Після років стагнації Київський авіаційний інститут (КАІ) переживає масштабну реформу – з новою наглядовою радою, підприємницьким підходом до освіти й планом скоротити частку державного фінансування з 55% до 20%. Інтерв’ю в. о. президентки КАІ Ксенії Семенової про співпрацю з бізнесом, «легалізацію» хабарництва за поселення в гуртожиток, перезапуск онлайн-навчання та інше.
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
Тимчасовою керівницею КАІ (до серпня 2024-го називався НАУ) рік є випускниця університету та депутатка Київради від партії «Слуга народу» Ксенія Семенова, 35. Постійного керівника має обрати наглядова рада університету. Семенова подаватиметься на конкурс.
Як минув її рік на посаді? «Потрібно було діяти швидко, щоб надолужити час, коли університет деградував через COVID, війну та цілеспрямоване знищення попереднім керівництвом», – говорить вона.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Виш фокусується на підготовці кадрів для авіації, телекому, DefenceTech та кібербезпеки. На ньому тестується масштабна освітня реформа, яка передбачає перезапуск наглядових рад при університетах, зменшення держфінансування, модернізація лабораторій тощо. Які результати?
Університет відкриває лабораторії та створює нові освітні програми з бізнесом: Ajax Systems, Vodafone, SoftServe, Huawei, EPAM, Skyfall, «Вирій» та ще пів десятка компаній. План на 2025-й – наростити бюджет вишу на 25%, до 1 млрд грн. Наполовину він фінансується з держбюджету. «До 2030-го плануємо знизити показник до 20%», – каже Семенова.
Чому бізнес обпікся на співпраці з університетами? Які нові освітні програми будуть в КАІ? Навіщо виш найняв гравця американської баскетбольної команди Los Angeles Lakers Славу Медведенка?
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.
Новий президент КАI
Наше інтерв’ю – це частина вашої програми на конкурс постійної президентки КАІ?
Це частина вступної кампанії. Не думаю, що наглядова рада (НР) приймає рішення, спираючись на медійні прояви.
Постійний склад наглядової ради сформувався у лютому. Коли призначать президента на постійну посаду?
КАІ – перший університет, де понад рік тому створили НР з управлінськими повноваженнями як у корпоративному секторі. Членів обирає незалежна комісія. Далі НР обирає керівника університету на відкритому конкурсі, на який може податися людина поза межами вишу.
Міністерство освіти і науки планує внести технічні зміни до постанови, яка регулює конкурс на посаду керівника. Очікую, що це станеться в липні або серпні. Конкурс оголосять після внесення змін.
Ви братимете участь у конкурсі? Які ваші основні пропозиції на конкурс?
Так. Головне – перехід на корпоративну модель управління. Ми вже змінили організаційну форму й стали державним некомерційним підприємством. Хочемо залучити до цієї моделі більше університетів. Для цього маємо показати фінансову ефективність. Зараз 55% бюджету КАІ – це держфінансування. До 2030-го плануємо знизити до 20%.
Другий пріоритет – підприємницька освіта і бізнес-орієнтоване навчання. Також оновлення інфраструктури КАІ разом із бізнесом. У нас великий спортивний комплекс, тому маємо амбіції в спорті й покращенні умов проживання для студентів. Опитування показало: це серед ключових пріоритетів для вступників.
Ми вже вирішили на Вченій раді: поселяємо у гуртожитки всіх охочих, включно з киянами. Плануємо капітальний ремонт і змінимо підхід, що гуртожиток це не просто «житло», а частина освітнього середовища.
У західних університетах є концепція living-learning environment – гуртожиток як освітній хаб: спільні простори для навчання, менторські програми, інтеграція в середовище. Тому в деяких американських вишах є вимога, що перший рік студент має жити на кампусі. Ми не змушуватимемо, але запропонуємо гуртожиток кожному першокурснику.
Я закінчила університет два роки тому. Тоді за місце в гуртожитку часто доводилося давати хабар, бо нібито не вистачало місць. Вам вистачає, щоб поселити всіх?
У КАІ є 13 гуртожитків. Частину кімнат займали зовнішні орендарі. Це, можливо, мало сенс під час пандемії, але зараз ми не продовжуємо більшість таких контрактів і звільняємо місця для студентів. Якщо їхня кількість суттєво зросте, будуватимемо нові гуртожитки.
