Після дводенних торговельних переговорів у Стокгольмі Міністерство закордонних справ Китаю відхилило вимогу США припинити імпорт нафти з Ірану та Росії, заявивши про твердий намір захищати «суверенітет, безпеку та інтереси розвитку». Про це пише The Associated Press 3 серпня.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- Ця заява стала відповіддю на погрозу адміністрації Дональда Трампа запровадити мито у 100% на китайські товари, якщо Пекін не виконає вимогу, пише видання. Міністр фінансів США Скотт Бессент, коментуючи переговори, зазначив, що Китай «дуже серйозно ставиться до свого суверенітету» щодо закупівель російської нафти, але додав, що переговори не зайшли в глухий кут.
- «Я вірю, що у нас є основа для угоди», – сказав Бессент в інтерв’ю CNBC.
- Хоча обидві сторони демонструють оптимізм щодо можливого торговельного компромісу та прагнуть уникнути нової ескалації митного конфлікту, питання енергоносіїв залишається ключовою перешкодою, говорять аналітики.
- Для Китаю імпорт іранської та російської нафти є критично важливим для енергетичної безпеки, адже, за даними Управління енергетичної інформації США, 80-90% іранської нафти експортується до Китаю, а імпорт російської нафти в квітні зріс на 20%, досягнувши 1,3 млн барелів на день.
- Для США ці поставки – інструмент тиску на Тегеран і Москву, щоб обмежити їхні фінансові можливості, зокрема для війни Росії проти України та підтримки Іраном бойовиків на Близькому Сході.
- Пекін готовий до поступок у питаннях мит і технологій, але не відступить у стратегічно важливій сфері енергоносіїв. Аналітик Денні Рассел із Asia Society Policy Institute зазначає, що Китай розглядає закупівлю нафти в Росії як прояв «стратегічної солідарності» з Москвою, а також економічно вигідну угоду завдяки низьким цінам.
- Експерти сумніваються, що Трамп застосує мито у 100%, оскільки це може зруйнувати прогрес у переговорах і унеможливити торговельну угоду з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Водночас Китай демонструє впевненість, не поступаючись тиску США, і, можливо, використовує енергетичне питання як важіль для отримання поступок від Вашингтона, пише видання.
Контекст
14 липня Дональд Трамп оголосив, що запровадить мита у 100% на країни, які продовжують імпортувати російську нафту, якщо Росія не підпише значущої мирної угоди з Україною.
Він підтримав пропозицію сенатора Ліндсі Грема щодо введення мита у 500% на Росію, висловивши сподівання, що цього вдасться уникнути. Трамп також висловив розчарування діями президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що розраховував на мирне врегулювання ще два місяці тому. За його словами, США та НАТО схвалили нові поставки зброї Україні, які фінансуватимуть європейські партнери.
Трамп також пригрозив Індії додатковими санкціями через її співпрацю з Росією в енергетичній і військовій сферах. Він розкритикував Індію за високі торговельні бар’єри та значні закупівлі російської зброї й енергоносіїв, які, на його думку, послаблюють міжнародні зусилля проти агресії Кремля. Окрім базового мита у 25%, США планують запровадити додаткові штрафи за зв’язки з Росією.
На тлі цього державні нафтопереробні компанії Індії припинили імпорт російської нафти, а найбільший НПЗ країни закупив мільйони барелів сирої нафти зі США та ОАЕ, щоб диверсифікувати джерела поставок.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
