Дискусія про спеціальну процедуру бронювання айтівців від мобілізації точиться з перших тижнів повномасштабної війни з Росією. Аргументи бізнесу: це допоможе планувати роботу та заспокоїти знервованих замовників. П’ять місяців потому віз і нині там – жодного рішення немає, бронь дістали 1% всіх IT-спеціалістів у країні. Переважна більшість – у прифронтовому Харкові. Чому для однієї з трьох IT-столиць це питання виживання
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та новинами від Forbes
Минулого літа у місті налічувалося щонайменше 45 000 айтівців, каже голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster та CEO аутсорсера AltexSoft Олександр Медовой. «На початку війни, ймовірно, було вже за 50 000», – оцінює він.
У мирному житті Харків разом із Києвом та Львовом був одним із трьох найбільших IT-хабів України. За перші місяці війни львів’яни прийняли десятки тисяч колег із Півночі та Сходу – бізнес витратив на екстрену евакуацію близько $30–40 млн. До початку літа хвиля спала: у травні–червні на Львівщині налічувалося близько 37 000 айтівців проти 70 000–100 000 на піку релокації.
«Багато людей почали повертатися в рідні міста після деокупації Півночі України», – каже СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський. Прифронтовий Харків у цю статистику не потрапляє.
У середині липня у колись півторамільйонному місті, за даними ОВА, налічувалося до 700 000–800 000 мешканців, які живуть від тривоги до тривоги. «Прильоти» зачіпають навіть центр – 11 серпня окупанти влучили у двір багатоповерхівки ракетами комплексу С-300.
Обстановка сувора – комендантська година починається о 22:00, але вже о шостій–сьомій вечора вимикають світлофори і освітлення, розповідає Олександр Колб. Він засновник однієї із найбільших в Україні маркетингових агенцій Promodo і один із батьків-засновників створеного у 2015-му місцевого IT-кластера.
Із початку повномасштабної агресії Колб виїжджав із рідного Харкова лише кілька разів – похапцем навідувався у справах до Києва та Львова. Та це виняток із правила – в місті залишилося 10–15% IT-спеціалістів, оцінює Медовой. П’ята частина – до 10 000 людей – найоптимістичніший сценарій. Інші – розпорошилися по 70 країнам світу, центральним і західним регіонам України.
Повернути додому всіх фізично поки навіть і не мріють. «Обстріли щодня, як за розкладом – це проблема», – іронічно каже Колб. Та кластер бореться за те, щоб компанії та їхні ФОП-працівники принаймні юридично залишалися зареєстрованими у Харкові. Бронювання від мобілізації рекордного для українських регіонів числа IT-спеціалістів – один із аргументів.
Де в Україні найбільше IT-переселенців
(натисність "читайте більше")
Львівська область: 37 000 ІТ-спеціалістів, релокованих – 4 277;
Івано-Франківська область: 4 500 ІТ-спеціалістів, релокованих – 2 131;
Закарпатська область: 1 500 ІТ-спеціалістів, релокованих – 1 156;
Чернівецька область: 1 700 ІТ-спеціалістів, релокованих – 877;
Рівненська область: 2 300 ІТ-спеціалістів, релокованих – 520;
Тернопільська область: 3 900 ІТ-спеціалістів, релокованих – 729;
Волинська область: 1 500 ІТ-спеціалістів, релокованих – 496;
Джерело: дослідження IT Research Resilience Львівського IT Кластеру, дані на травень–червень 2022 року.
Як забронювати айтівця без спецпроцедури
«Сьогодні в Україні перебуває приблизно 228 000 ІТ-спеціалістів, з них на броні трохи більше 1%», – каже Веселовський. Харків’яни отримали найбільше – 1800 бронювань від ОДА, ще 200 – від Мінцифри. Як їм це вдалося?
Кластер пішов за офіційною загальною процедурою бронювання та ввімкнув лобістські потужності на повну. Списки важливих для компанії фахівців, що подаються до Міністерства економіки, має затвердити Міноборони. Їх почали готувати ще у березні, каже Медовой. На розгляд йдуть не всі – лише старші 27 років співробітники, які не мають критично важливої для війська спеціальності.
Забронювати частину фахівців допомогло Мінцифри. «Потім ми пішли у партнерство з ОВА, бо їм підпорядковані воєнкомати на місцях», – каже Медовой.
Олег Синєгубов – очільник Харківської обласної військової адміністрації – публічно заявив, що підтримуватиме кластер з бронюванням, ще на початку квітня. Але взамін, за словами Колба, вимагав гарантій чесної гри – щоб у списках не було сторонніх людей. На фоні цього до кластеру приєдналося пів сотні нових компаній – наразі їх 200.
Закон про мобілізацію прямо дозволяє бронювати лише штатних співробітників, та значна частина айтівців оформлена як ФОП. Чи вдалося владнати це питання? «Нам – так», – уникаючи деталей відповідає Медовой.
Коли IT-компанії отримають нову процедуру бронювання
Та перемога не така велика, як здається. «Я не сказав би, що сьогодні бронювання працівників має масовий характер», – каже Веселовський. Харківському кластеру вдалося отримати бронювання лише для 20% найбільш критичних співробітників для IT-бізнесу у регіоні.
Не більше успіхів й у Закарпатського IT-кластеру – його прискореними темпами створили вже під час війни. Мотивувати залишатися у регіоні релокованих з гарячих областей спеціалістів і компанії планували, серед іншого, допомогою з відстрочкою від мобілізації. «Ми вже маємо 50 успішних кейсів бронювання», – казала на початку червня голова Закарпатського кластеру Жанна Капіца в інтерв’ю DOU. Надавати актуальні дані для цього матеріалу вона відмовилася.
Мінцифри обережно пропонує вдосконалити процедуру бронювання від мобілізації айтівців ще із березня. Аргументи галузі з того часу не змінилися. «Після 24 лютого ІТ залишається єдиною індустрією експорту послуг, що показує зростання, – каже Веселовський. – Важливо, щоб індустрія працювала та підтримувала економіку країни». Попри війну, IT-експорт за шість місяців зріс рік до року на 23% – до $3,74 млрд.
ІТ матиме величезне значення після нашої перемоги в процесі відбудови України, заявила у травні міністерка економіки Юлія Свириденко. Однак далі обіцянок допомогти із бронюванням айтівців справа не дійшла. Та сама ситуація і з оформленням дозволів на тимчасовий виїзд IT-спеціалістів за кордон – про нього в інтерв’ю обмовився заступник голови Мінцифри Олександр Борняков.
«Поки немає новин, на жаль», – коротко відповів Forbes голова Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк. Аналогічна відповідь у Мінекономіки й Мінцифри. Напрацювання Харківського IT-кластеру легко масштабувати, впевнений Медовой. «Але ми теж бачимо, що поки немає політичної волі», – каже він.
Колб отримав для Promodo 18 бронювань, хоча на початку подавали 58 людей. «Відсіялися рідкісні військові спеціальності», – каже він. До 24 лютого в компанії працювало 350 людей, значна частина роз’їхалася по 25 країнам світу. Переважно за кордон подалися високорівневі спеціалісти із гарною англійською – засновник непокоїться, що повернути їх на Батьківщину вже не вдасться.
800 млн грн благодійних пожертвувань від харківського бізнесу – свідчення бажання повернутися додому, заочно відповідає Колбу Медовой. Наступного року у Харкові, повторює він дещо переінакшену ритуальну фразу із молитви, що іудеї традиційно промовляють на Песах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
