Росія завдає ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України, що призводить до відключень електроенергії в цілих областях. Швидкість та якість відновлення електропостачання залежать від регіональних монополістів – обленерго. Кому вони належать та як власники можуть впливати на енергобезпеку?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
За час багаторічної приватизації розподільчі енергоактиви опинилися в портфелях декількох фінасово-промислових груп – наразі близько 80% електроенергії розподіляють приватні компанії.
Найбільший гравець – ДТЕК Ріната Ахметова, який контролює майже половину розподілу електроенергії в Україні, від його обленерго залежить стабільне постачання більше 5 млн споживачів. Другий за розміром власник розподільчих компаній – уряд, який контролює понад 20% розподілу. Близько 10% розподільчих потужностей у портфелі групи з російським корінням VS Energy.
Загалом 14 українських обленерго в руках Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Юрія Бойко, Костянтина Григоришина, Григорія та Ігоря Суркісів. Ще пʼять належать VS Energy, шість – державі.
Обленерго – природні монополісти, які заробляють, надаючи послугу передачі електроенергії. У 2021 році в Україні запрацювало RAB-регулювання, яке збільшило тарифи обленерго на 16–30% – частина прибутку спрямовується на відновлення мережі.
У 2021 році 25 обленерго, які перейшли на RAB, отримали 9,23 млрд грн гарантованого прибутку, підрахував «Бізнес Цензор». Але напередодні складної зими 2022–2023 років ресурси обленерго, особливо тих, що на лінії вогню, практично вичерпались, каже Олександр Баранюк директор спілки «Розумні електромережі України», яка обʼєднує 14 обленерго.
Від кого цієї зими буде залежати стабільне енергопостачання.
Російський слід
Обленерго в Рівненській, Херсонській, Житомирській, Чернівецькій та Кіровоградській областях входять до групи VS Energy, яка розподіляє близько 10% електроенергії в Україні. За даними bihus.info, ці обленерго були приватизовані за $120 млн ще на початку 2000 років, крім «Чернівціобленерго», контрольний пакет якого держава продала у 2012–2014 роках.
На сайті VS Energy повідомляють, що вона ніяк не повʼязана з російським бізнесом. Енергетичні активи обʼєднує «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», кінцевими бенефіціарами якої значаться громадяни Євросоюзу: Валтс Вігантс (Латвія), Віліс Дамбінс (Латвія), Артурс Альтбергс (Латвія), Олег Сізерман (Німеччина), Марина Ярославська (Німеччина). В травневому інтервʼю «РБК-Україна» Дамбінс запевняв, що російські громадяни не мають відношення до цієї компанії. Який звʼязок громадян Росії з VS Energy?
Громадяни ЄС є номінальними власниками, припускається в розслідуваннях «Бізнес Цензор» та «Економічна правда». Видання «Настоящее время» зʼясувало, що співзасновниця «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» Марина Ярославська є дружиною уродженця Харкова Євгена Гінера. Вона народилася в Україні і є громадянкою Німеччини, хоча до березня 2008 року мала російський паспорт. ЕП отримало копію указу про її вихід з громадянства РФ, де зазначається, що донька Ярославської Юлія має прізвище батька – Гінер. Євген Гінер – президент російського футбольного клубу ЦСКА, який також під санкціями США. А Вігантс та Дамбінс, як свідчить архів документів Panama Papers, були довіреними особами Олександра Бабакова (заступника голови Державної думи РФ, у 2014 році голосував за анексію українського Криму, перебуває під санкціями України, ЄС та США). За даними «Нової газети», за допомогою цих громадян Латвії Бабаков намагався сховати свою комерційну присутність на Заході.
Хто зараз кінцевий бенефіціар VS Energy, достеменно невідомо. Наприклад, народний депутат, голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус на початку 2021-го стверджував, що частки VS Energy у Гінера та Олександра Бабакова викупив їхній третій партнер – Михайло Воєводін. Але в офіційних реєстрах ця оборудка так і не була відображена. Про Воєводіна відомо небагато. З довідки Інтерполу, яку опублікували журналісти «Радіо Свобода»: 1959 року народження, уродженець Росії, у 2019-му проживав в Ізраїлі, має статус злодія у законі, прізвисько – Misha Luzhnetskiy.
Євгеній Гінер з дружиною Мариною Ярославською (Фото: ЕП)
У травні 2022 року Київський апеляційний суд відмовив ДБР та Офісу генпрокурора в арешті активів групи компаній VS Energy, через відсутність достатньої кількості доказів. Колишня держуповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська вважає, що такі звʼязки з російськими бізнесменами, лояльними до російської влади, є загрозою для України.
