Пропозиція Дональда Трампа про «мінерали в обмін на допомогу» привернула увагу до корисних копалин України. Вашингтон хоче отримати доступ до них на суму $500 млрд – як компенсацію за військову підтримку, хоча з 2014 року США надали Україні $69,2 млрд. Володимир Зеленський відкинув цю пропозицію, бо хоче мати в угоді майбутні гарантії безпеки. FT та The Economist розібрали, які тут можуть бути виклики – законодавчі, військові та етичні
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Україна має значні підземні поклади критично важливих мінералів на суму до $11,5 трлн, зокрема літію, графіту, кобальту, титану та рідкісноземельних металів. Але ці рідкісні для Європи поклади потрібно освоювати та розробляти, на це підуть роки навіть у стабільних юрисдикціях.
Зацікавленість США у цих покладах зросла після заяв президента США Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, яка також багата на стратегічні мінерали. Адже західні країни поспішають знайти альтернативні джерела рідкісноземельних елементів на тлі домінування Китаю.
Місце та значення українських мінералів
Україна має близько 10% світових запасів літію, який використовується для виробництва акумуляторів. Поклади розташовані на площі приблизно 820 кв. км, але досі не обробляються.
Серед рідкісноземельних металів Україна володіє значними запасами цирконію, який застосовується в реактивних двигунах, та скандію – обидва поки що не видобуваються. Деякі поклади танталу (використовується в напівпровідниках), ніобію (має надпровідні властивості) та берилію (метал для аерокосмічної галузі) вже частково розробляються, але їхній потенціал, за словами українських чиновників, значно більший.
Україна також входить у топ-10 країн за запасами титану, який застосовується у виробництві ракет, літаків і кораблів. Проте наразі розробляється лише близько 10% підтверджених запасів.
Україна може замінити російський імпорт титану для Європи, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Однак наразі немає сучасної оцінки запасів рідкісноземельних металів в Україні, всі дані ґрунтуються на застарілих радянських дослідженнях, пояснює Роман Опімах, колишній гендиректор Державної служби геології та надр України.
«Це радше політичні маневри… Дані застарілі, і ми маємо дуже мало інформації про реальні запаси», – додає Грейс Баськаран, директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень США. Україна може обіцяти Америці все що завгодно, але насправді не знає, що саме знаходиться в її надрах, погоджується з ним геолог Елія Кравчук.
Державна служба геології повідомляє, що уряд готує близько 100 ділянок для спільного ліцензування та розробки, проте деталі не розголошує. Мінеральні ресурси розташовані по всій території України, але з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році понад 20% з них опинилися під російською окупацією.
Австралійська компанія Critical Metals Corp у 2021 році придбала ліцензії на два найбільші родовища літію в Україні. Однак одне з них – Шевченківське родовище на сході – тепер під контролем Росії. Голова компанії Тоні Сейдж каже, що вони ніколи не зможуть його повернути.
США хочуть у тому числі отримати доступ до українських запасів літію, який використовується для виробництва акумуляторів. Фото Getty Images
Виклики та питання видобутку
Інвестори та експерти вказують на численні барʼєри, що ускладнюють швидку розробку українських родовищ: бюрократія, урядові регуляції, обмежений доступ до геологічних даних і труднощі з отриманням землі.
Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України змусили деякі шахти працювати на генераторах, що значно підвищує витрати на видобуток і транспортування залізної руди. «Хоча Україна має потенціал у сфері видобутку корисних копалин і розвинену металургійну галузь, майбутнє залишається дуже невизначеним», – вважає Джек Беддер, засновник аналітичної компанії Project Blue.
Швейцарська Ferrexpo, що займається видобутком залізної руди в Україні, потребує «значних інвестицій» для підтримки виробництва після кількох років обмеженої діяльності. Австралійська Volt Resources минулого року зупинила видобуток графіту на родовищі Заваллівське через складні умови.
Український титан міг би допомогти США зменшити залежність від Китаю та Росії. Проте освоєння нових родовищ потребує значних інвестицій, і далеко не всі родовища будуть рентабельними.
Процес також ускладнюють:
- вплив місцевих олігархів, які вже володіють правами на деякі родовища;
- українська бюрократія;
- інформація про мінеральну промисловість, яка все ще є державною таємницею.
Юридично теж не все зрозуміло. Згідно з Конституцією України, надра належать українському народу. За словами високопосадовця з уряду, можливий варіант – випустити боргові зобов’язання і створити нову холдингову компанію, яка керуватиме видобутком. Це була б не американська державна структура, а незалежний інвестор.
Андрій Ніколаєнко, народний депутат, який очолює парламентську групу з критичних металів, вважає, що цей процес зрештою може навіть піти Україні на користь. «Щоб почати видобуток, будь-який американський партнер муситиме зробити серйозні багаторічні інвестиції. А це інвестиція у безпеку країни», – каже він.
В Україні майже призупинили видобуток графіту. Фото Getty Images
Конституція на заваді
Ідея залучити американські компанії до розробки рідкісноземельних металів в Україні з’явилася у «плані перемоги» Зеленського – п’ятиточковій стратегії, яку він представив Джо Байдену та Дональду Трампу ще у жовтні 2024-го.
Цей план передбачав угоду: українські ресурси в обмін на допомогу США у створенні «неядерного стратегічного стримування». Адміністрація Байдена сприйняла ініціативу як нереалістичну, особливо через запит України на крилаті ракети Tomahawk, і відхилила її. Однак Трамп виявив до цієї ідеї більший інтерес – хоча, судячи з усього, прочитав лише першу частину плану.
«Це була очевидна приманка для Трампа, – зауважує високопосадовець з ЄС. – Але відсутність конкретики дозволила Трампу самому встановити ціну».
Наразі команда Зеленського терміново розробляє альтернативну пропозицію. Європейські союзники розлючені підходом Трампа, порівнюючи його дії з «мафіозним рекетом» та «колоніалізмом».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
