Володимир Зеленський, ВЕФ, Давос /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Про що говорили Володимир Зеленський та світові лідери на другий день Всесвітнього економічного форуму. Щоденник Давосу від Forbes

6 хв читання

Президент України Володимир Зеленський під час спеціального звернення в день відкриття Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 16 січня 2024 року. Фото Getty Images

Другий день Всесвітнього економічного форуму виявився значно насиченішим на події. Були і промова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, і президента України Володимира Зеленського, і генсека НАТО Єнса Столтенберга. А на численних панельних дискусіях обговорювали Україну, приватні ринки, промислову політику, штучний інтелект та проблему біженців.

⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 23.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Промова Володимира Зеленського

Про Україну не забули. На сесію із Зеленським зібрався повний зал. Президент України окреслив напрям своєї промови: коли закінчиться війна і чи вже час сідати за стіл переговорів із Путіним.

Ключові його цитати та тези, які найкраще відповідають на ці питання:

  • «Такі режими, як путінський, існують доти, доки вони ведуть війни».
  • Українські чоловіки та жінки — це герої й героїні, які захищають інші народи від необхідності посилати своїх дітей на захист демократичних цінностей.
  • Поки всі казали Україні «не треба ескалації конфлікту», ми втрачали наших героїв, а Путін все одно не зупинявся. 
  • Санкцій очевидно недостатньо, якщо у кожній російській ракеті досі є компоненти західних компаній.
  • Замороження конфлікту — не вихід, адже кожен заморожений конфлікт спалахує знову. Ми бачили це на Донбасі. 
  • Зменшення підтримки України додає впевненості агресії Путіна.

Крім того, Зеленський запросив усіх лідерів на мирний саміт у Швейцарії, а бізнес-лідерів — до співпраці з Україною у питанні її відновлення, наголосивши на зростанні української економіки на 5%

На запитання про міжнародну допомогу президент України висловив впевненість, що впродовж кількох тижнів будуть ухвалені рішення про підтримку України з боку ЄС і США

Getty Images

Володимир Зеленський (д.п.) зі Стівом Шварцманом, головним виконавчим директором Blackstone Group Inc. (л), Джеймі Даймоном, виконавчим директором JPMorgan Chase & Co. (д.л.), та Лакшмі Мітталом, виконавчим директором ArcelorMittal (п) на ВЕФ у Давосі, 16 січня 2024 року. Фото Getty Images

Облікова ставка і світова економіка

Гіта Гопінат, чиновниця Міжнародного валютного фонду, сказала, що ринку не варто розраховувати на швидке зниження облікових ставок, адже боротьба з інфляцією ще не закінчилася. «Найімовірніше це станеться у другій половині року», — сказала вона.

Її керівниця, Крісталіна Георгієва, каже, що світова економіка у 2024-му отримає трохи більший поштовх від року 2023-го, ніж очікувалося, бо минулий рік закінчився трохи краще. 

У коментарі про довгострокову перспективу облікових ставок Гопінат зазначила, що ставки в середньому будуть вищими, ніж ті, які були після світової фінансової кризи.

Член ради правління Європейського центрального банку Франсуа Вільруа де Гало прогнозує, що економічні трансформації, серед яких боротьба із кліматичними змінами, призведуть до вищих облікових ставок у майбутньому. На його думку, «нова нормальна» облікова ставка ЄЦБ в середньому буде триматиметься близько 2%.

Урсула фон дер Ляєн, Всесвітній економічний форум /Getty Images

Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, виступає зі спеціальною промовою в день відкриття Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі, Швейцарія, у вівторок, 16 січня 2024 р. Фото Getty Images

Урсула фон дер Ляєн — про енергетичну незалежність, дезінформацію та ШІ

Президентка Єврокомісії у своїй промові часто говорила про Україну та необхідність підтримувати українців у боротьбі із російською агресією. Вона наголосила, що досі Європа допомагала Україні й змогла встояти проти енергетичного шантажу президента РФ Володимира Путіна лише внаслідок єдності, і ця єдність не повинна зникнути. «Україна може перемогти у цій війні, але ми повинні допомагати їй у цьому», — закликала вона.

Як приклад успішного протистояння Росії фон дер Ляєн навела дані про енергетичну сферу: всього за два роки повномасштабної війни Європа скоротила частку спожитих російських енергоресурсів із чверті до 1/20 обсягу, загалом використаного у Європі.

Все завдяки співпраці, наголосила президентка Єврокомісії. Спільний ринок дозволив переспрямувати ресурси, але також не можна недооцінювати перехід блоку на відновлювану енергію. Чиновниця повідомила, що в ЄС зафіксовано зростання відновлюваної енергії на 5%. Цього року там використали більше сонячної і вітрової енергії, ніж російської.

Фон дер Ляєн зазначила: зміни, які довелося запровадити ЄС у надзвичайно швидкому режимі через надмірну залежність від російських енергоресурсів, показали, що залежність від однієї країни чи компанії небезпечна. Ситуація після повномасштабного вторгнення змусила блок переглянути свої відносини.

Дезінформація є однією із головних проблем сучасності та викликом для всіх урядів, а надто тих, хто на порозі виборів, зазначила чиновниця. «Межа між онлайн і офлайн стирається, тому усіх учасників треба захистити», — каже вона.

Фон дер Ляєн із гордістю згадала про закони ЄС, спрямовані проти поширення дезінформації й на контроль за ШІ, який вважають одним із ключових інструментів для створення і розповсюдження дезінформаційних кампаній.

Втім, вона оптимістично налаштована щодо цієї технології й вірить: якщо ШІ відповідально використовувати, технологія буде надзвичайно корисною.