Один із акціонерів VS Energy Віліс Дамбінс каже, що російські громадяни не мають відношення до цієї компанії.
Націоналізувати активи без рішення суду може Рада нацбезпеки і оборони (РНБО). «VS energy є в списку на націоналізацію з 26 000 активів», – каже один з юридичних консультантів Офісу президента (ОП). Усі вони підпадають під закон щодо російських активів, який Верховна Рада прийняла в травні.
Проте рішення щодо найбільших активів приймаються за вказівкою з Офісу президента, продовжує співрозмовник з ОП. Як приклад: націоналізація облгазів Фірташа чи активів Медведчука. Щодо обленерго VS Energy такого рішення поки що не має, каже він. Секретар РНБО Олексій Данилов, за його словами, не хоче брати на себе відповідальність, доки процес націоналізації не стане більш системним.
Офіс президента разом із РНБО розробляє новий закон, який буде мати чіткий перелік критеріїв, за якими націоналізовуватимуть компанії, і систематизує хаотичний процес, каже співрозмовник з Офісу президента. Те, що такий законопроєкт розробляється, підтвердив в інтервʼю Forbes голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія.
Ще два обленерго належать депутатам від ОПЗЖ. Нардеп Юлія Льовочкіна та сестра Сергія Льовочкіна володіють«Закарпаттяобленерго», Юрій Бойко – «Волиньобленерго». Вони розподіляють близько 3% електроенергії. Приватизація цих компаній обійшлася в $94 млн.
Імперія Ахметова
До ДТЕК Ріната Ахметова входять обленерго в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві. Це одні з найбільших обленерго країни, які разом контролюють близько 45% розподілу електроенергії. Ці активи обійшлись Ахметову в більш ніж $500 млн.
«Дніпрообленерго», «Київенерго» та «Донецькобленерго» ДТЕК придбала у держави поступово до 2017 року, за даними bihus.info, заплативши близько $275 млн. У 2019 році ДТЕК викупила «Одесаобленерго» та «Київобленерго» у компанії VS Energy. За даними Андрія Геруса, вартість угоди – $250 млн.
ДТЕК, за словами Геруса, планувала купити й решту обленерго VS Energy, збільшивши свою частку в розподілі до 57%. «Дійсно було багато чуток, що Ахметов хотів викупити всі обленерго VS Energy, але підтвердження цьому ми не побачили», – каже Загребельська.
У квітні 2021 року ДТЕК придбав 24,5% «Кіровоградобленерго» у VS Energy. Щоб придбати решту акцій компанії, ДТЕК звернулася за дозволом до Антимонопольного комітету. Але погодження досі не отримала.
Купивши чергове обленерго, Ахметов посилить свою ринкову владу на суміжних ринках, наприклад, на ринку виробництва електроенергії, де в ДТЕК монопольна або домінуюча частка, каже Загребельська. ДТЕК виробляє 70% електроенергії теплової генерації, видобуває близько 80% вугілля. «Тому АМКУ не поспішає приймати рішення, доки не вивчить вплив цієї купівлі на конкуренцію на суміжних ринках», – каже Загребельська.
До війни ДТЕК планувала збільшувати свою долю на ринку розподілу, але зараз ці плани довелося відкласти. «Нам цікавий цей сегмент ринку, і не тільки обленерго VS Energy, – говорив в інтервʼю Forbes генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко «Але сьогодні це точно не в пріоритеті», – додає він.
Історія великого розлучення
Український бізнесмен із російським корінням Костянтин Григоришин, група «Приват» Ігоря Коломойського, Геннадій Боголюбов та Григорій і Ігор Суркіси до 2010 року володіли приблизно рівними частками в пʼяти обленерго: «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго», «Полтаваобленерго», а також «Прикарпаттяобленерго» та «Львівобленерго». За приватизацію цих обленерго, за даними bihus.info, держава отримала близько $140 млн.
Відсутність єдиного власника призводила до постійних конфліктів. Тому сторони в 2010 році розділити бізнес, обмінявшись пакетами акцій. Костянтин Григоришин та група «Приват» отримали контроль над «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго» та «Полтаваобленерго».
Суркіси отримали «Прикарпаттяобленерго» та «Львівобленерго». Частки у цих компаніях, згідно з розслідуванням «Радіо Свобода», також належать сімʼї Віктора Медведчука. Правоохоронці арештували сотні активів сімʼї Медведчука, проте невідомо, чи арештовані його частки в обленерго.
