Металургійні прогнози починають справджуватись. Україна скоротила експорт металу майже на 50%. Що заважає його збільшити?
За підсумками першого півріччя 2022 року, український експорт металу зменшився на 47,3%, до $3,22 млрд. У тоннах падіння ще більше – на 58,4%, до 4,1 млн т. Раніше Forbes писав, що за підсумками 2022 року продажі металургів можуть впасти в три – шість разів, до $3,6–7,2 млрд.
Падіння повʼязане із блокуванням українських портів, пояснює президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. До війни через порти Одеси та Миколаєва український бізнес вивозив понад 85% чорних металів. Компенсувати це залізничними перевезеннями найближчим часом навряд чи вдасться, вважає голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Вивезти великі обсяги залізницею неможливо через затори на прикордонних переходах, розповідав Forbes старший аналітик Dragon Capital Денис Саква.
Негативно на експортерів вплинула і зміна конʼюнктури на глобальному ринку. З кінця березня до 14 липня світові ціни на метал знизилися нижче «довоєнного» рівня, каже Олександр Каленков. Наприклад, гарячекатаний прокат за цей період подешевшав майже в 2,3 раза, до $545/т (на 23 лютого – $843/т), арматура – на 28,9%, до $701/т (на 23 лютого – $760/т). У березні ціни на метпродукцію через санкції проти російських виробників сягнули одного зі своїх піків.
До того ж якщо раніше експортери платили за доставку своєї продукції до українських портів $6/т, то тепер лише за те, щоб довезти товар до західного кордону, вони змушені платити втричі більше – $18/т, розповідає Олександр Каленков. Це знижує привабливість експорту металопродукції, пояснює він.
Також в Україні фізично поменшало виробників метпродукції, які раніше експортували свою продукцію. Україна втратила в Маріуполі два великі металургійні підприємства – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча Ріната Ахметова та Вадима Новинського, на які припадало понад 40% виробництва металу.
Що залишилося від металургійного бізнесу Ріната Ахметова
(натисніть «Читати більше»)
Два найбільші металургійні заводи «Метінвесту» – «Азовсталь» та ММК імені Ілліча – розміщені у тимчасово окупованому Маріуполі. Російські війська знищили 95% будівель міста. Ступінь пошкоджень ММК імені Ілліча і «Азовсталі» невідома.
У 2021 році вони виробили 8,6 млн т сталі, або 90% усієї сталі групи. На ці заводи припадало 40% усього довоєнного українського виробництва металопродукції. В цілому металургійний сектор забезпечував близько 80% доходів «Метінвесту».
Війна та втрата цих активів відчутно вдарили по капіталізації. Напередодні російського вторгнення Forbes оцінював «Метінвест» у $11,4 млрд. Поточна оцінка майже в чотири рази нижча – $3 млрд. Вона дозволяє «Метінвесту» залишатися найдорожчою приватною компанією країни.
Підприємства, які залишилися, могли б виробляти більше, якби не було проблем із довезенням сировини та експортом готової продукції через сухопутні кордони, каже Олександр Каленков. До того ж, за його словами, падіння обсягів виробництва повʼязане з постійним ризиком обстрілів – практично всі металургійні підприємства розташовані в зонах, близьких до місць проведення бойових дій. У перші місяці війни вони знизили обсяги виробництва до нуля, щоб убезпечити своїх співробітників від можливих влучань ворожих снарядів та ракет.
Наприклад, у червні 2022 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» був завантажений менш ніж на 10%, «Інтерпайп сталь» Віктора Пінчука – на дві третини, «Запоріжсталь» – на 30%, говорять в «Укрметалургпромі». Загалом усі метпідприємства працюють у середньому на 20–25% від своєї виробничої потужності, оцінює Олександр Каленков.
Якщо минулого року за перше півріччя металургійні виробники випустили майже 11 млн т сталі, то цього року вдвічі менше – лише 4,5 млн т. При цьому на частку втрачених маріупольських підприємств цього року припало 1,35 млн т продукції, яку вони випустили до 24 лютого, додає Олександр Каленков. З урахуванням поточної ситуації в країні метпідприємства у найкращому разі за підсумками року вироблять 6,5–7 млн т сталі, прогнозує він. Тобто її виробництво у 2022 році впаде порівняно з показниками 2021 року в 3,2–3,4 раза.
Зменшення експорту металу – це сильний удар по платіжному балансу, вважає старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. У 2021 році експорт чорних металів становив $16 млрд, або майже четвертину загального обсягу. Лише за перше півріччя падіння експорту металу призвело до недоотримання валютного виторгу в $3,2 млрд, нагадує Олександр Мартиненко. Це все чинитиме тиск на платіжний баланс, на курс, на зайнятість та споживання, вважає він.
У 2022 році відновлення експорту до минулих обсягів не буде, очікує Дмитро Горюнов. Окрім морської блокади та нездатності сухопутних маршрутів пропустити всі експортні потоки, на це впливатиме втрата маріупольських підприємств, вважає він. Експерт «УАВтормет» Олександр Шейко певен, що експорт чорних металів протягом 2022 року скоротиться на 30–50% залежно від виду металопродукції у фізичному розумінні. «Експорт буде скорочуватися і надалі, як порівняти з 2021 роком. Фактори впливу – загальне скорочення виробництва, логістичні труднощі та високий попит на внутрішньому ринку», – пояснює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
