Для країн Європи наступає нова норма – життя під час постійних потрясінь, що йдуть одне за одним, констатували учасники цьогорічних Весняних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні. Торговельні війни, криза на Близькому Сході та війна РФ проти України вимагають реакції ЄС у широкому спектрі напрямків – від енергонезалежності до монетарної політики. Ігнорувати такі виклики неприпустимо, наголосила команда Європейського департаменту МВФ, представляючи регіональний економічний огляд для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Враженнями від звіту МВФ та дискусії про глобальні виклики для ЄС і України поділився голова НБУ Андрій Пишний
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Кожні пів року очільники центральних банків та урядів багатьох країн збираються разом на заходах Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Цьогорічні Весняні збори відбулись 13–18 квітня у Вашингтоні.
Близько 50 зустрічей і в рази більше розмов у кулуарах, щоб тримати питання України в полі зору партнерів та просувати наш порядок денний. Цього разу ‒ це важливість стійкого фінансування України для світу, калібрування програми з МВФ та експорт нашого досвіду.
Поряд із ними відбулись обговорення на глобальні теми. Магістральне для нас – REO Breakfast, де команда Європейського департаменту МВФ презентувала регіональний економічний огляд для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Лейтмотивом зустрічі була робота країн регіону в умовах постійних шоків та екстраординарно високої невизначеності. «Вітаємо в клубі» – перше, що спало мені на думку під час цієї дискусії.
Стійкість у крихкому світі
Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер, який представив огляд, акцентував на новій нормі для Європи – потрясіннях, що накладаються одне на одне.
Пандемія з усіма її наслідками, війна Росії проти України, торговельні протистояння у світі і, зрештою, енергетична криза на тлі війни на Близькому Сході. Економіка Європи просто не встигає відновлюватися, а стійкість стає основною політичною метою.
У МВФ наголосили, що важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Не гасити пожежі, а закладати вогнетривкий фундамент.
Неодноразово звучала думка, що ми більше не можемо припускати ізольованість впливу потрясінь та їхню тимчасовість. Маємо бути готові до різних сценаріїв. Потрібні надійні політичні рамки реагування на випадок, якщо базовий сценарій зрештою виявиться оптимістичним.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Висновки узгоджуються з досвідом України, який теж було згадано під час дискусії.
Весняні збори МВФ та Світового банку. Фото: надано пресслужбою НБУ.
Реформи не чекають
Результативність традиційної моделі зростання економіки в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи опинилася під питанням. Три кити, на яких вона будувалася, – прямі іноземні інвестиції, інтеграція в глобальні ланцюги створення вартості та конвергенція з ЄС, вже не є настільки надійними.
Головне занепокоєння – реальні зарплати в регіоні зростають швидше за продуктивність. Як наслідок, товари стають усе менш конкурентними порівняно з іншими регіонами, показники експорту – слабшими, а конвергенція з ЄС уповільнюється. Без відновлення зростання продуктивності праці є ризик, що країни потраплять у пастку слабшого зростання економіки та довшого наближення до середніх показників в ЄС.
Отже, реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризове управління не спокушав відсунути їх на другий план. Відкладення реформ означатиме ще повільніше зростання, збільшення державного боргу та зменшення здатності діяти, коли настане наступний шок.
На противагу цьому повне усунення прогалин у внутрішній політиці, інтеграція ринків праці та товарних ринків до рівня США можуть підвищити продуктивність праці в Європі упродовж найближчих 10 років на 20% та додати 35 відсоткових пунктів до зростання ВВП, свідчать оцінки МВФ.
Енергетична незалежність – макроекономічне питання
Європа сьогодні більш енергонезалежна, ніж у 2022 році. Понад 60% електроенергії в ЄС виробляють із низьковуглецевих джерел, що помітно зменшує вплив коливань цін на нафту. Однак ціни на енергоносії в регіоні залишаються у 2–3 рази вищими, ніж у США, що додатково погіршує його конкурентоспроможність.
Відповідь на цей виклик має бути системною, зазначили учасники дискусії. Не точкові рішення та великі нецільові субсидії, а координація на рівні регіону, інтеграція енергетичних ринків, диверсифікація поставок та інвестиції у відновлювані джерела енергії.
Центробанки не можуть собі дозволити «не дивитися вгору»
Як влучно зазначив Альфред Каммер, центральні банки мають фокусуватися на утриманні інфляційних очікувань під контролем. Про важливість цього нагадує інфляційний сплеск після пандемії COVID-19, який ще не стерся з памʼяті.
Навіть в єврозоні, де інфляція близька до цілі, а інфляційні очікування стабільні, центральні банки мають залишатися пильними. Натомість для країн, де інфляція все ще перевищує цільові показники, збільшуються підстави для жорсткішої та обережнішої монетарної політики.
Кілька керівників центральних банків також зазначили, що незалежність монетарних регуляторів та збереження довіри мають залишитися серед пріоритетів. Із цим складно не погодитися.
Голова НБУ Андрій Пишний на Весняних зборах МВФ та Світового банку. Фото: надано пресслужбою НБУ.
Фіскальна дисципліна в тренді
В огляді МВФ зазначалося, що розширення дефіциту бюджету в європейських країнах під час пандемії COVID-19 було виправданим та запобігло економічному краху. Однак зараз фіскальний простір Європи обмежений. Навіть країни з низьким рівнем державного боргу мають діяти обачно, тоді як країни з високим борговим навантаженням не можуть собі дозволити збільшення бюджетного дефіциту.
Зазначалося, що в будь-яких заходів, повʼязаних з енергетикою, мають бути компенсатори, щоб не посилювати і без того роздуті державні фінанси в складніших ринкових умовах. Державна підтримка має бути цілеспрямованою та тимчасовою, без ризиків для фіскальної стійкості.
Поточні шоки серйозні, але про ризики краху не йдеться. Тому фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи.
Розширення ЄС має двосторонні вигоди
Під час обговорення звіту МВФ порушувалося питання розширення ЄС. Це якір структурних реформ для країн-кандидатів та водночас поштовх для розвитку самого обʼєднання, що сьогодні є вкрай необхідним.
Інтеграція платежів, реформи управління, узгодження нормативно-правових актів та нарощування потенціалу були представлені як конкретні канали, через які вступ може генерувати реальні економічні вигоди.
Серед прикладів згадувалося і приєднання до SEPA, до якого рухається Україна. Звернув увагу на озвучені оцінки результатів такого кроку для Чорногорії. Протягом восьми місяців від моменту запуску SEPA вартість переказів у країні різко знизилася: з €74 до нуля для платежів до €200 та з €199 до нуля для платежів до €20 000.
Вигоди для громадян і бізнесу – миттєві та очевидні. Дуже розраховую на голосування в парламенті законопроєкту, що відкриє відповідні можливості для України.
Україна – це відповідь
«Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності… Україна долає виклики зі стійкістю та професіоналізмом», – сказав Альфред Каммер, запрошуючи до слова міністра фінансів України Сергія Марченка та мене.
«Вітаємо у клубі», – сказав я.
Україна, попри війну, швидко рухається до вступу в Євросоюз. Однак, на жаль, через незліченні шоки європейські колеги теж поступово наближаються до нас – за рівнем умов, у яких доводиться працювати.
Сьогодні весь європейський регіон функціонує в світлі потрясінь, що накладаються, постійної невизначеності, слабшої конкурентоспроможності та обмеженого політичного простору. Тож збереження довіри, структурні реформи та посилена регіональна інтеграція нині є важливішими, ніж будь-коли раніше.
