Атаки на логістику та підприємства перевіряють не міцність стін і навіть укритів, а якість процедур, які бізнеси мали розробити і відпрацювати вже на вчора. Покроковий план для керівників і власників від директорки Daily Humanity Катерини Сергацкової. З чого почати вже сьогодні?
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
У ніч на 5 серпня російський удар випалив логістику одразу кількох великих мереж — «Розетки», «Епіцентру», «Нової пошти», «Сільпо», Novus. У одній мережі загинули шестеро працівників. У іншій — кілька прямих влучань і повна зупинка центру, який живить усю мережу, але загиблих немає: під час тривоги люди були в укритті.
Різницю в наслідках для активів значною мірою визначає балістика. Але наслідки для людей залежать не лише від неї, а й від того, що команда робить до, під час і після удару. Це головний урок останніх місяців. Бізнес адаптувався до перебоїв електроенергії, мобілізації, до працівників з інвалідністю. Але це робота з наслідками. Критично важливо змінити підхід на системному рівні.
Сама рамка охорони праці залишилася «мирною»: інструктажі, підписи в журналі, план евакуації на випадок пожежі. Фізична захищеність обʼєкта не дорівнює готовності персоналу до кризи.
Ціна неготовності
За 4,5 року війни група компаній співвласника EVA та Varus Руслана Шостака втратила більше шести великих складів і два десятки магазинів. Збитки лише від втрати нерухомості в Броварах — близько 1 млрд грн. Загалом лише за місяць влітку ворог знищив понад 400 000 кв. м складських площ різних компаній — 56 футбольних полів.
Часто український бізнес намагається зменшувати цей ризик через аутсорсинг. Відеоспостереження ставлять охоронні компанії, зберігання забезпечують логістичні оператори, решту закривають страхуванням активів. Це справді дешевше, ніж робити все in-house.
Але аутсорсингом не передається важливе: те, що робить зміна на обʼєкті в перші хвилини після обстрілу. Цього немає в жодному полісі — тим паче що воєнні ризики страхують фрагментарно, а компенсаційних ресурсів у держави майже немає. Злагодженість дій і чіткі протоколи неможливо віддати на аутсорс, бо вони залежать від спроможності кожної людини у команді.
Я більше чотирьох років допомагаю організаціям, які працюють у середовищі війни, оцінювати їхні спроможності та «вузькі горлечка». Щомісяця через наші програми проходять сотні менеджерів в Україні, Європі, Північній Америці та на Близькому Сході. І навіть у найдосвідченіших бачу дві крайності: впевненість, що все під контролем, або фаталізм — «прилетить так прилетить».
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Обидві позиції спираються на минулий досвід. Нассім Талеб («Чорний лебідь») описав це прикладом індюшки: цілий рік її годують і доглядають, тому вся її статистика свідчить, що завтра буде так само добре. А потім настає День подяки. Власне, ваші пʼять спокійних років на локації — не прогноз, а вибірка.
Що робити керівникам
1. Не довіряти лише історичним даним. Альтернативні сценарії й зовнішній аудит ризиків дають реалістичнішу картину, ніж екстраполяція.
2. Вкладати в стійкість процесів, а не в передбачення події. Цунамі спрогнозувати майже неможливо, але місто, спроектоване витримати цунамі, краще проходить будь-яку кризу. Те саме з операціями: дублювання складів, розподілені запаси, автономне живлення, взаємозамінність людей.
3. Формувати антикрихкість, а не обережність. Переживати обстріл із людьми, які вміють надати домедичну допомогу й керувати натовпом, — це інший інцидент, ніж обстріл без них. Найкращі команди перетворюють цей досвід на рішення для галузі: Шостак, наприклад, публічно наполягає, що роботизовані системи гасіння могли б зберегти до половини втраченої інфраструктури.
4. Проганяти сценарії до, а не після. Готуватися до десятків варіантів — оверкіл. Але провести краш-тест власних «вузьких горлечок» — wargaming, симуляцію, навчальну евакуацію — реально за один день. Військові репетирують сценарій десятки разів, перш ніж діяти. Результат — злагодженість команди і збережені ресурси.
5. Ділитися досвідом і ресурсами. Накопичувати все для себе працює в короткій перспективі. Обмін даними про інциденти та спільна інфраструктура — те, що витягує галузь.
Готовність персоналу: мінімальний чекліст
- Оцінка ризиків окремо для кожної категорії працівників (склад, водії, офіс, польові команди).
- Кризовий план дій і його регулярна репетиція, а не зберігання в папц.
- Протокол комунікації під час інциденту: хто говорить, з ким, за яким сценарієм.
- Домедична допомога та евакуація — з практикою, а не лекцією.
- Психологічна підтримка й щоденні практики проти вигорання.
- Перегляд процедур після кожного інциденту.
Порахуйте свою ціну інциденту
Превентивні витрати виглядають дорогими, поки їх не поставити поруч із потенційними втратами. Порахуйте для однієї своєї локації вісім позицій: травми й медична допомога, евакуація, простій, втрата працівників, пошук і навчання заміни, пошкодження обладнання, юридичні та страхові витрати, репутаційні збитки. Далі поділіть отриману суму на кількість людей на зміні та кількість змін — і порівняйте з вартістю дня практичного навчання для цих людей. У більшості компаній, за моєю оцінкою, різниця виявляється в десятки разів.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Війна стала для українського бізнесу каталізатором змін. Наступний крок — перейти від реакції на окремі інциденти до системного управління ризиками. Найкраще страхування — це підготовлені люди, які спроможні встояти під час кризи і адаптуватися. Той, хто правильно відреагує у перші хвилини небезпеки, може врятувати і людей, і бізнес.
