Чому наступної зими з електрикою буде ще гірша ситуація, ніж минулої. П'ять аргументів енергетичної експертки Ольги Кошарної /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Чому наступної зими з електрикою буде ще гірша ситуація, ніж минулої. П'ять аргументів енергетичної експертки Ольги Кошарної

2 хв читання

Getty Images

10 ГВт потужностей наразі недоступні українській енергосистемі, бо знаходяться під контролем ворога. Понад 250 енергетичних об’єктів пошкоджено внаслідок ракетних атак. Після закінчення великого водопілля вже є дефіцит виробництва електроенергії ГЕС. За таких обставин Україні буде складно проходити наступний осінньо-зимовий період, відзначає незалежна експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна.

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

Оптимістичні прогнози очільників енергетичної галузі щодо проходження наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП) відверто дивують. Ще більший подив викликають плани розвитку української енергетики до 2050 року та $400 млрд, необхідних для їх реалізації, які уряд презентуватиме в Лондоні на Ukrainian recovery conference 2023. 

У планах влади – до 2050 року Україна стане енергетичним хабом Європи, виробництво електрики в країні зросте в сім разів, видобуток газу – у чотири, нафти – в понад шість разів. Україні ж потрібні реальні сценарії проходження опалювального періоду 2023–2024 та в найближчі два роки, а не фантастичні плани на слайдах презентацій.

Чому наступною зимою з електрикою буде ще гірша ситуація, ніж минулою. Пʼять аргументів.

1. Руйнування енергетичних об’єктів унаслідок авіаударів РФ.

За даними системного оператора НАК «Укренерго», через окупацію території України та руйнування енергетичних об’єктів, країна втратила 6000 МВт потужностей ЗАЕС та ще 4 ГВт теплових електростанцій, більшість СЕС та ВЕС. Тобто, близько 10 ГВт.

З 11 жовтня 2022 року окупанти випустили по ключових енергетичних об’єктах України понад 1200 ракет та дронів, у понад 250 із них влучили в ціль. Пошкоджено 43% магістральних мереж – підстанцій та ліній електропередачі, що транспортують електрику від електростанцій до мереж обленерго. 70% із пошкоджених трансформаторних підстанцій атакували щонайменше два рази. А деякі поблизу Києва – до 10 разів. За даними керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького, українська енергосистема вийшла з минулої зими зруйнованою на 40–50%

2. Ослаблено мережеве господарство України, зменшилася надійність його роботи після чисельних ремонтів. До війни резервних схем енергопостачання було декілька, енергетики постійно намагалися збільшити їх кількість для населених пунктів.

Зараз кількість робочих ділянок електромереж суттєво зменшилася. Вдвічі більше навантаження на обладнання, що ще працює. Це не може не вплинути також на надійність його роботи. До всього під час обстрілів обладнання може отримати дефекти, які можна виявити в процесі їх використання.  

3. Дефіцит виробництва електроенергії після закінчення великого водопілля, завдяки якому українські ГЕС працювали більше звичайного. 

Причини:

  • Блоки ТЕС та АЕС планово ремонтують для підготовки до зими. Не вистачає маневрових потужностей для покриття вечірнього піка споживання електроенергії. 
  • Борги між суб’єктами ринку електроенергії. А гроші потрібні як генераціям, так і обленерго, щоб провести якісні ремонти, закупити обладнання та паливо. 

4. Заборгованість «Укренерго» перед виробниками відновлюваних джерел енергії на травень досягла 18,2 млрд грн. Рівень розрахунків за 2023 рік впав до 59,9%. А є ще заборгованість за попередні 2021–2022 роки. Головна причина накопичення боргів – ручне регулювання ринком електроенергії, який насправді й не ринок зовсім. Прайс-кеп, спеціальні обов’язки на «Енергоатом» та «Укргідроенерго» обсягом 120 млрд грн, щоб утримати низькі тарифи для населення, завели у фінансову прірву великі держкомпанії.

5. За останні півтора року Міненерго не створило балансуючі потужності, які працювали б на ринку допоміжних послуг. Йдеться про газову генерацію на майданчиках незалучених компресорних станцій або в інших містах, де є доступ до потужних електромереж та газу високого тиску (пропозиції Оператора газотранспортної системи ще 2021 року). За його оцінками, вартість виробництва 1 кВт·год електроенергії при вартості газу 12 грн була б на рівні 2-2,2 грн/кВт·год. Але навіть ту мобільну газову турбіну, що «Енергоатом» отримав весною в подарунок від USAD, ще не підʼєднали до мережі.

Тому готуємося до зими, розраховуючи тільки на себе. Купуємо запас газових балончиків для туристичних плиток, потужні ліхтарики, EcoFlow, перевіряємо працездатність генераторів. Забезпечуємо максимальну автономність для виживання в наступний ОЗП.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні