У Бюро економічної безпеки (БЕБ) наразі недостатньо детективів та аналітиків, щоб охопити розслідування всіх справ, повʼязаних з бізнесом. Про це в інтервʼю Forbes розповів в.о. директора бюро Андрій Пащук. Раніше президент Володимир Зеленський запропонував створити єдиний орган для перевірок бізнесу.
Ключові факти
- Усе залежить від того, якою буде фінальна концепція, каже Пащук. Якщо все залишиться у межах чинного закону, то потрібно буде 4000 співробітників, додає він. Наразі у штаті Бюро лише близько 800 співробітників.
- Наприклад, якщо у підслідність БЕБ передадуть статтю про шахрайство (190 ст ККУ), то звісно штат потрібно буде збільшувати у рази, попереджає очільник БЕБ. «За цією статтею лише за пів року реєструють понад 600 000 заяв. У такому разі для розбудови інфраструктури та добору кваліфікованих співробітників потрібно буде мінімум три роки», – пояснює Пащук.
- У БЕБ ініціювали зміни щодо розширення справ, які можуть розслідувати детективи бюро. Наприклад, зараз БЕБ може розслідувати лише справи від 2 млн грн до 5 млн грн. Якщо сума менша, то це справи Нацполіції, а якщо більша – ДБР та НАБУ. «Ми хочемо змінити ці вимоги – якщо детективи БЕБ першими виявили порушення, то вони мають право його розслідувати», – каже Пащук.
- Очільник Бюро розповів, що за результатами десяти зустрічей в Офісі президента, які проходять через посилення тиску на бізнес з боку правоохоронців, не було встановлено, що детективи БЕБ перевищили свої повноваження.
- Ще одна проблема БЕБ – нестача грошей. Для повноцінного укомплектування команди та формування регіональних відділень, а також розбудови аналітичної системи потрібно 4,5 млрд грн у 2024-му.
- Також до кінця цього року Бюро потрібно ще близько 320 млн грн. «Це для того, щоб набрати 200 співробітників на посади, де вже йдуть конкурси, та оголосити тендер на розробку єдиної аналітичної системи», – наголосив Пащук.
Контекст
Президент Володимир Зеленський пропонує створити єдиний орган для перевірок бізнесу. Держава і бізнес мають знайти спільне вирішення цієї проблеми, сказав президент в інтервʼю телеведучій Наталії Мосейчук. Раніше цю ідею Зеленський озвучив на зустрічі з бізнесменами.
Дослідження за участі Офісу з розвитку підприємництва та експорту й національного проєкту Дія.Бізнес, Мінекономіки і низки інших установ також свідчить про занепокоєність бізнесу через можливий негативний вплив держави.
Опитування підприємців проводили у квітні та червні цього року, і в розділі «Проблеми бізнесу» найбільше зростання відзначалося серед відповідей «Непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу» та «Перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів».
Скарг до бізнесомбудсмена у першому кварталі цього року теж стало удвічі більше, ніж було у четвертому кварталі 2022-го. Левова частка стосується дій податкової. У другому кварталі 2023 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 361 скаргу компаній щодо зловживань державних органів. У першому кварталі було 328 звернень, а у четвертому кварталі 2022-го – 305 скарг. Традиційно бізнес найбільше скаржиться на податківців.
Наприкінці червня Зеленський поспілкувався з кількома десятками підприємців: обговорювали тиск на бізнес, труднощі у роботі з державою, повернення перевірок та можливу податкову реформу після війни.
Підприємці з-поміж учасників зустрічі, з якими поспілкувався Forbes, позитивно оцінюють бажання президента налагодити звʼязок. Команда Зеленського й бізнес навіть домовилися створити щось на кшталт платформи, через яку підприємці зможуть на регулярній основі розповідати ОП про свої проблеми.
Що саме бізнес розповідав президенту, який знайшов час на зустріч із ним уперше за час повномасштабної війни, читайте у редакційному матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
