Майже за місяць блокади польсько-українського кордону Україні вдалося досягнути перших поступок: 4 грудня частково запрацював пункт пропуску «Угринів – Долгобичув». Чи означає це, що незабаром кордон розблокують?
З України до Польщі 4 грудня о 1:00 вперше за майже місяць блокади почали безперешкодно пропускати великоваговий транспорт – поки що лише порожні вантажівки масою понад 7,5 т. За перші 12 годин роботи відкритий пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» перетнули 50 вантажівок, повідомила «Суспільному» речниця Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська. Добова спроможність пункту пропуску – 100 авто.
Відкриття цього переходу є першим етапом з переліку заходів для розблокування кордону, про яке домовились український та польский уряди в п’ятницю 1 грудня. Далі в системі «єЧерга» мають бути створені окремі черги для порожніх фур на найбільших пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Краківець – Корчова» та пілотний проєкт, що дозволятиме реєстрацію в системі безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце».
В уряді розраховують, що подолати блокаду вдасться вже в найближчі тижні, повідомила ще 1 грудня перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко. Бізнес більш скептичний. Для вирішення кризи, яка наростала протягом місяця, знадобиться значно більше часу – вона перейде у 2024 рік, прогнозує Олександр Кирилюк, директор департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній Zammler. Він називає досягнуті домовленості між урядами про відкриття перших пунктів «маленьким компромісом».
Чи близька Україна до прориву блокади сусідів?
Вдвічі менше вантажів
Відкриття «Угринева – Долгобичува» – позитивний сигнал. Але щоб відчути суттєві зрушення на кордоні, слід відкрити принаймні три-чотири таких пункти, вказує Кирилюк. Зараз, за його словами, на перетин кордону з Польщею очікує понад 12 000 фур. «Пропуск 100 авто на добу – це крапля в морі», – пояснює він.
Блокада, яку 6 листопада розпочали польські перевізники на трьох найбільших пунктах пропуску, а 23 листопада розширили на останній великий пункт – «Шегині – Медика», менш як за місяць скоротила український експорт автомобільним транспортом у цьому напрямі майже вдвічі – до 282 000 т, повідомила Свириденко.
Загалом у листопаді український експорт автотранспортом скоротився майже на 27%, до 783 000 т, а імпорт – на 24% (до 967 000 т).
Торгівля України в листопаді Фото пресслужба Мінекономіки
На початку грудня до польських колег приєдналися словацькі перевізники, заблокувавши головний пункт перетину кордону з Україною «Вишнє Нємецьке – Ужгород». Згодом це спричинило чергу й на суміжному пункті пропуску України з Угорщиною.
На 4 грудня на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною в чергах стоять більше 1000 вантажівок, повідомила Державна прикордонна служба. Всього на виїзд із України по всьому кордону зараз очікують близько 17 000 авто.
«Навіть якщо зняти абсолютно всі обмеження, накопичені автівки не встигнуть перетнути кордон до кінця року», – каже Кирилюк. Середній термін очікування на виїзд з України складає 12–15 діб, зазначає він.
Прямі втрати економіки від блокування польського кордону – вже щонайменше 9,3 млрд грн із запланованих 48,5 млрд грн надходжень Державної митної служби до держбюджету за листопад, повідомив голова профільного комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев.
За підсумками року, через страйк на кордоні Україна може втратити 1% зростання ВВП: 2,5% замість 3,5%, заявила 1 грудня перша заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко.
Якими можуть бути наступні дії
Український уряд втратив занадто багато часу, щоб досягнути перших компромісних рішень та «почути польських перевізників», переконаний Кириленко.
Основні вимоги організаторів страйку – скасування так званого транспортного безвізу для українських міжнародних перевізників, заборона на реєстрацію в Польщі транспортних компаній із капіталом, що походить з України. «Більшість вимог у принципі невиконувані», – зазначав в інтервʼю Forbes на початку листопада заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. Польські перевізники, які мають найбільший автопарк у ЄС, остерігаються конкуренції з українськими та намагаються вибити для себе преференції, пояснював він.
Досягнення наступних кроків залежатиме від політичної ситуації в Польщі. Настрої чинного польського уряду – не на користь України. 28 листопада той закликав Україну виконати вимоги польських перевізників. А 4 грудня делегації Польщі, Словаччини та Угорщини поінформували Європейську Раду про вплив транспортного безвізу на економіки країн. Польський уряд вимагатиме від ЄС повернення системи дозволів для українських перевізників, які прямують до Польщі, заявив премʼєр-міністр Матеуш Моравецький, що обійняв посаду 27 листопада.
Яку систему дозволів хоче повернути Польща?
Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх років. З моменту підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг із країнами ЄС зріс майже удвічі, а кількість вантажоперевезень автотранспортом – на 42%.
Водночас кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС скорочувалася. Замість домовлених 200 000 дозволів, у 2021 році польська сторона виділила для України 160 000. Щорічно це призводило до великих втрат перевізників та економіки загалом.
У червні 2022 року Єврокомісія дозволила українським вантажівкам перетинати кордон із країнами ЄС без дозволів. Зараз, за даними польської сторони, до них вже заїхало більше 500 000 авто, тобто втричі більше, ніж до війни.
Та вже через два тижні позиція Польщі може змінитися. Якщо уряд Моравецького не отримає вотум довіри в польському Сеймі, право формувати новий уряд перейде до лідера польської платформи «Громадянська коаліція» Дональда Туска. У нього погляди на ситуацію на кордоні з Україною – дещо протилежні.
«Уряд Моравецького фатально, дуже по-дилетантськи, непрофесійно і до того ж цинічно розіграв українську карту», – заявив Туск журналістам 28 листопада. З Україною треба жити у дружбі, підтримці, але водночас не нехтувати польськими інтересами, наголосив Туск.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
