10 найприбутковіших приватних компаній України. Серед їх власників — шість мільярдерів

1.  Південний гірничо- збагачувальний комбінат

Завдяки зростанню світових цін на руду Південний ГЗК виявився другим найприбутковішим у країні підприємством після державного «Оператора газотранспортної системи» («ГТС України»). Частину прибутку компанія реінвестує в модернізацію: у 2020‑му – 3 млрд грн, у 2021‑му – планується близько 5 млрд грн. Восени 2020‑го на ПГЗК зупинили виробництво агломерату, замість якого побудують фабрику з виробництва DR‑окатишів із більш високим вмістом заліза. За розрахунками компанії, це на 96% знизило викиди СО2, і дасть змогу на 40% зменшити використання електроенергії та скоротити використання технічної води. «Ліквідація агломераційного переділу – це перехід до європейських екологічних стандартів», – каже Костянтин Федін. 

2.  Ferrexpo

У жовтні 2019 року Костянтин Жеваго пішов з посади СЕО Ferrexpo, але це не завадило компанії отримати наступного року високі прибутки. Зростання світових цін на залізну руду дозволило Ferrexpo не лише погасити $250 млн зобов’язань, звівши борги до нуля, а й виплатити рекордні $500 млн дивідендів. У 2021 році Ferrexpo розраховує наростити продаж окатишів на 8%, до 13 млн т, а в 2024‑му – до 15 млн т. Інвестиції порівняно з 2020 роком збільшилися на 50% – до $300 млн. «Завдяки різкому зростанню цін на окатиші дивіденди за 2021 рік можуть виявитися не меншими, а прибуток, імовірно, подвоїться, – каже аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун. – Але в 2022‑му очікується спад». Крім того, уряд має твердий намір значно збільшити податок на видобуток залізної руди.

3.  Метінвест

Рекордні світові ціни на залізну руду і сталь дозволяють гірничо‑металургійному холдингу Ріната Ахметова і Вадима Новинського нарощувати експансію, не економлячи на витратах. У серпні 2021‑го «Метінвест» заплатив $340 млн за активи Дніпровського меткомбінату, який входить до п’ятірки найбільших металургійних підприємств України. ДМК, який отримав у 2020 році 27,5 млрд грн виторгу, – альтернатива Єнакіївському і Макіївському заводам, розміщеним на окупованих територіях, контроль над якими «Метінвест» втратив у 2017 році. Друга угода року для «Метінвесту» – поглинання Покровської вугільної групи, найбільшого виробника високоякісного коксівного вугілля.

До середини 2021 року холдинг сконцентрував 99% у шахтоуправлінні «Покровське» і збагачувальній фабриці «Свято‑Варваринська» – основних виробничих активах колишньої групи «Донецьксталь». Унаслідок консолідації Покровської вугільної групи в березні 2021 року обсяг виробництва вугільного концентрату «Метінвесту» зріс на 76% – до 2,7 млн т.

У першій половині 2021 року «Метінвест» заробив $2,8 млрд чистого прибутку і виплатив акціонерам $423 млн дивідендів. Виторг збільшився на 70% – до $8,5 млрд. $1 млрд холдинг спрямував на погашення боргових зобов’язань, скоротивши чистий борг на 52%.

Відношення чистого боргу до EBITDA за шість місяців скоротилося з 1 до 0,2. У травні компанія підвищила зарплати співробітникам на 25%, що обійшлося їй у $95 млн.

4.  Київстар

«Київстар», може, не так швидко, але істотно змінюється», – стверджує президент компанії Олександр Комаров. Два роки тому найбільший мобільний оператор України перейшов з аутсорсу на власну IT‑розробку. До осені 2021‑го IT‑команда збільшилася до 100 осіб, а стратегія почала окупатися – доходи від хмарних сервісів і Big Data за минулий рік потроїлися. «Київстар» хоче продавати бізнесу дедалі більше послуг із кібербезпеки, фінтех‑ та IoT‑сервіси. У 2021‑му нові продукти мають принести оператору 8% доходу.

У 2020‑му «Київстар» заробив у 2,5 раза більше, ніж обидва конкуренти разом узяті, і продовжує витрачати мільярди на 4G. Кількість абонентів застигла на позначці 20,9 млн, вони дедалі менше користуються голосовим зв’язком і щораз більше – мобільним інтернетом. До кінця року оператор планує покрити LTE‑мережею 16 500 населених пунктів, або понад 90% України. У пріоритеті – віддалені міста й села. «У 2022‑му сфокусуємося на покритті міжнародних і національних доріг, продовжимо підготовку до 5G», – говорить Комаров.

5.  АТБ

У серпні 2021 року АТБ відкрив у супермаркеті під Києвом перше повноцінне кафе. В меню 42 позиції: салати, гарніри, м’ясо, риба і солодощі. Загалом ритейлер планує відкрити 25 подібних закладів.

Кафе – ще один спосіб підвищити привабливість АТБ для середнього класу. Процес стартував у 2016‑му, коли компанія запустила проєкт «чорний АТБ», доповнивши біло‑сині АТБ, що бідненько виглядали, супермаркетами з чорним облицюванням.

З початку року АТБ оновив 26 магазинів – тепер у мережі третина модернізованих торгових точок. Крім редизайну, АТБ збільшив асортимент товарів середньої цінової категорії та ввів нові сервіси – пекарні, кава‑пойнти тощо.

З початку 2021 року АТБ відкрив 61 магазин, усього в мережі 1257 супермаркетів. У фокусі – Одеська, Київська та Львівська області. За шість місяців 2021 року товарообіг АТБ зріс на 20%, до 85,3 млрд грн.

6.  Kernel

Найбільший український продавець пшениці у 2020‑му фінансовому році відправив за кордон 8 млн т зерна, повторивши результат попереднього року і зберігши лідерство серед українських експортерів. Високі ціни на зерно та соняшникову олію тішать акціонерів: у січні – березні 2021 року виторг збільшився на 66%, до $1,73 млрд. З початку 2020 року компанія продала 50% у Таманському зерновому терміналі, п’ять елеваторів, аграрне господарство і два елеватори у Чернігівській та Миколаївській областях.

У планах – збільшення потужності експортного зернового терміналу та інвестицій у відновлювані джерела енергії. Ключовий інфраструктурний проєкт – друга черга Старокостянтинівського маслоекстракційного заводу. За 2021‑й інвестиції в основний капітал мають становити $270 млн. У найближчі два роки «Кернел» планує здійснити зворотний викуп 19,2 млн акцій на $250 млн для підтримки капіталізації. У вересні рада директорів дозволила дочірній компанії Etrecom Investments Limited викупити 3,227 млн акцій компанії. У «Кернела» накопичилося багато кешу, а більш привабливих інвестиційних можливостей агрохолдинг не бачить.

7.  Укрнафта

У листопаді 2020 року Верховна Рада законопроєктом №4119 запустила масштабний взаєморозрахунок. «Нафтогаз України» отримав з бюджету 32 млрд грн компенсації за покладені на нього спецобов’язки з продажу газу нижче ринкової вартості. Потім «Нафтогаз» сплатив 6 млрд грн податку на прибуток і передав 39 млрд грн «Укрнафті» за вже поставлений газ та за майбутні поставки. Це дозволило «Укрнафті» погасити податкові борги на 37 млрд грн. Уся операція тривала до кінця року. Тепер власники компанії думають над її подальшою долею. Один з варіантів – розділення активів на державну та приватну частини. Мережею АЗС компанії зацікавився польський PKN Orlen, який планує заходити в Україну

8.  Епіцентр К

Найбільший непродуктовий ритейлер України переживає період реновації. Замість відділів тепер «магазини в магазині» з новим дизайном і готовими інтер’єрними рішеннями. В «Епіцентрі» відкрилися студії світла, сну, інтер’єрів. Ритейлер також розвиває нові напрями – аптеку і продуктовий маркет, де продаються свіжа випічка та делікатеси. Щоб іти в ногу з часом, компанія почала відкривати точки видачі і запустила власний маркетплейс. Довгострокова мета команди диджитал – маркетплейс має давати 25% обороту «Епіцентру».

9.  Ерідон

Дистриб’ютор насіння, добрив і засобів захисту рослин «Ерідон» продовжує внутрішню трансформацію. Слідом за торговцем сільгосптехнікою «Ерідон Тех» та забудовником «Ерідон Буд», які стали самостійними компаніями, у 2020‑му від компанії відокремилася дистрибуція. «Ерідон» займає близько третини українського ринку насіння та засобів захисту рослин. Компанія управляє земельним банком на 53 000 га. У структурі групи – п’ять агропромислових господарств, насіннєвий завод та роботизована молочно‑товарна ферма. З початку 2020‑го «Ерідон» запустив кілька великих проєктів: новий офісно‑складський комплекс під Полтавою, елеватор потужністю 50 000 т у Яготині, кілька офісно‑складських комплексів поблизу Луцька та Чернігова, системи зрошення в Одеській і Черкаській областях. Компанія також відкрила представництво в Казахстані.

10.  Концерн Галнафтогаз

Роздрібна торгівля нафтопродуктами на 400 АЗС під брендом ОККО залишається основним бізнесом «Галнафтогазу». У 2020 році компанія скоротила частку на ринку на 3 п. п., до 16%, зберігши друге місце в паливному роздробі після «Укрнафти». Реалізація всіх видів пального знизилася в середньому на 10%. «Причина – скорочення мобільності через карантинні обмеження», – констатує пресслужба компанії. За 2020 рік ОККО наростила у продажу частку товарів непаливного сегмента з 20% до 25%. Мета – довести цей показник до 30% у найближчі роки.

Група не залишає планів будівництва гірськолижного курорту у Славському, за 70 км від Стрия – малої батьківщини засновника групи Віталія Антонова. Вартість проєкту – приблизно $500 млн. Роботи мали розпочатися у 2019 році, але через проблеми з викупом землі старт перенесли на 2021 рік, а потім – на весну 2022 року. Але й ця дата не остаточна – на закриття всіх земельних питань і отримання необхідних дозволів може знадобитися більше часу.