренувалися не всі разом, часто в різних умовах – хто в Україні, хто за кордоном. Попри всі випробування, у нас зібралася непогана кількість спортсменів. Ми віримо в них.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
