Житловий будинок, пошкоджений внаслідок авіаударів під час російсько-української війни, у Вишгороді, Київська область, Україна, 24 листопада 2022 року /Getty Images
Категорія
Війна
Дата

Політичний звір, який захистить Україну. Британський стратег Тімоті Еш пропонує план підтримки України. Як він має працювати

Житловий будинок, пошкоджений внаслідок авіаударів під час російсько-української війни, у Вишгороді, Київська область, Україна, 24 листопада 2022 року Фото Getty Images

Старший стратег Bluebay Asset Management та експерт з питань України Тімоті Еш відвідав обговорення відновлення України, яке влаштували британський уряд, Bluebay та інші спонсори. Центром дискусії була необхідність створення агентства з відбудови України, яке б поєднувало у собі банк розвитку і суверенний фонд.

Forbes обрав головне з роздумів стратега.

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Проєкт відбудови України критично важливий для всіх, хто вірить в ідеали західної вільної ринкової демократії. Україна нині захищає усю Європу і цю саму систему від російської агресії. Ми повинні довести, що ця битва і жертви українців недаремні. Успішна відбудова України підкреслить невдачу Росії і покаже їй приклад вільної та розвиненої держави.

Цей проєкт не менш важливий за той, що постав перед Заходом після розпаду комуністичного блоку у 1989-му і СРСР у 1991-му. Цього разу економічні виклики не такі великі, адже допомогти треба лише одній країні. Але сьогодні політичні і геополітичні загрози стають на нашому шляху, а також близькість країни-агресора – Росії. Саме наявність останнього фактора робить проєкт відбудови обовʼязковим.

Україна повинна стати стабільною країною, яка здатна підтримувати себе економічно та захищати, а також бути реальним буфером для решти Європи. Захід як ніхто інший зацікавлений у тому, щоб Україна була надійним буфером.

Поточній підтримці України бракує стратегічного мислення на перспективу із думкою про економічний розвиток. Під час кризи, якою є війна, важко планувати наперед, але щойно настане мир, це повинно змінитися.

Коли настане мир, нагальна увага Заходу переключиться на інші актуальні кризи, й економічна підтримка України може зменшитися. Тому необхідно створити орган, який би перехопив естафетну паличку і продовжив захищати й втілювати місію порятунку України заради виживання ліберальної демократії.

Очолити цей орган повинна потужна міжнародна сила, політичний звір, який би став захисником України. Це агентство чи організація буде спрямовувати і координувати інвесторів в українську відбудову. Воно ж потурбується про те, щоб відбудова закінчилася вступом України в ЄС, який далі працюватиме над успішним економічним розвитком України.

Розбитий російський танк на Хрещатику /Фото УНІАН

Інвестиції у відбудову України – це інвестиції в оборону Заходу: що більше російських танків знищить Україна, то менше танків знадобиться знищувати НАТО Фото Фото УНІАН

Ця інституція може називатися Агентство з відбудови та вступу України (до ЄС) – АВВУ. Їй треба буде переконати міжнародних приватних інвесторів вкласти гроші в Україну.

Україну необхідно відбудувати

Ми повинні памʼятати, що Росія напала не лише на Україну, а й на США і нашу систему західної вільної ринкової демократії та усталений світовий порядок, заснований на верховенстві права. Це очевидно, якщо подивитися на її дії: вторгнення в Грузію, Придністровʼя, Крим, на Донбас, отруєння Скрипалів і Литвиненка, кібератаки та втручання у вибори, а тепер і енергетична війна та продовольчий шантаж. Це війна не лише України, а й наша. 

Україна повинна мати змогу захистити себе, тому постачання зброї і підтримка її економіки відіграють важливу роль. Проте вся ця допомога повинна обовʼязково закінчитися перемогою України і миром. Росія мусить побачити, що агресія не приносить бажаних плодів, а наша демократична система допоможе Україні постати з попелу.

