13 найбільших аграрних компаній України. Збитки холдингу Косюка та понад $200 млн прибутку Kernel Веревського

Найбільший український продавець пшениці у 2020‑му фінансовому році відправив за кордон 8 млн т зерна, повторивши результат попереднього року і зберігши лідерство серед українських експортерів. Високі ціни на зерно та соняшникову олію тішать акціонерів: у січні – березні 2021 року виторг збільшився на 66%, до $1,73 млрд. З початку 2020 року компанія продала 50% у Таманському зерновому терміналі, п’ять елеваторів, аграрне господарство і два елеватори у Чернігівській та Миколаївській областях.

У планах – збільшення потужності експортного зернового терміналу та інвестицій у відновлювані джерела енергії. Ключовий інфраструктурний проєкт – друга черга Старокостянтинівського маслоекстракційного заводу. За 2021‑й інвестиції в основний капітал мають становити $270 млн. У найближчі два роки «Кернел» планує здійснити зворотний викуп 19,2 млн акцій на $250 млн для підтримки капіталізації. У вересні рада директорів дозволила дочірній компанії Etrecom Investments Limited викупити 3,227 млн акцій компанії. У «Кернела» накопичилося багато кешу, а більш привабливих інвестиційних можливостей агрохолдинг не бачить.

На початку року найбільший в Україні виробник курятини змінив назву з «Миронівський хлібопродукт» на МХП. Це частина трансформації компанії з сировинної в кулінарну, яку Юрій Косюк задумав у 2019 році. У 2020‑му птахівництво принесло компанії 68% доходу. Компанія хоче виробляти більше готової їжі та напівфабрикатів.

Улітку 2020‑го МХП відкрив R&D‑центр у Вишневому під Києвом. Проєктом займається дружина засновника Олена Косюк. Тут розробляють продукти ready to cook і ready to eat, створюють упаковки, тестують якість, навчають кухарів. Крім м’яса птиці у нових продуктах використовуватимуть яловичину – сировину забезпечить «Лубним’ясо», за 51% акцій якого МХП заплатив $788 000. Компанія позбувається неперспективних активів: за $2,7 млн продано Снятинську птахофабрику, за $671 000 – Добропільський елеватор.

Власник «Нібулону» Олексій Вадатурський понад 10 років тому запустив суднобудівну програму на власній верфі у Миколаєві. Він хоче створити 100 барж, буксирів, катерів і кранів. Мета – повністю закрити потреби агрохолдингу з перевезення сільськогосподарської сировини в морські порти. 60% своїх вантажів «Нібулон» перевозить по Дніпру та Південному Бугу.

«Подія року: зростання перевезення внутрішніми водними шляхами на 11%, до 3 млн т у 2020/2021 маркетинговому році.

«Сантрейд» закуповує сировину для Bunge, торгує зерном та олією, продає засоби захисту рослин і насіння. Завод у Вінницькій області, побудований спільно з іспанською Dacsa, дає можливість виробляти 300 т кукурудзяного борошна на день. Вартість проєкту – $14 млн. Частка іспанського підприємства – 60%, Bunge – 40%. Трейдер планує побудувати в Миколаївській області маслосховища і накопичувальний термінал з відстійником для зерновозів. «Поліпшення фінансових результатів пов’язане з підвищенням попиту на світових ринках і глобальною реорганізацією компанії», – говорить віцепрезидент Bunge в Україні, Росії і Туреччині Анджей Ружицький.

У 2020/2021 маркетинговому році українська «дочка» глобального трейдера ADM скоротила експорт на 36%, до 3,2 млн т. Причина – посилення конкуренції й падіння виробництва зернових та олійних культур на 25%, ідеться у річному звіті «АДМ Україна». Компанія володіє сімома елеваторами потужністю 623 200 т, олійно‑екстракційним заводом у Чорноморську на 200 000 т і зерновим терміналом в одеському порту. У 2021/2022 маркетинговому році трейдер розраховує довести обсяг експорту до 5 млн т.

Дистриб’ютор насіння, добрив і засобів захисту рослин «Ерідон» продовжує внутрішню трансформацію. Слідом за торговцем сільгосптехнікою «Ерідон Тех» та забудовником «Ерідон Буд», які стали самостійними компаніями, у 2020‑му від компанії відокремилася дистрибуція. «Ерідон» займає близько третини українського ринку насіння та засобів захисту рослин. Компанія управляє земельним банком на 53 000 га. У структурі групи – п’ять агропромислових господарств, насіннєвий завод та роботизована молочно‑товарна ферма. З початку 2020‑го «Ерідон» запустив кілька великих проєктів: новий офісно‑складський комплекс під Полтавою, елеватор потужністю 50 000 т у Яготині, кілька офісно‑складських комплексів поблизу Луцька та Чернігова, системи зрошення в Одеській і Черкаській областях. Компанія також відкрила представництво в Казахстані.

На початку вересня 2019 року американська корпорація Cargill та одеська компанія M.V Cargo з помпою відкрили термінал Neptune в порту «Південний». Проєкт вартістю $150 млн спроможний перевалювати до 10% всього українського експорту зернових. «Наша мета – створити найбільші потужності на всьому Чорному морі», – сказав на церемонії віцепрезидент Cargill Роджер Янсен. Для Cargill термінал лише частина українського проєкту. Компанія планує розширювати бізнес у тваринництві і нарощувати торгівлю зерновими та олійними культурами. 

Подія року: придбання 51% у зерновому терміналі Neptune (порт Південний). З липня 2020‑го до червня 2021 року Neptune збільшив перевалку на 16%, до 2,9 млн т.

Цитата: «Інвестиції в Neptune дозволяють Cargill краще використовувати свої виробничі можливості, аби прогодувати зростаюче населення, переміщуючи урожай до найбільш нужденних регіонів» (президент Cargill по Європі, Африці та Близькому Сходу Філіп Персер).

Зростання світових цін на цукор стало для холдингу Віктора Іванчика радістю зі сльозами на очах. Українські кондитери зажадали відкрити ринок для імпортної сировини, а Антимонопольний комітет запідозрив «Астарту» й «Радехівський цукор» Володимира Матковського у півтораразовому завищенні ціни на цукор восени 2020 року. В інших напрямах бізнесу ситуація менш нервова. У 2020 році «Астарта» зібрала 811 000 т зернових та олійних культур. EBITDA цього сегмента зросла з €53 млн у 2019 році до €80 млн у 2020‑му

Два заводи Delta Wilmar з переробки олійних культур і тропічних олій у селищі Нові Білярі під Одесою можуть приймати до 2500 т насіння на добу. Комплекс дозволяє одночасно розвантажувати 15 залізничних вагонів і п’ять автоцистерн. По периметру підприємств, навколо і всередині кожного цеху розставлено пастки від гризунів. А щоб на урожай не зазіхали птахи, на території підприємств звучать крики хижаків.

У 2020 році Delta Wilmar стала найбільшим виробником рафінованої соняшникової олії в Україні з часткою ринку 16,4%. Понад 70% продукції української «дочки» сінгапурської компанії експортується до 41 країни. У 2021 році агрохолдинг запустив лінію бутилювання соняшникової олії під маркою «Чумак». Вартість проєкту – $5,5 млн. Ринок збуту – Близький Схід і Африка.

Уродженець Черкаської області Дмитро Кравченко побудував на потужностях Лебединського насіннєвого заводу один з найбільших агрохолдингів України. В управлінні земельний банк на 83 000 га, 33 агрофірми, два елеватори, п’ять логістичних центрів, кукурудзяний завод, завод із переробки пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшнику та митний склад.

Основний профіль – торгівля саджанцями та засобами захисту рослин. EBITDA – $300–350 з га. «Насіння та засоби захисту рослин дозволяють розвиватися, не залучаючи кредити», – сказав Кравченко в інтерв’ю Latifundist. У 2020‑му компанія запустила кілька YouTube‑каналів, де співробітники діляться досвідом і лайфхаками.

Представник «великої четвірки» агротрейдерів Louis Dreyfus контролює приблизно 10% світової торгівлі сільгоспсировини. У 2020 році корпорація збільшила чистий прибуток на 68%, до $382 млн, за виторгу $33,6 млрд. З України трейдер експортує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник і сою. Йому також належать чотири елеватори у Вінницькій, Черкаській і Запорізькій областях. Аби стати ближчою до фермерів, компанія розширює наземну логістику. «Ми інвестували в залізничні вагони, щоб з’єднати ферми з портами і у підсумку зі світовими експортними ринками, – каже СЕО «Louis Dreyfus Україна» Олександр Карпенко. – Парк зі 660 вагонів дозволяє додатково перевозити 1,2 млн т зерна на рік. Компанія планує довести цей парк до 1000 вагонів.

За 23 роки підприємець з Дніпра Анатолій Мартинов, 56, вивів свій агрохолдинг у пʼятірку найбільших українських переробників насіння соняшнику і в десятку найбільших власників елеваторів. Ключовий виробничий актив – Запорізький маслоекстракційний завод. У найближчому році компанія планує спробувати сили в переробці сої та ріпаку. Від 80% до 95% продукції спрямовується на експорт. Основні ринки збуту для соняшникової олії – країни Близького Сходу, Східної та Південної Азії, шроту – Польща, Білорусь, Іспанія, Франція, Китай. У 2019 році компанія модернізувала свою ТЕЦ, відмовившись від використання газу. Станція повністю біоенергетична, працює на лушпинні соняшнику і виробляє близько 2 МВт електроенергії.

Подія року: увійшла до топ‑3 виробників нерафінованої соняшникової олії з часткою 6,6%. Лідери – «Кернел» і Bungе.

Цитата: «Одне з пріоритетних завдань – перехід на повне забезпечення електроенергією власного виробництва» (СЕО «Оптімусагро Трейд» Олена Буркатовська).

Зерноторгова компанія «Прометей» входить до п’ятірки найбільших в Україні за елеваторними потужностями. У 2020 році агрохолдинг наростив обсяг одноразового зберігання на 23%, до 1,7 млн т. У 2020 році компанія реалізувала 1 млн т зернових і соняшнику. У 2021‑му «Прометей» придбав дві агрокомпанії холдингу Agromino, збільшивши земельний банк майже вдвічі – до 20 000 га.