WSJ опублікував рейтинг супермільярдерів зі статками у понад $50 млрд. Таких у світі усього 24 людини. Їхній сукупний капітал становить $3,3 трлн – приблизно як номінальний ВВП Франції. З них 16 осіб мають понад $100 млрд, тобто є центібілліонерами. Понад половина з них заробили свої статки у технологічному секторі. Жінок у цьому клубі лише троє, а неамериканців – семеро. Першу трійку традиційно очолюють Ілон Маск, Джефф Безос і Бернар Арно
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Ще у 1987 році Forbes USA випустив перший список мільярдерів – тоді у ньому було 140 осіб із загальним капіталом $295 млрд. Лідером був японський магнат нерухомості Йосіакі Цуцумі ($20 млрд). Сьогодні ж найбагатша людина у світі, Ілон Маск, володіє $419,4 млрд – це у 21 раз більше, ніж капітал Цуцумі на піку, згідно з даними аналітичної компанії Altrata для WSJ.
На початок лютого статки цих 24 супербагатіїв становили понад 16% сукупного багатства всіх мільярдерів світу – значне зростання порівняно з 4% у 2014 році, згідно з даними Altrata. Їхні сукупні статки досягли $3,3 трлн, що еквівалентно номінальному ВВП Франції. З них 16 осіб мали щонайменше $100 млрд та входили до клубу центібілліонерів.
Учасники першої десятки рейтингу WSJ «24 супермільярдери світу» мають мінімум $100 млрд статків. Фото Адаптація з WSJ / Анастасія Шишенок
Ринок розкоші та капітал на технологіях
У Нью-Йорку, Маямі, Палм-Біч, Лос-Анджелесі та Аспені з’являються нові хмарочоси та особняки для супермільярдерів. Кожен із них володіє нерухомістю щонайменше на $100 млн, а реальна вартість портфелів може бути ще вищою, визнають аналітики. Елітна нерухомість здебільшого оформлена на партнерів або входить до активів їхніх компаній.
Експерти порівнюють зміну складу рейтингу супербагатіїв із переходом від індустріального капіталізму XIX – початку XX століття до цифрової епохи. Раніше найбагатші люди світу Джон Д. Рокфеллер, Ендрю Карнегі та Корнеліус Вандербільт будували свої імперії на нафті, сталі та залізницях. Ці сектори домінували в епоху фізичної інфраструктури. Сьогодні ж капіталізація залежить не від фізичних активів, а від інтелектуальної власності, потенціалу масштабування та майбутніх прибутків.
Жінок у рейтингу WSJ «24 супермільярдери світу» лише троє, а неамериканців – семеро. Фото Адаптація з WSJ / Анастасія Шишенок
Багатіти швидше, але за настроєм інвесторів
Багатство мільярдерів майже повністю залежить від біржової вартості їхніх компаній і, відповідно, від майбутніх грошових потоків. Наприклад, статки Джеффа Безоса, Марка Цукерберга та Дженсена Хуанга в останні роки змінювалися на десятки мільярдів доларів протягом одного року, адже залежали від настроїв інвесторів.
Сучасна технологічна економіка дозволяє підприємцям накопичити величезні статки всього за кілька років. Наприклад, до свого арешту у 2022 році Сем Бенкман-Фрід, нині опальний засновник криптобіржі FTX, мав статки в $26 млрд ще у віці до 30 років.
«За останні 40 років відбувся величезний технологічний прорив, який дав змогу деяким компаніям масштабуватися та створити колосальну вартість для акціонерів», – зазначає професор Чиказької бізнес-школи Стівен Каплан, який досліджує фінанси та нерівність. – Прикладом є Walmart і Amazon, без технологій вони не змогли б досягти такого масштабу».
Еліс Волтон – донька засновника Walmart, найбагатша мільярдерка серед жінок, але вона все ще 12-та у рейтингу від WSJ. Фото Getty Images
Безос замість Рокфеллерів
Найбагатші більше не успадковують бізнеси, а створюють їх самостійно. «Сьогоднішні великі американські статки – це нові гроші, а не old money», – йдеться у звіті Heritage Foundation за 2024 рік. Прізвища Карнегі, Рокфеллер і Вандербільт більше не з’являються у списках Forbes 400. Серед 97 мільярдерів із рейтингу Forbes 400 за 2005 рік, які отримали свої статки у спадок, менше половини досі залишаються у списку. Ті, хто зберіг позиції, втрачали їх утричі частіше, ніж підіймалися вгору, пише WSJ.
Антимонопольне законодавство не встигає за монополізацією технологічного сектору, каже лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Стігліц. «Наші антимонопольні закони добре працювали проти Standard Oil, але не готові для боротьби у сфері технологій», – пояснює він.
Ще одна проблема – податки. «Супермільярдери майстерно ухиляються від сплати податків і використовують прогалини у корпоративному управлінні», – додає Стігліц. Яскравий приклад – компенсаційний пакет Ілона Маска у Tesla на $50 млрд. Судові розгляди щодо нього тривають уже понад рік.
Статки індійського бізнесмена та найбагатшої людини в Індії Мукеша Амбані складають $90,6 млрд. Хмарочос родини Амбані, що височіє над Мумбаєм, вважається одним із найдорожчих у світі. Фото Getty Images
Зростання економічної нерівності
Стрімке зростання статків мільярдерів відбувається на тлі зростаючої економічної нерівності в США. У 2024 році найбагатші 1% американських домогосподарств володіли $49,2 трлн, що становить близько 30% загального багатства країни, згідно з федеральними даними. Наприкінці 1980-х ця частка була 23%.
Зростання кількості супербагатіїв ставить фундаментальні питання про майбутнє розподілу багатства та економічної влади в США і світі, зазначає WSJ. Економісти й політики розходяться в думках: чи варто дозволяти мільярдерам накопичувати необмежені статки як стимул для інновацій, чи суспільство може залишатися справедливим, коли величезний капітал зосереджений у руках небагатьох.
«Капіталізм має працювати так, щоб конкуренція не дозволяла одному гравцеві накопичувати надмірне багатство», – вважає економіст Луїджи Зінгалес.
Натомість професор Чиказького університету Стівен Каплан зазначає, що технологічні прориви та глобалізація, які привели до появи супербагатіїв, загалом принесли користь суспільству. Водночас він визнає, що у США вони боляче вдарили по виробничих галузях, які раніше були основою економіки середнього класу.
Зінгалес бачить у зростанні супербагатіїв симптом занепаду капіталізму в США. «Хороша капіталістична система – це система, яка не дозволяє надмірно збагачуватися комусь одному, бо конкуренція лишається високою, а інновації швидко копіюються», – каже він. Економіст звинувачує правову систему США в тому, що вона дала змогу технологічним компаніям настільки захищати свої секрети, що конкуренція стала неможливою.
Кількість супермільярдерів лише зростає. «Раніше поява трильйонера здавалася неможливою, але тепер можливо все», – зазначає аналітикиня Altrata Мая Імберг.
Методологія
Оцінка чистих активів мільярдерів цього рейтингу є неточною, пише WSJ. Altrata порахувала ринкову вартість акцій, що котируються на біржі, але їм було значно складніше оцінити капіталізацію приватних компаній. Аналітики Altrata зазначають, що їхні дані можуть відрізнятися від рейтингів Forbes і Bloomberg Billionaires’ Index через відмінності в щоденних коливаннях фондових ринків. Рейтинг був сформований з оцінкою чистих активів на 4 лютого 2025 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