Надання Україні статусу кандидата на вступ – це вже важливий крок вперед, і він може стати рушійною силою для реформ всередині країни, як це було із Польщею, Чехією та іншими колишніми комуністичними країнами.

Але сума збитків Україні через Росію приголомшує: Київська школа економіки та Світовий банк оцінили збитки інфраструктурі та економічній продуктивності у майже $350 млрд у липні, і ніхто не здивується, якщо вони виростуть до $500 млрд.

$500 млрд – це в 2,5 рази більше, ніж довоєнний ВВП України, і приблизно 1,25% від загального ВВП західних ринкових економік. Здається, що для Заходу це небагато. Але західних платників податків буде важко переконати, що відбудову України повинні спонсорувати лише вони – та й наростання популізму не допомагає.

Тому тут варто наголошувати на тому, що інвестиції у відбудову України – це інвестиції в оборону Заходу: що більше російських танків знищить Україна, то менше танків знадобиться знищувати НАТО. Крім того, успішна Україна може стати прикладом для Росії, який вона захоче наслідувати, а справді демократична Росія – це менша загроза для світу.

Проте підключитися до післявоєнної відбудови України повинні не лише західні платники податків, а й МВФ, Світовий банк та інші схожі фінансові установи.

Зруйнований будинок після російських обстрілів. Київ /Getty Images

Україна нині захищає усю Європу і демократію від російської агресії. Ми повинні довести, що ця битва і жертви українців недаремні Фото Getty Images

Інші джерела фінансування відбудови України

  1. Заморожені російські активи – близько $400 млрд. Юридичні інструменти для використання цих ресурсів для відновлення України вже запроваджуються. А поки країни G7 могли б використовувати заморожені російські активи як заставу, яка б допомогла Україні залучати потрібні інвестиції.
  2. Країни G7 могли б стягувати комісію на імпорт енергоресурсів і біржових товарів з Росії, яка б йшла на репарації Україні. Чому це ще не робиться?
  3. Залучення інвестицій приватного сектору на Заході та в Україні.

Як може допомогти великий західний бізнес?

Якщо припустити, що на третю категорію помічників припаде $150 млрд допомоги Україні, то ця сума спершу може здатися непідйомною. Втім, якщо 1000 найбільших компаній демократичного світу візьмуть на себе зобовʼязання інвестувати/дати у кредит Україні $10–20 млн протягом наступних 10 років, то це обійдеться їм у менш ніж 0,05% річних доходів цих компаній. А переваги таких інвестицій величезні: сприяння глобалізації, покращення репутації, захист демократичних цінностей.

Те саме і з банками. Неважко уявити, як найбільші західні банки (JPM, GS, MS, BAML, Citibank, HSBC, Jefferies, Barclays, BNP, Soc Gen, DB, Commerzbank, Nomura, Danske, Swedbank, Santander, Halifax-BOS, RBC, BOM та інші, але це вже $20 млрд) пообіцяють вкласти в Україну $1 млрд кожен протягом 10 років після закінчення війни.

Гроші не обовʼязково позичати безпосередньо уряду – можна вкладати у різні вигідні для банків проєкти. Головне – це участь у відбудові. Якщо вони візьмуть на себе таку відповідальність, то й інші наслідують їхній приклад.

Не тільки фінансовий сектор потребуватиме інвестиційних зобовʼязань, а й оборонний, інформаційно-технологічний та комунікаційний.

Але щоб обіцянки інвестувати перетворилися на реальні інвестиції і кредити, потрібен серйозний контроль від організацій чи урядових структур, які будуть планувати та координувати весь процес. Якщо створити правильну інвестиційну атмосферу, то ні на кого і тиснути не доведеться – вигідність інвестицій в Україну буде очевидною. Саме тому необхідно провести відповідні налаштування.

Відповідні налаштування – це головна умова

Приватні інвестори хочуть бачити лідерство і хорошу координацію від наших урядів у питанні підтримки України; вони хочуть бути впевненими, що Захід відданий цілі відбудови і розвитку України і що післявоєнний уряд України зможе запровадити реформи, відійшовши від не найкращих практик попередніх років незалежності.