Арвінд Крішна /Getty Images

Арвінд Крішна, головний виконавчий директор IBM в день відкриття Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 16 січня 2023 року. Фото Getty Images

Штучний інтелект — це не хайп

Американський сенатор-республіканець Майк Раундз вважає, що штучний інтелект впливатиме на оборонну сферу і визначатиме, як ми будемо вести війні на землі, в повітрі, на морі, в космосі та в кіберпросторі. Ця технологія прискорює все. 

Міністр зі штучного інтелекту і диджиталізації ОАЕ Омар аль Олама сказав, що ШІ може надати перевагу середнім чи меншим країнам, а отже — і можливість конкурувати із більшими економіками. Він також наголосив: із тими, хто не прийме чи зовсім відкине ШІ, «буде покінчено».

Арвінд Крішна, гендиректор IBM: «До кінця десятиліття ШІ додаватиме $4 трлн у формі покращення продуктивності щороку, тобто він даватиме величезну конкурентну перевагу державам і компаніям. Програмісти, які використовують ШІ, на 20-40% продуктивніші за тих, хто не використовує».

Спікери наголошували, що у світлі наявності упередження щодо ШІ й того, які ризики він несе, суспільству й законотворцям потрібна освіта у цьому питанні, щоб перші — не демонізували ШІ, а другі — не звʼязували його правилами, які гальмують розвиток. 

Крім того, щоб йти в ногу зі змінами, навички людей потрібно розвивати та перекваліфіковувати спеціалістів відповідно до вимог часу. Це має відбуватися як на рівні держав, так і приватного сектору.

Поради з контролю ШІ від Арвінда Крішни для законотворців:

  • регулювати технології означає зупиняти інновації, тому доцільніше регулювати використання технології: кожен спосіб використання повинен мати свої правила;
  • розробники повинні нести юридичну відповідальність за свої технології;
  • забезпечення відкритої екосистеми ШІ, а не закритої, щоб всі мали доступ до технології.

Крім того, спікери наголосили на критичній важливості захисту інтелектуальної власності під час розвитку ШІ.

Анналена Бербок /Getty Images

Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини, під час панельної сесії в день відкриття Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 16 січня 2024 року. Фото Getty Images

Безпекова ситуація у світі

Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини, зазначила, що на Близькому Сході потрібна деескалація і тривале припинення вогню заради зменшення страждань з обох сторін. Вона зауважила, що через перемикання уваги ЗМІ на ізраїльсько-палестинську війну майже не висвітлюються масштабні обстріли Росії мирних міст України.

Учасники її панелі наполягали на тому, що Ізраїлю і Палестині потрібно домовитися і знайти двосторонні рішення. Для цього треба, щоб обидві сторони пішли на поступки: ХАМАС має відпустити заручників, а Ізраїль має допустити у Сектор Гази гуманітарну допомогу. Премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заперечує двостороннім домовленостям, тому відповідальність за розвʼязання цього питання лягає на громадян Ізраїлю.

Бербок і представник Саудівської Аравії Фейсал аль Сауд згодні у тому, що безпека Ізраїлю залежить від безпеки Палестини, а безпека Палестини заснована на створенні Палестинської Держави. Бербок згадала про вибори в Секторі Гази й про те, що заяви Західних ЗМІ про широку підтримку палестинцями ХАМАСу не відповідають дійсності. Про це вона дізналася під час зустрічі у Секторі із палестинським вченим, який досліджує громадську думку своїх земляків. 

Американський політик Крістофер Кунс запевнив, що за президентської каденції в США Джо Байдена було ухвалено відповідне законодавче рішення, яке не дасть президенту в односторонньому порядку вийти з НАТО і відмовитися від 5-ї статті без підтримки сенатської більшості. «Всім зрозуміло, навіщо це було зроблено», — сказав Кун, викликавши сміх залу. 

На запитання про хід війни в Україні генсек НАТО Єнс Столтенберг відповів, що є «причини для надії». Як приклад він наводить успішні операції української армії, яка змогла відвоювати Чорне море і самостійно відновити зерновий коридор.

Він вважає, що Україна «вже частково перемогла, бо вона вижила», а Росія програла, бо і близько не виконала оголошених планів. Але боротьба українців триває і потрібно продовжувати забезпечувати їх усім необхідним. «Підтримка України — не благодійність, а інвестиція у нашу безпеку, — заявив генсекретар НАТО. — Якщо Путін зрозуміє, що ми не припинимо нашу підтримку, він зрештою піде на мирні переговори».

Єнс Столтенберг /Getty Images

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 16 січня 2024 року. Фото Getty Images

Проблема біженців

Наразі у світі 35,3 млн біженців, повідомляє ООН, але також не можна забувати про 114 млн внутрішньо переміщених осіб, які змушені були покинути свої домівки з тих же причин, з яких 35,5 млн стали біженцями. Не лише війни, а й голод, кліматичні зміни і бідність, дискримінація різних видів змушують людей до переселення. 

Після повномасштабного вторгнення в Україну, коли мільйони біженців втікали від війни, всі раптом згадали, що існують причини для втечі з батьківщини. Важливо, щоб владні і законотворчі інститути згадували про вимушене переселення не лише в активній фазі, а й проактивно ставитися до цього.

Спікери наголошують на тому, що від навали біженців страждають не лише багаті країни, а й бідні. Тому увага медіа і міжнародна допомога повинні враховувати це також.

Гуманітарна допомога — це лише спосіб загасити пожежу, але її завжди мало і вона швидко вичерпується. Допомогти із пошуком проактивних рішень у цьому питанні може співпраця із приватним сектором, який здатен запропонувати можливості для самореалізації вимушено переселеним людям. 

Про події першого дня ВЕФ читайте в матеріалі за лінком.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні