Минулого року Росія значно збільшила імпорт чипів, показник перевищив довоєнний, повідомила економіст Інституту міжнародних фінансів Еліна Рибакова. Вартість імпорту чипів зросла з $1,8 млрд за січень-вересень 2021 року до $2,45 млрд за той же період минулого року. Також РФ імпортувала безпілотники та комплектуючі.
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та новинами від Forbes
Ключові факти
- Згідно із повідомленням, після введення санкцій проти РФ Китай втрутився, щоб підтримати доступ країни до чипів.
- Підтримка Китаю та Гонконгу показова за вартістю постачання, так і за кількістю транзакцій (експорт чипів до Росії). Інші країни, такі як США, Німеччина та Велика Британія, скоротили свої витрати.
- Наразі Китай є найбільшим експортером до Росії, випереджаючи інших торгових партнерів.
- Рибакова також посилається на аналіз Фонду «Вільна Росія» стосовно ефективності санкцій США проти РФ. Згідно із ним, незважаючи на санкції, РФ не лише продовжила імпорт напівпровідників, а і суттєво розширила його. Зазначається, що ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Китай був важливим постачальником мікросхем та електронних інтегральних схем в Росію. Однак у 2022 році оскільки деякі російські традиційні постачальники скоротили свої поставки, імпорт із Китаю рекордно виріс. Значення китайського експорту напівпровідників до Росії підскочило із $200 млн у 2021 році до понад $500 млн у 2022 році.
- У звіті сказано, що у 2022 році Росія попри санкції продовжувала імпортувати БПЛА та комплектуючі до них, а також двигуни, зокрема із Китаю. Було зафіксовано імпорт з компаній, які виробляють дрони (Jonson, Sz Dji Technology Co., Ltd, Autel Robotics Co., Ltd., Shenzhen Ryze Tech Co., Ltd, Guangzhou Xaircraft Technology Co.ltd, Shandong Joyance Intelligence Technology Co., Ltd, Qingdao Zhongfei Intelligent Technology Co., Ltd, Suzhou Dandelion Electronic Co., Ltd).
інфографіка: Фонд «Вільна Росія»
Контекст
Після початку війни в Україні більшість армій почали переглядати принципи тактичної розвідки за допомогою БПЛА. Досвід показав, що немає сенсу інвестувати мільйони доларів у дорогі та лімітовані безпілотники. Хоча саме так робили армії НАТО. Для війни треба багато дешевих дронів, які виготовлятимуться серійно й швидко.
В Україні роль дешевих простих дронів виконують комерційні коптери, що мають якісну камеру та управління. Зараз ЗСУ використовують потужні дрони українського виробництва з двома барабанами й дрони, здатні скидати важкі міни та вибухові засоби. Вартість таких систем може наближатися до вартості традиційного міномета – $20 000–50 000. Але вони мають значно кращі характеристики. Єдиний недолік – вразливість до засобів радіоелектронної боротьби. Нещодавно Укроборонпром лише анонсував завершення розробки вітчизняного дрона дальністю 1000 км і вагою заряду до 75 кг. Про масштабне серійне виробництво поки що не йдеться.
З серпня Росія почала активно використовувати іранські дрони Shahed-136, які самі росіяни називають «Герань-2».
На відміну від українських атак, коли використовувалося в межах 10 дронів, росіяни почали здійснювати масовані обстріли Shahed-136. Імовірно, Росія замовила в Ірану близько 2500 таких дронів.
Україна закупила близько 1400 безпілотників, переважно для розвідки, і планує розробити бойові моделі, що можуть атакувати дрони, які Росія використала під час вторгнення в країну, повідомив у грудні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Міністерство оборони вже уклало 16 державних контрактів із українськими виробниками безпілотників, на закупівлю дронів планується спрямувати близько 20 млрд грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
