Сьогодні, 5 лютого, закінчується дія договору New START Treaty – останньої угоди, що обмежувала ядерні арсенали США та Росії. Що далі? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалів Bloomberg, CNN та аналізу CSIS. Спойлер – лідерство США у потенційній ядерній гонці під великим питанням
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Договір New START Treaty (російська назва СНО-3) діяв до 5 лютого та обмежував кількість розгорнутих стратегічних боєголовок до 1550 одиниць для кожної сторони, а кількість розгорнутих носіїв (ракет і бомбардувальників) – до 700.
Вперше з часів Холодної війни у 1980-х роках Сполучені Штати та Росія, дві найбільші ядерні держави світу, залишилися без юридичних рамок, які б обмежували їхні стратегічні арсенали, пише Bloomberg.
Ця подія відбувається на тлі загострення глобальної нестабільності, війни в Україні та стрімкого нарощування ядерного потенціалу Китаєм, що створює передумови для небезпечної тристоронньої гонки озброєнь.
Що означає закінчення договору для глобальної безпеки та стратегічної стабільності?
Forbes Ukraine підготував переказ ключового з матеріалів Bloomberg, CNN та аналізу директорки проєкту з ядерних питань CSIS Хізер Вільямс.
Крах останнього договору та ризик ескалації
Договір New START набув чинності у 2011 році та обмежував кількість розгорнутих стратегічних боєголовок, кількість розгорнутих носіїв, а також встановлював процедури перевірки та обмін даними. Початковий термін дії угоди мав закінчитися у 2021 році, проте сторони продовжили її на пʼять років.
Однак у 2023 році, на тлі конфронтації через вторгнення в Україну, президент РФ Володимир Путін призупинив участь Росії у договорі, припинивши інспекції та обмін інформацією, хоча й пообіцяв дотримуватися лімітів, зазначає Bloomberg.
У вересні 2025 року Росія запропонувала тимчасове, однорічне продовження дії договору. Президент США Дональд Трамп публічно назвав цю ідею «непоганою», однак офіційної відповіді з боку США не надійшло. У результаті російське МЗС заявило, що РФ вважає себе вільною від будь-яких зобов’язань, пов’язаних із New START, зазначає CNN.
Експерти наголошують, що головною втратою є не стільки самі ліміти, скільки механізми верифікації. «Справжня втрата – це втрата прозорості, і це збільшить політичні ризики», – цитує Bloomberg слова Павла Подвіга з Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Без інспекцій та обміну даними обидві сторони можуть повернутися до планування на основі «найгірших сценаріїв», припускаючи, що супротивник таємно нарощує сили.
«Найгірший варіант – це стрімка ескалація конфлікту, а потім якийсь непередбачуваний або передбачуваний інцидент, який швидко переросте в ядерний конфлікт», – цитує CNN заяву колишнього виконувача обов’язків заступника держсекретаря США Томас Кантрімен.
Фактор Китаю. Чому Трамп не погодився з Путіним
Адміністрація Трампа та республіканці в Конгресі аргументують відмову від продовження New START необхідністю залучити до переговорів Китай. Критики старого договору вказують на те, що він обмежував США і Росію, але залишав «вільні руки» Пекіну, який активно нарощує свій арсенал, зазначає CNN.
Китай планує досягти «стратегічної рівноваги» з США до 2027 року і може мати понад 1000 боєголовок до 2030-го, порівняно з низькими показниками у 200 на початку десятиліття, згідно зі звітом Пентагону. Кількість китайських міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) вже зросла на 88% за час дії New START. З 2010 року Китай збільшив кількість балістичних ракет середньої дальності на 635% та додав нові типи стратегічних і нестратегічних транспортних засобів, за даними CSIS.
Однак Пекін відкидає ідею тристоронніх переговорів. Представник МЗС Китаю Лінь Цзянь назвав вимогу приєднатися до переговорів «несправедливою та нерозумною». Його аргумент – ядерна міць Китаю «зовсім не на тому рівні», що у США чи Росії. Пекін відмовляється обговорювати заходи стосовно зменшення ядерних ризиків як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматах, попри свою політику «незастосування зброї першим», пише Bloomberg.
Росія запропонувала тимчасове, однорічне продовження дії договору. Президент США Дональд Трамп публічно назвав цю ідею «непоганою», однак офіційної відповіді з боку США не надійшло Фото Getty Images
США відстають. Перспективи нових ядерних перегонів
Статистика свідчить про асиметрію в розвитку ядерних сил за останнє десятиліття. У той час як США дотримувалися стриманості, зменшуючи або зберігаючи кількість озброєнь на стабільному рівні, Росія та Китай активно модернізувалися.
За даними CSIS:
- Росія. Збільшила кількість систем, здатних нести ядерну зброю на 22%, зокрема підводних човнів та балістичних ракет підводного базування на 20%. Москва також розробила нові види зброї, такі як гіперзвуковий комплекс «Кинжал», торпеда «Посейдон» та крилата ракета «Буревісник» з ядерною силовою установкою.
- США. Кількість американських МБР фактично зменшилася на 11%, а балістичних ракет підводного базування (БРПЧ) – на 17%. Платформи для нестратегічної ядерної зброї були скорочені на 33%.
США починають потенційну ядерну гонку з невигідної позиції, пише CSIS.
«Якщо ядерна гонка озброєнь вже почалась, то США програють у ній. Якщо ще не почалась, то США стартуватимуть із відставанням», – пише Хізер Вільямс, директорка ядерної програми CSIS.
Росія має активні виробничі лінії і може швидко збільшити кількість розгорнутих боєголовок, залишивши США «ковтати пил», поки Вашингтон лише готується до змін, каже CNN Роуз Геттемюллер, колишня головна переговірниця США по New START.
Стратегія Вашингтона. Як США можуть надолужити відставання
Закінчення договору не обовʼязково означає миттєву гонку озброєнь, але відкриває шлях до «необмеженої ядерної ери».
У Вашингтоні розглядають кілька ключових сценаріїв. США можуть «дозавантажити» існуючі міжконтинентальні балістичні ракети та ракети підводних човнів додатковими боєголовками, що потенційно може подвоїти кількість розгорнутих боєголовок порівняно з лімітами New START, пише CSIS.
Інший підхід – диверсифікація та модернізація арсеналу, створення більш гнучких та живучих систем для стримування регіональних та глобальних загроз з боку Росії та Китаю, за даними CSIS. Це включає ракети середньої дальності, нові стратегічні бомбардувальники B-21 та підводні човни класу Columbia.
Відновлення ядерних випробувань розглядається як додатковий інструмент демонстрації рішучості. Трамп раніше погрожував відновити тестування, а Росія у відповідь готується до можливого нарощування виробництва боєголовок, що створює ризик швидкої ескалації, зазначає CNN.
Попри формальне закінчення дії New START, США та Росія ведуть переговори про практичне продовження дотримання положень договору щонайменше на шість місяців, за інформацією Axios. Поки йдеться про неофіційні домовленості, остаточний документ не погоджено президентами обох країн. «Ми погодилися з Росією діяти добросовісно та обговорити можливі оновлення договору», – зазначив представник США. Це тимчасове продовження дозволить зберегти ключові механізми прозорості та контролю, навіть якщо юридично договір уже завершився.
Китайська ракета міжконтинентальної дальності третього покоління JL-3 Фото Getty Images
Свідомий крок Кремля. Як відреагувала Україна
Завершення дії договору – свідомий крок Росії, спрямований на демонтаж чинної архітектури глобальної безпеки та підрив міжнародних правил контролю над озброєннями, написав 5 лютого в соцмережі X міністр закордонних справ Андрій Сибіга. РФ фактично порушувала договір ще до формального виходу з нього у 2023-му й використовує тему договору для політичного та ядерного тиску, додав він.
Але можливості Кремля для нової гонки стратегічних озброєнь є обмеженими, переконаний дипломат. «Економіка Росії увійшла в рецесію, бо Путін відмовляється припиняти війну проти України. У нього немає грошей на нову гонку стратегічних озброєнь», – зазначає Сибіга.
Стратегія стримування довела ефективність ще в період Холодної війни, а сучасна Росія є слабшою за Радянський Союз і не становить якісно нового виклику для Заходу, додав глава МЗС. «Завершення дії СНО-3 має стати аргументом на користь трансатлантичної єдності та жорсткішої позиції щодо Москви. Кінець СНО-3 також має означати кінець ядерного шантажу з боку Росії», – підсумував він.
