Ілюстрація Максим Золоєдов
Категорія
Інновації
Дата

Велике переселення. З початку війни українські IT-компанії відкрили за кордоном 18 офісів. Чому вони так поспішають

2 хв читання

Ілюстрація Максим Золоєдов

Українські IT-роботодавці масово відкривають нові офіси й центри розробки в Європі через чутливість замовників до ризиків. У топі закордонних напрямків – Польща, Румунія й Хорватія. Карта від Forbes

З 24 лютого про запуск нових центрів розробки в Україні або за її межами оголосили 13 компаній із 50 найбільших IT-роботодавців за версією DOU. Їхній сумарний штат – понад 44 000 спеціалістів. Наразі відомо щонайменше про 27 нових локацій, що вже працюють або готуються до запуску. Дві третини – 18 офісів – у країнах Східної Європи, на Балканах та в Латинській Америці. Що драйвить масштабування?

Велике переселення на Захід

У квітні 2022-го кількість IT-вакансій в Україні зросла на 7%, свідчить статистика DOU. Проти гарячого 2021 року попит на розробників упав більш ніж вполовину, однак найм в Україні потроху відновлюють, проте з новою географією.

За підрахунками Forbes, за час війни з’явилося дев’ять нових українських офісів EPAM, Luxoft, Intellias та Sigma Software. Усі, за винятком одеського Рені, на заході країни. Пристосований для айтівців Львів, що став головним технологічним хабом, вмістити всіх не здатен. Естафету приймають Івано-Франківськ, Хмельницький, Чернівці, Луцьк та Ужгород. Місцева влада вже будує план перетворення столиці Закарпаття на центр нового IT-кластера.

На сайті найбільшого роботодавця EPAM з понад 14 000 спеціалістів наразі відкрито 157 вакансій у Львові, Рівному, Луцьку. Закарпатський офіс-прихисток на понад 300 співробітників, що евакуювалися до регіону, EPAM відкрив у середині березня.

«Ми бачимо, що Закарпаття має значний потенціал для розвитку ІТ-бізнесу і талантів, навіть у ці непрості часи», – каже старший директор компанії Сергій Гаращук. Тепер для цієї локації аутсорсер шукає інженерів та спеціалістів із релокації – їхній обов’язок допомагати команді переїздити за кордон.

Велике переселення. З початку війни українські IT-компанії відкрили за кордоном 18 офісів. Чому вони так поспішають /Фото 1

Інфографіка Максим Золоєдов

Ще західніше

Закордонна експансія потужніша. Її підживлює бажання розвивати бізнес та диверсифікувати команди, щоб заспокоїти замовників. На складнощі з пошуком нових контрактів почали жалітися невеликі аутсорсери зі штатом у кілька сотень інженерів, що працюють на великі іноземні компанії. Команда проєкту в Україні – це ризик. Побоюються, що розробників у розпал роботи мобілізують або ж вони опиняться під обстрілами, каже про причини відмов операційний директор київського аутсорсера Devox Software Олександр Шевченко.

Завчасне перевезення десятків спеціалістів до Європи допомогло ELEKS зберегти контракти з двома ключовими клієнтами, розповідав Forbes член ради директорів Петро Коновалов. У березні компанія відкрила другий польський офіс у Кракові, на черзі – хорватські Загреб та Спліт.

Українські компанії взяли курс на відомі європейські кузні IT-талантів – Польщу, Румунію, Болгарію, Балкани. Спеціалістів там багато, зарплати – не драматично відрізняються від українських.

Найбільше нових центрів розробки – у Варшаві, Вроцлаві, Гданьську, Софії, Загребі – за час бойових дій відкрив Intellias. Війна прискорила п’ятирічний план глобалізації на три напрямки: до Європи, Латинської Америки та Азії. Єдина коректива – місце проросійської Сербії відвоювала Хорватія.

Частина команди продуктової Genesis виїхала до Польщі, тому в компанії з’явився варшавський офіс на 200 людей, каже AIN.UA операційний директор Артем Копанєв. Проте полювання на таланти триває – IT-бізнес планує наймати в нові розробницькі центри від 100 до пів тисячі спеціалістів.

Де їх шукати, поки кордони для чоловіків-розробників замкнені? За неповний рік SoftServe збирається найняти для створеного в квітні офісу в Бухаресті 350 людей. До 2025-го – уже 800. Основу складатимуть українці, яким вдалося потрапити до Румунії. Решту – близько 200 талантів – шукатимуть на місці, озвучив плани президент SoftServe у Європі, Близькому Сході та Африці (EMEA) Володимир Семенишин.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд