Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у новій редакції законопроєкт № 10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев. Заступник голови комітету, народний депутат Ярослав Железняк заявив, що схвалена версія законопроєкту не узгоджена з іноземними партнерами та не включає зауваження бізнесу.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
Що передбачає нова редакція на повторне перше читання:
- відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді директора БЕБ);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду директора БЕБ;
- директор БЕБ, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію.
Заступник комітету Ярослав Железняк заявив, що схвалена версія законопроєкту не узгоджена з партнерами та не включає зауваження бізнесу, зокрема, Ради підприємців при президентові. «З купою помилок та дірок для потім оскарження в судах», – зазначив нардеп.
Контекст
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ під особистий контроль взяв президент Володимир Зеленський.
Також це одна з ключових тем Ради підприємців, яку створила РНБО після низки скандалів щодо тиску правоохоронців на бізнес.
21 лютого Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу БЕБ, попри позицію та домовленості влади з бізнесом. Представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Громадський рух «Маніфест 42» заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. «Маніфест 42» вважатиме такі дії «прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено», – йдеться у заяві від 1 лютого.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
