Український сектор зернових та олійних культур може втратити понад $3,2 млрд у 2023 році через високі видатки на логістику, а також зростання цін на паливо та добрива, що загрожує скороченням посівних площ у найближчі роки, пише Reuters із посиланням на обʼєднання фермерів.
Ключові факти
- Обмежені експортні можливості, що нині зосереджені на невеликих портах річки Дунай та залізниці до Східної Європи, збільшили логістичний компонент і, як наслідок, знизили ціни, які торговці можуть запропонувати фермерам.
- Закриття портів також призвело до різкого зростання цін на імпортоване паливо, насіння, добрива та запасні частини для сільськогосподарської техніки.
- Всеукраїнська аграрна рада повідомила, що собівартість виробництва пшениці у 2023 році становитиме близько $146 за метричну тонну за середньої ціни реалізації $102. Фермери витрачають $149 на вирощування кукурудзи та можуть продати її за $94. У ВАР заявили, що у 2023 році навіть виробництво соняшнику та ріпаку буде збитковим, і якийсь прибуток аграріям принесе лише соя.
- Виробники повідомили, що значні втрати вже призвели до скорочення посівів урожаю 2024 року. Міністерство аграрної політики, як і раніше, зберігає прогноз посівів озимої пшениці на рівні близько 4,4 млн га.
- Не лише фінансові труднощі, а й несприятлива погода можуть цієї осені значно скоротити посівні площі. Україна є традиційним виробником озимої пшениці, ячменю та ріпаку. Тривала відсутність дощів у більшості регіонів України створила несприятливі умови як для сівби озимих, так і для вже посіяних рослин. За словами синоптиків, найгірша ситуація із вологістю ґрунту склалася в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Харківській областях, де до 20 см верхніх шарів ґрунту були повністю сухими.
- За даними Мінагрополітики, станом на 16 жовтня фермери посіяли 3,02 млн га озимої пшениці порівняно з 2,5 млн га на ту саму дату рік тому.
Контекст
Традиційно Україна відправляла зерно по всьому світу зі своїх чорноморських портів. Росія спочатку заблокувала цей маршрут після вторгнення, але угода про безпечний коридор, укладена за посередництвом Організації Обʼєднаних Націй і Туреччини, дозволила відновити експорт. Проте у липні Росія вийшла з угоди. З того часу вона посилила напади на зернову інфраструктуру України, у тому числі атакувала ключові дунайські порти.
У серпні стало відомо, що українські аграрії скорочують посіви озимих через блокування портів та атаки РФ на інфраструктуру. Зокрема, HarvEast заявила, що виводить з обробки 10-15% найменш продуктивних площ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
