Акції топових українських компаній давно не коштували так дешево як зараз. Чи варто в них інвестувати після рішення держави передати Міноборони «Мотор Січ» та «Укрнафту», у які також вкладалися українські інвестори? Та чи є альтернатива ризикованим акціям бізнесу з України?
Рішення держави примусово передати Мінобони акції компаній «Укрнафта», «Укртатнафта», «Мотор Січ», «АвтоКрАЗ» та «Запоріжтрансформатор», зачепило не лише бізнесменів зі списку найбагатших Fobres, а й міноритарних акціонерів, які раніше інвестували у акції «Мотор Січі» та «Укрнафти».
Ці компанії, незважаючи на складний бекграунд, були у числі активів, доступних широкому колу місцевих інвесторів. Наприклад, напередодні одного з арештів у 2018-му акції «Мотор Січі» коштували по 5400 грн при номінальній вартості у 135 грн/шт, згадує один із міноритаріїв компанії, який попросив не згадувати його імені у цій статті. Він купував свої акції ще раніше — по 1950 грн/шт.
Рішення держави про відчуження цих компаній (хоча й в теорії це лише на період воєнного стану) — суттєвий удар по українському фондовому ринку. Він і без того переживає не кращі часи: сумарний обсяг торгів на основних майданчиках «Українській біржі», фондовій біржі «Перспектива» та біржі ПФТС у вересні склав 11,1 млрд грн. Частка торгів держоблігаціями (ОВДП) становила 83,10%, іноземними цінними паперами — 16,73%, тоді як на українські акції припадало всього 0,08%.
Втім, саме зараз у інвестицій на користь останнього типу біржових активів зʼявився додатковий аргумент. Акції найбільших українських компаній, які торгуються не тільки в Україні, а й за кордоном (у Лондоні та Варшаві) давно не коштували так дешево. Ferrexpo Костянтина Жеваго з початку року втратила у ціні 65,7%, МХП Юрія Косюка – 52,7%, «Кернел» Андрія Веревського – 71,9%, «Астарта» Віктора Іванчика – 53,9%, «Райффайзен Банк» – 52,2%. Наприклад «Кернел» останнього разу торгувався так низько (17,4 злотих на Варшавській фондовій біржі) у квітні 2009 року.
Можливо акції українських топ-компаній — це шанс добре заробити незважаючи на ризики?
Ferrexpo, Kernel, МХП: дешево, як ніколи
У 2021 році Індекс «Української біржі», яка є майданчиком для більшості українських цінних паперів, вперше з 2011 року повернувся до позначки 2000 пунктів. На місцевих біржах зʼявилися цінні папери світового рівня, наприклад, Netflix чи Tesla, а брокери та банки відкрили можливість інвестувати у мобільних застосунках.
Це все було дуже далеко від «золотих часів» (десять років тому обсяг торгів акціями на «Українській біржі» був у 200 разів більшим), однак навіть таке пожвавлення повністю зупинилося через війну. Ринок почав оживати лише в серпні, коли фінансові регулятори помʼякшили заборону на операції з цінними паперами.
Акції навіть найбільш якісних українські компанії, які продовжують вести бізнес, торгуються з дуже великим дисконтом. Ситуація, ймовірно, збережеться до кінця війни, навіть незалежно від динаміки військових дій, вважає засновник Blackshield Capital Максим Корецький.
«Папери навіть тих українських емітентів які здійснили IPO на закордонних майданчиках, довівши свою прозорість та надійність, мають кредитний рейтинг з розкидом від С до CCC-, — зазначає він. — Він враховує не лише стан компанії, а й ризики країни, тож українські емітенти залишаються заручниками війни та, як наслідок, низького кредитного рейтингу України».
Чи значить це, що зараз хороший момент для інвестицій у одну з компаній, що входять до ТОП-100 Forbes?
Інфографіка — Forbes Фото інфографіка Forbes Україна
Коротка відповідь — не надто. Інвестиції в гривнях ризиковані через ймовірну девальвацію чи повернення НБУ до режиму вільного курсоутворення, констатує Корецький з Blackshield Capital. Інша проблема — українські цінні папери є неліквідними, додає керуючий локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко. «Тим, хто вклався в українські акції, краще дочекатися закінчення війни та припливу ліквідності на ринок», — радить він.
Останній прецедент з відчуженням активів для потреб Міноборони (така можливість є у держави згідно законодавству) — додатковий ризик. Президент Володимир Зеленський не виключив нових рішень. Теоретично, вони можуть торкнутися будь-якого великого бізнесу.
Більш надійна опція — купити папери українських емітентів на іноземних біржових майданчиках (Ferrexpo, МХП, «Астарта», «Кернел» та інші), де ліквідність вища, а спреди між ціною купівлі та продажу — менші. Однак така можливість є лише у інвесторів, які мають валюту на рахунках за кордоном.
Visa, Netflix і Facebook за гривню
Інша альтернатива, доступна українському інвестору — акції світових компаній, таких як Microsoft, AMD, Visa, Tesla, Netflix і Facebook, які можна купити на українському ринку за гривню. Станом на кінець 2021-го українські біржі торгували близько 100 найменуваннями таких активів.
До війні цей інструмент набрав чималої популярності. Акції можна було купити на біржових майданчиках через інвесткомпанії чи мобільні додатки, наприклад, Sense Super App «Альфа-Банку» чи monoinvest від monobank. З моменту запуску додатку і до початку військових дій тільки клієнти Sense Super App інвестували понад 156 млн грн.
Українське законодавство забороняє торгівлю в іноземній валюті. Тому такі цінні папери є номінованими в гривні, але їх вартість привʼязана до курса долара. Тож ціни, які бачать користувачі є конвертованими за банківським курсом котируваннями з міжнародних бірж.
Котирування Amazon на біржі NASDAQ Фото Getty Images
Торги у цьому сегменті теж відновилися лише в серпні, проте бажаючих продати актив та тим самим зафіксувати збитки готові далеко не всі інвестори. «На акції іноземних емітентів, що заведені на «Українську біржу», наразі є лише заявки на покупку і немає заявок на продаж», – розповідає Овчаренко з ICU.
Перевага таких активів — у їхній привʼязці до валюти: незважаючи на падіння цін на американських біржах девальвація гривні дещо нівелює втрати інвестора, пояснює заступник директора з питань торгівлі цінними паперами компанії Dragon Capital Сергій Фурса. Тобто навіть якщо акція втрачає у ціні, цей збиток урівноважується через девальвацію гривні. «Це досить цікавий інструмент для захисту від девальвації, оскільки ви купуєте квазідоларовий актив за гривню», – говорить Фурса.
Наприклад, якщо вартість акцій Pfizer за рік зросла на 8%, а гривня відносно долара девальвувала на 25%, дохід інвестора складе 33% річних.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
