У 2020 році на старті роботи Roosh жінки складали 20% всіх менеджерів у нашій команді. Це був непоганий показник ще тоді, але за чотири роки він збільшився майже вдвічі – до 38%. Це лише один із прикладів, як український технологічний сектор припиняє бути «чоловічою» індустрією. Може здаватися, що така тенденція – остаточний успіх. Насправді ж перед галуззю стоїть низка викликів, які можуть «відкотити» такий прогрес. Сергій Токарєв, співзасновник інвестгрупи Roosh, про те, що можна зробити вже сьогодні, аби досягти гендерної рівності у tech-сфері.
Даруємо 40% знижки на річну підписку Forbes Digital. Пропозиція діє за промокодом SEPT40 до 18 вересня включно. Оформлюйте за посиланням.
Все більше жінок у технологіях: позитивні й не дуже причини
Частка жінок в українському техносекторі постійно зростає. У 2011 році вона складала лише 7%, згідно з дослідженням DOU. У 2020-му вже 20% працівників індустрії були жінками, у 2023-му – 24%. Жінок в tech-сфері все ще в кілька разів менше, ніж чоловіків. Якщо ж врахувати, що цей прогрес не зупинили ані пандемія, ані повномасштабне вторгнення, нам є чим пишатися.
Ще один позитивний показник – жінок стає все більше серед технічних спеціалістів. У 2023 році їх частка склала 19% – це найвищий показник із 2011 року.
У 2023 році серед усіх випускників магістратури зі STEM-галузей дівчата склали 54,5%, згідно з даними Держстату. Тепер важливо створити умови, аби всі вони могли працювати за спеціальністю.
Натомість є і не дуже позитивні причини такої статистики в техносекторі. Через війну Росії проти України все більше українських чоловіків долучаються до ЗСУ. Галузі, у яких традиційно переважали чоловіки, втрачають професійні кадри. Тож їхні місця починають займати жінки.
Міграція tech-спеціалісток, відповідальність за дім та гендерні упередження
Може здаватися, що запущені процеси незворотні: жінки здобувають технічну освіту, шукають роботу за спеціальністю та займають усе більшу частку у високооплачуваних сферах. Але насправді ситуація не настільки очевидна. І перед Україною стоїть низка перешкод, працювати над якими слід уже зараз.
Війна з Росією серйозно впливає на технологічну індустрію. По-перше, багато жінок виїжджають за кордон. На січень 2024 року за кордоном перебуває 4,9 млн українських біженців, зазначають у Центрі економічної стратегії. Переважна більшість із них – жінки та діти. Навіть якщо українські tech-фахівчині не одразу починають працювати за спеціальністю за кордоном, із часом можуть обирати європейські компанії для працевлаштування.
По-друге, оскільки все більше чоловіків вступають до лав ЗСУ, відповідальність за побут і дітей повністю лягає на плечі жінок. Навіть якщо жінка хоче здобути технологічну освіту, у неї може просто не вистачати на це ресурсу.
До того ж сьогодні здобута tech-освіта не гарантує, що ти швидко знайдеш роботу. На ринку, внаслідок перенасичення кадрами без досвіду, дуже мало вакансій для trainee та junior. Наприклад, у січні 2024 року на DOU було опубліковано лише 12 пропозицій для front end-програмістів із досвідом менше одного року. У січні ж 2022 року кількість таких пропозицій становила 49. Це теж може зупиняти жінок від того, щоб пов’язувати своє життя з галуззю.
Як би ми не хотіли орієнтуватися на прогресивні бізнеси, які активно долучаються до боротьби з гендерною нерівністю, стереотипи та упередження щодо жінок у технологічній сфері існують. І до моменту, коли жінка прийде працювати у свою першу tech-компанію, необхідно, аби вона:
- сама сприймала технології як галузь, де жінка може досягати успіху;
- відчувала підтримку близьких;
- мала змогу навчатися в закладі, де працівники ставляться до всіх однаково і підтримують учнів/студентів незалежно від їхнього гендеру;
- мала можливість отримати менторську підтримку від інших жінок, які вже досягли певного успіху у сфері.
На жаль, не всім із цим щастить.
Як залучати жінок у технології
Разом із цим дослідження показують: успішнішими є ті компанії, де зберігається гендерний баланс. Компанії, ради директорів яких є гендерно збалансованими, майже на 20% частіше досягають кращих бізнес-результатів, згідно з дослідженням Міжнародної організації праці.
У Roosh ми завжди звертаємо увагу на склад команди стартапу, в який плануємо інвестувати, бо знаємо: справжній успіх полягає у співпраці та різноманітності досвідів і поглядів.
А ще не варто забувати, що сьогодні великою мірою саме від техносектору залежить розвиток економіки України і як наслідок – спроможність перемогти ворога. Наприклад, у 2023 році в українські технологічні компанії було інвестовано $209 млн.
Можливість залучати великі іноземні кошти та розробляти технології, які можна використовувати в боротьбі проти Росії, роблять tech-індустрію надважливою для країни. Внаслідок повномасштабного вторгнення європейські держави стали все більше цікавитися використанням Artificial Intelligence та інших технологій у військовому секторі. А Міноборони США у 2023 році заявило про необхідність виділити $847 млн на AI-розробки.
Чотири допоміжні кроки
Заохочувати дівчат займатися технологіями – це завдання №1 для України. Сьогодні важливо знайомити молодь з tech-світом зсередини. Наприклад, проводити освітні активності за участі спеціалістів галузі, які б розказували, наскільки різноманітною є сфера, які напрямки до неї входять, чим можна займатися та як себе розвивати.
Не менш важливо супроводжувати всі етапи навчання практикою, бо тільки так можна по-справжньому зрозуміти, чи підходить тобі обрана сфера.
Менторська підтримка – необхідний елемент освіти. Нам всім потрібні рольові моделі – експерти та експертки індустрії, на яких можна рівнятися та якими можна надихатися. Наприклад, у нашому освітньому проєкті STEM is FEM у дівчат є можливість отримати підтримку від понад 40 менторок та менторів.
Завдяки таким програмам наставництва українки зможуть дізнатися більше про чужий досвід, отримати фахову пораду та підтримку. Ми всі знаємо: часом достатньо однієї людини, яка підкаже тобі, куди рухатись.
Важливі не тільки hard skills. Аби бути конкурентоспроможним на техноринку, вже давно недостатньо просто вміти писати код. Молоді фахівці мають заходити у професійний світ з високими комунікаційними навичками, з вмінням критично мислити та розвʼязувати проблеми.
А ще я переконаний: ніщо так не навчає, як практика. Тільки розбираючи реальні кейси, можна зрозуміти, що чекає на тебе в індустрії.
Наприклад, в SET University замість традиційних дипломних робіт студенти працюють над рішеннями для технологічних компаній та створюють власні стартапи. Це можливість зробити перший крок у галузі ще до випуску з університету.
Кафедра штучного інтелекту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій має низку компаній-партнерів. Вони залучені не тільки у формування та оновлювання освітніх програм кафедри, а й проводять практику для студентів.
Бізнес має бути залученим до освітньої галузі. Технологічні компанії зацікавлені в тому, щоб в Україні з’являлися нові tech-спеціалістки. Що вони можуть для цього робити? Підтримувати освітні ініціативи, запускати програми стажування. Знову ж таки, заохочувати співробітниць ставати менторками для дівчат. Усе це – можливість збагатити індустрію молодими талантами і навіть підготувати кадри спеціально для себе.
Гендерна рівність у технологіях потрібна не лише жінкам. Вона потрібна всім. І нам необхідно заохочувати жінок йти в tech-сектор уже сьогодні, поки країна не зіткнулась із серйозним дефіцитом кадрів. Тільки так можна зміцнити економіку та розвивати Україну.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
