Тепер не кожна тривога зобовʼязує зупиняти роботу. Але нова система рівнів не спрощує, а ускладнює юридичну відповідальність роботодавця. Юристка практики супроводу бізнесу Juscutum Ольга Завʼязун пояснює, що саме бізнес має прописати у внутрішніх документах, щоб не порушити закон і захистити людей
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Із 4 вересня 2026 року в Україні діє диференційована система оповіщення про повітряну загрозу. Сигнал «Повітряна тривога» тепер поділяється на два рівні:
- «жовтий» – дронова загроза;
- «червоний» – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.
Для бізнесу це відкриває більше можливостей продовжувати роботу під час окремих типів загроз, але не скасовує обов’язок забезпечувати безпечні умови праці.
Тож компаніям варто переглянути внутрішні процедури роботи під час тривог. Як саме?
Чи потрібно затверджувати окремі правила роботи під час тривог?
Загальні положення про охорону праці та трудову дисципліну не завжди дають працівникам і керівникам достатньо конкретних відповідей на запитання, що виникають під час повітряної тривоги.
Щоб уникнути неоднозначного трактування, підприємству доцільно затвердити окрему інструкцію або порядок дій під час повітряної тривоги. Відповідні положення також можна включити до Правил внутрішнього трудового розпорядку як додатки.
Алгоритм дій потрібно довести до відома працівників, причому у спосіб, який дає змогу підтвердити ознайомлення. Це допоможе не лише організувати роботу, а й продемонструвати, що роботодавець вжив необхідних організаційних заходів.
Що робити за «жовтого» рівня загрози?
Бізнес може продовжувати роботу, якщо в приміщенні є укриття або безпечні споруди. Якщо укриття відсутнє, підприємство може тимчасово продовжувати роботу під час «жовтого» рівня загрози за погодженням трудового колективу, але не довше трьох місяців із моменту набрання чинності нових правил.
Законодавство не визначає процедуру такого погодження, тому на практиці його доцільно оформити рішенням загальних зборів працівників і зафіксувати в протоколі.
Працівники можуть продовжувати роботу за безпечних умов, але роботодавець має забезпечити можливість негайно перейти до укриття або безпечного простору після отримання відповідного сигналу.
Водночас безпечний простір не може бути довільно визначеною кімнатою чи коридором. Законодавство розглядає його як спеціально визначену та облаштовану захищену зону в будівлі. Саме роботодавець або балансоутримувач має визначити такі місця, проінформувати про них працівників і встановити порядок дій під час повітряної тривоги.
Для дистанційних працівників варто окремо закріпити, що вони орієнтуються на офіційні повідомлення за місцем свого фактичного перебування та вживають заходів безпеки відповідно до рівня загрози й обставин.
Як діяти за «червоного» рівня?
«Червоний» рівень означає обовʼязкове припинення роботи та перехід працівників і відвідувачів до укриття. Внутрішні правила компанії мають прямо передбачати такий алгоритм дій.
Працівник не повинен затримуватися для завершення дзвінка, листування з клієнтом або збереження всіх робочих матеріалів, якщо це відкладає перехід у безпечне місце.
Крім того, підприємствам із виробничими процесами, обладнанням або технікою потрібно заздалегідь визначити порядок їх безпечного зупинення. Такий порядок має враховувати, чи не створює сама процедура вимкнення додаткової небезпеки для персоналу.
Також необхідно врегулювати обслуговування відвідувачів і клієнтів: хто повідомляє про тривогу, як припиняється прийом та як людям надається інформація про найближче укриття.
Водночас для окремих сфер, зокрема охорони здоров’я, встановлено спеціальні правила, які враховують процеси, що не можна безпечно перервати негайно. Тому підприємства зі спеціальним галузевим регулюванням мають додатково перевірити вимоги, застосовні саме до їхньої діяльності.
Дистанційна робота та перебування працівника в дорозі
Алгоритми дій необхідні також для дистанційної роботи, відряджень, виїзних зустрічей і пересування до місця роботи.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Дистанційна робота. Працівник має враховувати рівень загрози за місцем свого фактичного перебування. За «червоного» рівня потрібно припинити виконання роботи та перейти до укриття або іншого безпечного місця.
Якщо під час перебування в укритті роботу можна безпечно продовжувати, це може бути враховано в організації робочого процесу. Водночас така можливість не повинна перетворюватися на безумовний обов’язок виконувати завдання незалежно від обставин.
Працівник у дорозі. Якщо тривога почалася під час поїздки до офісу або на робочу зустріч, працівник має керуватися офіційними повідомленнями та не продовжувати маршрут, якщо це створює загрозу життю чи здоров’ю. У внутрішніх правилах варто прямо зазначити, що безпекові заходи мають пріоритет перед своєчасним прибуттям до офісу.
У разі неможливості прибути на роботу або продовжити її працівник повідомляє безпосереднього керівника за першої безпечної й технічної можливості. Відсутність зв’язку в укритті або під час евакуації сама по собі не повинна автоматично розглядатися як порушення трудової дисципліни.
Після офіційного відбою робота або рух до офісу відновлюються лише за відсутності інших загроз і за умови, що це безпечно. Сам факт відбою не означає, що пошкоджена будівля, маршрут чи інфраструктура вже придатні для використання.
Оплата часу тривоги та облік робочого часу
Ще одне питання, яке варто врегулювати заздалегідь, – як обліковувати й оплачувати періоди, коли працівник перебуває в укритті та не може виконувати свої трудові обов’язки.
Якщо працівник фактично продовжує виконувати роботу, оплата здійснюється на загальних підставах. Якщо ж виконання роботи неможливе через обставини, пов’язані з безпекою, роботодавцю потрібно оцінити, чи є підстави для оформлення простою, та належно відобразити відповідний період в обліку робочого часу.
За загальним правилом статті 113 Кодексу законів про працю України, час простою не з вини працівника оплачується в розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (посадового окладу).
Якщо простій виник через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника або інших осіб, не з його вини, застосовується гарантія щодо збереження середнього заробітку. Якщо працівник може виконувати роботу з укриття, його праця оплачується на загальних підставах і підстав для запровадження простою немає.
Чекліст для бізнесу, що варто зробити вже зараз:
- перевірити наявність укриття або безпечного простору;
- визначити порядок дій під час «жовтого» та «червоного» рівнів тривоги;
- оновити правила внутрішнього трудового розпорядку;
- врегулювати дистанційну роботу, перебування працівників у дорозі, відсутність зв’язку та відновлення роботи після відбою;
- визначити правила обліку робочого часу та оплати праці;
- ознайомити працівників із новими процедурами.
