Антикорупційні органи повідомили про нову підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову, відомому у матеріалах справи «Мідас» як «Тенор». Про це заявили НАБУ та САП 10 липня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За версією слідства, у 2023–2025 роках Басов легалізував понад 30 млн грн, отриманих у межах корупційної схеми «Шлагбаум».
- За ці кошти, як стверджують правоохоронці, він придбав два автомобілі Mercedes-Benz преміумкласу загальною вартістю понад 8 млн грн, елітну нерухомість в Україні та на острові Балі в Індонезії на понад 19 млн грн, а також інші дорогі активи.
- Для приховування походження коштів Басов, за даними слідства, використовував криптовалюту та оформлював майно на близьку особу.
- Йому інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).
Контекст
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про проведення масштабної операції «Мідас» щодо викриття корупційної схеми в енергетичній сфері, зокрема в «Енергоатомі».
За даними слідства, учасники схеми вимагали від контрагентів компанії неправомірну вигоду за те, щоб не блокувати оплату за виконані роботи та поставлену продукцію або не позбавляти їх статусу постачальника.
Серед фігурантів справи, окрім Дмитра Басова («Тенор»), опинилися бізнесмени Тимур Міндіч («Карлсон») та Олександр Цукерман («Шугармен»), колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), а також учасники так званого бек-офісу, який, за версією слідства, займався легалізацією коштів: Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна.
У матеріалах НАБУ також згадується тодішній міністр енергетики Герман Галущенко. За даними слідства, учасники схеми передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову. Йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.
Згодом за більшість фігурантів внесли застави, після чого вони вийшли із СІЗО. Винятком стали Міндіч і Цукерман, які перебувають за кордоном.
