США розглядають мирну угоду між РФ та Україною, яка передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі, пом’якшення санкцій проти Росії, відмову України від вступу до НАТО та інвестиційний пакет для Києва від ЄС. Такі параметри можливих домовленостей описує The Economist із посиланням на українських посадовців.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Деталі
- За даними видання, американська адміністрація намагається прискорити роботу над мирною угодою. Українські посадовці ще не отримали повної інформації про останні пропозиції Вашингтона, хоча загальні параметри можливих домовленостей їм відомі.
- Один із варіантів передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі. Натомість Україна може отримати інвестиційний пакет і перспективу вступу до Європейського Союзу, відмовившись від членства в НАТО.
- Росії пропонують нормалізацію відносин зі США, комерційні угоди з американськими компаніями та можливе скасування санкцій. Серед економічних стимулів також розглядають відновлення постачання російського природного газу до Європи та запуск газопроводу «Північний потік».
- Водночас Москва, за оцінкою The Economist, не демонструє готовності до мирного врегулювання та може затягувати переговори, розраховуючи домогтися послаблення санкцій. Українські переговорники побоюються, що американські представники укладатимуть економічні угоди з Росією ще до завершення бойових дій.
- The Economist звертає увагу на підхід Віткоффа та Джареда Кушнера до переговорів. За оцінками співрозмовників видання, американські представники схильні пояснювати дії російського президента Володимира Путіна переважно економічними та територіальними інтересами, недооцінюючи націоналістичні мотиви його політики. Це може робити переговорників вразливими до російських маніпуляцій.
- Видання також припускає, що президент України Володимир Зеленський може розраховувати на послаблення позицій Трампа в разі невдалих для республіканців проміжних виборів. Однак такий сценарій не обов’язково поліпшить становище Києва: посилення внутрішньополітичного тиску на американського президента може призвести до жорсткішої його позиції щодо України.
- На тлі продовження російських атак і невизначеності щодо американської підтримки Київ ризикує опинитися під подвійним тиском – військовим з боку Росії та дипломатичним з боку Вашингтона.
Контекст
У листопаді 2025 року Україна отримала від Вашингтона проєкт плану з 28 пунктів. За даними західних медіа, він передбачав відмову від окупованих територій, скорочення армії та російську мову як другу державну. Після переговорів у Женеві 23–24 листопада сторони підготували оновлений рамковий документ. Київ і європейські столиці запропонували безпекові гарантії на кшталт статті 5 статуту НАТО, а пункт про $100 млрд російських активів виключили.
10 грудня 2025 року секретар РНБО Рустем Умєров передав покрокову відповідь України Джареду Кушнеру, головному переговорнику й зятю Дональда Трампа. 24 грудня Володимир Зеленський озвучив проєкт з 20 пунктів. Того ж дня Bloomberg повідомив, що Москва вимагатиме суттєвих змін і сприймає документ лише як відправну точку.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Економічна складова, яку описує The Economist, зʼявилася в переговорах восени. За даними Reuters від 8 жовтня, Кушнер і радник Путіна Кирило Дмитрієв обговорювали залучення американського інвестора до газопроводів Nord Stream. Вони зустрічалися в Москві та Нью-Йорку.
21 жовтня 2026 року Трамп заявив про згоду Росії відновити тристоронні переговори зі США та Україною, які можуть відбутися в Абу-Дабі в листопаді. Після зустрічі Віткоффа з Путіним у Санкт-Петербурзі Кремль повідомив про готовність поновити переговорний процес, але назвав обговорені пропозиції недостатньо змістовними.