Саме для координації процесу відбудови та забезпечення необхідних для інвестицій умов потрібна установа, пріоритетом якої буде виключно Україна. Ті організації, які допомагають Україні нині – ЄС, ЄБРР, Світовий банк, Європейський інвестиційний банк – всі вони мають ширші місії. Окрема ж організація забезпечить захист інтересів саме України і налагодить сам процес відбудови країни.

Можна, наприклад, уявити такий собі секретаріат, який фінансуватимуть невеликі внески приватного і державного секторів або облігації PIK (payment-in-kind). Цей секретаріат буде залучати інвестиції, координувати допомогу, визначатиме та розвиватиме вигідні проєкти, збиратиме фінансування на власні потреби і зможе навіть сам бути інвестором (як банки розвитку, такі як ЄБРР). Крім того, він зможе лобіювати реформи в Україні, щоб забезпечити необхідну для залучення бізнесу та інвестицій атмосферу.

Це секретаріат чи будь-яка інша форма організації (пригадуємо АВВУ) буде належати групі акціонерів (найімовірніше, західним країнам та фінорганізаціям, які обіцяють підтримку Україні), але також й Україні. Згодом (років за 10?) мажоритарне право власності від країн- та організацій-донорів перейде до України, і ця організація працюватиме радше як суверенний фонд.

Вищим органом управління такої організації має бути Рада директорів, кандидатів до якої акціонери можуть номінувати. Претендентами можуть бути поважні та варті довіри науковці, бізнесмени та політики, які будуть лобіювати важливі питання перед радами компаній-донорів і обиратимуть загальну стратегію фонду.

Окремо повинна діяти консультативна рада, до якої будуть входити представники міжнародних/національних організацій, таких як МВФ, ЄБРР та інші, найбільших компаній-донорів та українських громадських організацій. Вона координуватиме підхід до відбудови разом із групою, яка слідкуватиме за відкритістю процесу.

Блекаут: українці грають у шахи під світлом ліхтарика /Getty Images

Росія напала не лише на Україну, а й на США і нашу систему західної вільної ринкової демократії та усталений світовий порядок, заснований на верховенстві права. Це очевидно, якщо подивитися на її дії: вторгнення в Грузію, Придністровʼя, Крим, на Донбас, отруєння Скрипалів і Литвиненка, кібератаки та втручання у вибори, а тепер і енергетична війна та продовольчий шантаж Фото Getty Images

Невелика команда виконавчих керівників та група спеціалістів визначатимуть фінансові ресурси, вигідні проєкти, розроблятимуть фінансові моделі та інструменти, здійснюватимуть дослідження. Також вони просуватимуть найкращі бізнесові практики в Україні, які будуть приваблювати приватні інвестиції.

Як ймовірно найбільший інвестор в Україну ця організація матиме важіль тиску для просування змін у бізнесовому та юридичному середовищі заради приваблення тих же міжнародних приватних інвесторів.

Фінансові рішення для функціонування АВВУ

  1. Облігації PIK. АВВУ випускає довгострокові (30–50 років) облігації PIK, скажімо, під 4% на одиницю. Компанії зможуть купувати їх як довгострокові інвестиції, а отже, уникнути будь-яких втрат, або як трейдингові інструменти, тоді NPV-втрати можна використати як податковий щит.
  2. Сама АВВУ може бути приватним капіталовкладником, як суверенні фонди країн по всьому світу та банки розвитку.
  3. Відкласти 10–20% довгострокового права власності на АВВУ для великих фінустанов приватного сектору, таких як Blackstone, Blackrock, JPM та інші. Вони платитимуть за свою частку одразу готівкою, а натомість отримають місце в раді, право голосу у питанні довгострокового розвитку країни і можливість взяти участь у найкращих майбутніх проєктах. 
Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні