Країни – члени НАТО погодили збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП і підтвердили відданість статті 5 Альянсу про колективну безпеку. Головне з матеріалу NYT – де в переговорах НАТО місце України та які фінансові можливості союзників
Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн.
24–25 червня у Гаазі проходив саміт Північноатлантичного альянсу. Європейські члени НАТО погодилися підвищити витрати на оборону для захисту від мілітаризації Росії й отримали від президента США Дональда Трампа публічну обіцянку про підтримку колективної оборони Альянсу.
Від початку свого першого терміну Трамп наполягав, щоб союзники більше витрачали на власну оборону. Після одноденного засідання в Нідерландах учасники НАТО погодилися підвищити свої військові витрати до 5% від ВВП країн до 2035 року.
Ця сума складається з 3,5% на традиційні військові потреби: війська, зброю, снаряди та ракети, що суттєво більше за нинішню ціль у 2%. Ще 1,5% припадатиме на «суміжні з військовими» проєкти: покращення доріг і мостів, екстреної медичної допомоги, кібербезпеки та громадянської стійкості.
Українське питання
Україна на цьому саміті фактично залишилася осторонь, хоча президент Володимир Зеленський провів зустріч із Трампом. Вони мали зустрітися ще минулого тижня на саміті G7 в Канаді, але Трамп її скасував, пославшись на потребу повернутися до Вашингтона для врегулювання конфлікту між Ізраїлем та Іраном. На пресконференції генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв «продовжувати підтримувати» Україну фінансами та технікою.
У короткому комюніке саміту не згадано про перспективу майбутнього членства України в НАТО, що, ймовірно, стало жестом у бік Трампа, який виступає проти цього, пише NYT. Проте Рютте окремо підкреслив давню обіцянку НАТО щодо приєднання України: «Ми підтримуємо Україну в її прагненні до миру й продовжимо допомагати на її незворотному шляху до членства в НАТО».
«Саміт зрежисували так, щоби подбати про безпекові інтереси союзників по НАТО, а вже потім – про Україну, – каже NYT експертка з питань Європи в Раді з міжнародних відносин Ліана Фікс. – В ідеальному світі Україна й Росія мали б бути пріоритетом саміту. Але у світі Дональда Трампа зрозуміло, чому головні союзники вчинили саме так».
Володимир Зеленський проводить зустріч із Дональдом Трампом на саміті НАТО, 25 червня 2025 року Фото Getty Images
Прихильність до статті 5 НАТО
Трамп давно зневажливо висловлюється про союзників по НАТО як про «безбілетників», що покладаються на США для захисту, а віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр оборони Піт Гегсет називали Європу тягарем для американських оборонних ресурсів. Трамп навіть публічно розмірковував про вихід з Альянсу, але цього разу залишився задоволений зустріччю в Гаазі.
У короткій заяві після саміту союзники ще раз підтвердили, що залишаються відданими принципу колективної оборони за статтею 5 договору НАТО. Трамп часто неохоче підтверджував відданість статті 5, хоч у приватних розмовах робив це частіше.
Марк Рютте висловив розчарування через постійні запитання щодо прихильності Трампа до статті 5. Він закликав журналістів і політиків «припинити хвилюватися».
Попри висловлювання члена Комітету із закордонних справ Сенату США Крістофера Кунса про те, що «цей саміт увійде в історію як визначний», решта учасників поставилися до результатів зустрічі скептично.
«Усі головні виклики залишилися поза порядком денним», – каже NYT ексдиректорка з питань Європи в Раді національної безпеки Торрі Тауссіг. Не було жодних реальних рішень для України, попри четвертий рік війни на суходолі в Європі, а також відсутнє обговорення майбутньої політики щодо Росії чи зростаючих викликів із боку Китаю, додала вона.
Генсек НАТО Марк Рютте і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на саміті НАТО в Гаазі, 25 червня 2025 року Фото Getty Images
5% на оборону не всім по кишені
Зобов’язання країн – членів НАТО на саміті передбачає поступове збільшення витрат на оборону до 5% за 10 років, а це доволі тривалий термін. Не всі країни, ймовірно, зможуть цього досягти. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес ще до саміту заявив, що його країна планує витрачати на оборону 2,1% ВВП – «ані більше, ані менше».
Представники Словаччини та Бельгії теж дали зрозуміти, що для них ця планка в 5% є недосяжною. Рютте знайшов компроміс і сформулював домовленість так, що у комюніке йдеться про «союзників», а не про «всіх союзників», які підтримали цю цифру.
Рютте також представив домовленість як перемогу Трампа, похваливши його за те, що він змусив європейців робити те, що потрібно в їхніх власних інтересах. Навіть якщо витрати країн будуть нерівномірними, це все одно приведе до суттєвого зростання військових витрат Європи. Є надія, що фінансування отримають справді критично важливі напрями – ППО та супутникова розвідка, у яких нині США є незамінними. У 2029 році запланований перегляд витрат.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес каже, що його країна буде витрачати на оборону не більше і не менше, ніж 2,1% ВВП Фото Getty Images
Трамп розпорядився провести ревізію розташування американських військ тепер і в майбутньому. Це, ймовірно, вплине на вимоги НАТО до кожного союзника щодо кількості військ та обладнання, пише NYT.
Попри обіцянки, багатьом урядам, особливо в Західній Європі, буде важко переконати свої суспільства, що загроза їхній безпеці є реальною і що гроші потрібно витрачати для стримування РФ. Це, за словами експертки з питань європейської оборони в аналітичному центрі Atlantic Council Рейчел Ріццо, і буде «моментом істини».
Швидкість прийняття рішень теж є критичною. Розвідки декількох країн попереджають про загрозу з боку Росії для Європи вже через три-п’ять років після закінчення війни в Україні, за інформацією NYT. Погодження збільшити витрати на оборону має швидко перетворитися на реальні військові можливості, підкреслила Ріццо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
