Жінки керують дронами, служать на передовій та навчаються у військових освітніх закладах. Попри формальні бар’єри, які зняли лише у 2018-му, кількість жінок-військових зросла більш ніж удвічі після 24 лютого 2022 року. З якими викликами вони стикаються у війську? Головне з матеріалу The Economist
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Стать не має жодного значення для керування дронами, каже громадська діячка Марія Берлінська, яка вже багато років займається питаннями участі жінок у Збройних силах України. З 2014-го вона наполягала на відкритті більшої кількості військових посад для жінок після першого вторгнення Росії.
Дослідницький проєкт Берлінської «Невидимий батальйон» довів, що багато жінок воювали, хоча за законом не мали права брати участь у боях, тому реєструвались у військо як кухарки чи прибиральниці.
Проєкт Марії Берлінської «Невидимий батальйон» допомагає жінкам-військовим захищати свої права та досліджує їхню участь у війні. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Більше жінок у війську
В українській армії служить близько 100 000 жінок на 1 млн військовослужбовців. Із них близько 5500 – безпосередньо на передовій, каже гендерна радниця Збройних сил Оксана Григор’єва. Це – медики, водії, операторки дронів і представниці інших спеціальностей. Всі вони служать добровільно, зазначає The Economist.
До початку повномасштабного вторгнення у 2022 році жінки становили близько 15% української армії. Після різкого зростання чисельності війська ця частка зменшилася, але водночас кількість жінок-військових більш ніж подвоїлася.
Близько 20% студентів у військових ліцеях та університетах сьогодні – це жінки, і це справді великий зсув, каже Оксана Григор’єва. Ще у 2018-му українські законодавці лише вперше дозволили жінкам навчатися в таких закладах і зняли інші обмеження щодо посад, які вони могли обіймати у війську.
Близько 20% студентів у військових навчальних закладах – це жінки. Фото Getty Images
Не «солдати другого сорту»
Головна боротьба, як пояснює Григор’єва, полягає в тому, щоб жінок не вважали «солдатами другого сорту». The Economist наводить приклад колишньої професійної багатоборки Аліни Шух. Хоча вона, за її словами, набагато сильніша, ніж чоловіки-солдати, їй не вдалося вступити до бригади «Азов», де їй відповіли, що там «для жінок немає посад». Натомість вона приєдналася до бригади НГУ «Хартія».
Технології змінюють характер війни і найкращим воїном тепер може стати оператор маленького дрона з вправними пальцями, додає командирка артилерійського підрозділу Ольга Бігар. Але про жінок поки не говорять у форматі обовʼязкової мобілізації чи призову. Українська влада боїться, що росіяни сприймуть таку дискусію як ознаку слабкості, каже директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