У 2016 році Коломойський та Григоришин знову поділили бізнес. Григоришин отримав «Сумиобленерго» та «Чернігівобленерго», а Коломойський – «Полтаваобленерго».
Незважаючи на фактичну зміну бенефіціарів, власники цих обленерго не зверталися до АМКУ за погодженням. Це стиль Коломойського, каже колишня Загребельська. «Якщо, наприклад, Ахметов намагається більш-менш структурувати бізнес, ми бачимо його бенефіціаром, то прізвища Коломойського ми ніде не побачимо», – каже вона.
Загалом Григоришин через низку офшорних компаній володіє частками у девʼяти обленерго, проте повністю контролює тільки чотири: «Луганське енергетичне обʼєднання», «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго» та «Вінницяобленерго».
У 2015 році 24,99% акцій «Вінницяобленерго» придбала інвесткомпанія ICU Макара Пасенюка. На той час президент України Петро Порошенко, за даними «Економічної правди», хотів отримати повний контроль над підприємством, але не вийшло. Григоришин зберіг свої обленерго, каже Герус.
Чому Порошенко передумав купувати обленерго Григоришина? «Може бути багато причин. По-перше, має погодитись продавець. По-друге, це політичний вплив, який Порошенко втратив після 2019 року», – вважає Герус.
Державна група
Держава володіє шістьма обленерго, які розподіляють понад 20% електроенергії в країні: «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Запоріжжяобленерго» «Миколаївобленерго», «Хмельницькобленерго» та «Харківобленерго».
Найбільше з них – «Запоріжжяобленерго», на яке припадає майже 7% розподілу електроенергії. Міноритарна частка компанії належить офшорним компаніям, які, згідно з розслідуванням «Радіо Свобода», належать Суркісам, «Привату» та Медведчуку. Фактичний контроль над компанією мали Суркіси через компанію «Енергомережа». Детективи НАБУ підозрюють, що ця компанія вивела з обленерго 346 млн грн.
Україна тривалий час намагалася приватизувати ці компанії, проте Фонд держмайна так і не зміг встановити над підприємствами контроль та підготувати їх до продажу. «Там повна корупція: бандити, «смотрящі», бізнес-групи», – говорив у 2020 році в інтервʼю ЕП колишній голова ФДМ Дмитро Сенниченко.
У серпні 2021 року президент України Володимир Зеленський виключив державні обленерго з переліку на приватизацію та доручив передати їх в управління Міністерству енергетики. З цих обленерго Міненерго поки що не отримало тільки «Тернопільобленерго», повідомили в міністерстві.
Обленерго – це величезний вплив на регіон та на керівництво країни, каже Загребельська. «Власник обленерго має важіль тиску на будь-якого президента, премʼєр-міністра, оскільки саме від них залежить, чи буде електроенергія в кожній окремій області», – каже вона.
Як на енергопостачання впливають російські атаки
Напередодні зими ресурси обленерго, особливо тих, що на лінії вогню, практично вичерпались, каже Олександр Баранюк, директор спілки «Розумні електромережі України», яка обʼєднує 14 обленерго.
«Як взимку будуть витримувати мережі, велика загадка», – каже голова правління «Чернігівобленерго» Михайло Ільницький. У Чернігівській області російські війська пошкодили 9% електромереж. За словами Ільницького, їх вдалося лише частково відновити. Знизилась якість передачі електроенергії, а витрати зросли.
В інших областях, які зіткнулися з російської агресією, ситуація не краща. «Ми щодня відновлюємо мережі, а росіяни їх знову нищать», – каже голова ДТЕК Максим Тімченко про ситуацію в Донецькій області.
Проведені ремонти – це тимчасові рішення, каже Тімченко. «Аби відновити мережі хоча б на довоєнному рівні, знадобиться набагато більше часу і мільярди гривень інвестицій», – додає він.
Щодоби українські енергетики відновлюють енергопостачання тисячам споживачів, домівки яких були знеструмлені через бойові дії. Без світла на 13 вересня залишаються 820 населених пунктів, або близько 682 000 споживачів, за даними Міненерго.
Крім фізичного знищення інфраструктури є ще одна проблема – відновлені в умовах війни мережі можуть не витримати навантаження під час опалювального сезону. «Уряд оголосив, що температура в квартирах буде на 4–5 градусів нижчою за нормативно допустиму», – каже Ільницький. Він прогнозує, що люди будуть додатково грітися за рахунок електроприладів, збільшуючи навантаження на мережі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