Ми «легалізували» хабарництво за поселення у кращу кімнату. Тепер є диференційовані ціни: студент може законно доплатити за кращі умови. Гроші надходять не в чиїсь кишені, а на рахунок університету.
Фінансування університету
Який бюджет КАІ у 2024 і 2025 роках?
У 2024 році – 800 млн грн. План на 2025-й – 1 млрд грн. Нам важливо мати баланс між держфінансуванням і власними надходженнями. Наші надходження – це контрактні студенти.
Наскільки зросла вартість контрактів у 2024 році, і яке зростання закладаєте у 2025-му?
У 2024-му – на близько 20%. Для деяких програм, які у нас сильніші за конкурентів, удвічі. Орієнтуємося на Київський політехнічний та Львівську політехніку. У 2025-му очікуємо зростання ще на 20%. Воно буде в усіх у зв’язку зі змінами лімітів, які встановлює МОН.
Які ще маєте джерела надходжень?
Проводимо короткі курси з нішевих технологій – аеродинаміка, цифрові двійники тощо. Запустили послугу користування термобарокамерою, яка кілька років не працювала. Вона дозволяє тестувати обладнання за різних умов тиску, вологості й температури. Просуваємо дослідження в нашій аеродинамічній трубі.
Вивели з тіні супутні сервіси, наприклад, платне паркування. Плануємо монетизувати Центр культури та мистецтв. Це третій за розміром концертний майданчик у Києві, розрахований на 1500 людей.
Ведемо перемовини з бізнесом щодо грантової підтримки. Якщо програма сильна, але дорога, спонсори можуть покривати стипендії. У 2024-му мали хороший досвід з ПУМБ і NAUDI, які дали стипендії на студентські наукові проєкти.
Світовий банк мав фінансувати університети з реформованими наглядовими радами. Чи отримав КАІ ці кошти?
Нам обіцяють €5 млн. Їх почнуть виділяти цього року. Це цільове фінансування для наукових лабораторій. Сподіваємося, що частину коштів від Світового банку зможемо використати на розвиток освітніх програм з біотехнологій та прикладної фізики, які ми запускаємо з Академією наук.
Ксенія Семенова на зустрічі з делегацією на чолі з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном
Наскільки знаю, КАІ мав проблему із «мертвими душами», коли працівники, яких насправді не існує, отримували зарплату. Чи вдалося побороти цю проблему?
Так, були. Ми звільнили багато людей, зокрема керівника безпекового управління Максима Луцького, тому що там складно простежити. У людей позмінна робота. Якщо вони карткою не «пікали», як заходять у корпус, то можна сказати, що вони патрулювали по території.
Керівник безпеки особисто тримав банківські картки співробітників і щомісяця знімав з них гроші, про що є відео з банкоматів. Але правоохоронці затягують розслідування, і підозри досі не вручені. Нещодавно Нацполіція проводила у Луцького обшук, але роблять якусь ще експертизу до того, як вручити підозру.
Так само затягуються кримінальні справи по майну, яке було відчужено в приватну власність, йдеться про незаконно приватизовані службові квартири. Ми ініціювали ці справи, але мало можемо впливати на розслідування.
Співпраця КАІ з бізнесом
Наскільки складно залучати бізнес до системної співпраці з університетом?
Складно, бо більшість компаній мали негативний досвід, коли виш брав гроші на лабораторію, а вона стояла зачиненою. Відкривали її лише під візит партнерів. Або обладнання зникало.
Хочемо це змінити. Наприклад, у лабораторії Ajax Systems є чіткий план курсів на рік. Ми регулярно узгоджуємо, що запускаємо, як це інтегрується в навчання, які лабораторні проходять, хто має доступ.
У нас є «резиденти лабораторій» – команди студентів, які мають цілодобовий доступ. Я іноді їду повз кампус о 23:00, а там ще світло горить, студенти працюють, готуються до змагань, і ніхто їх не виганяє. Адміністратор лабораторії – теж студент. Викладачі є лише менторами. У нас є бюджет на випадок спаленого мікроконтролера, але головне – щоб простір жив і давав свободу творчості.
Скільки у вас зараз резидентів у лабораторіях?
У трьох лабораторіях – 10 команд. Це стартапоподібні проєкти або групи для змагань. З наступного семестру резидентство в одній із лабораторій стане обов’язковим для отримання диплома бакалавра. З 240 кредитів – для початку чотири буде роботою в лабораторії.
Навіть якщо ти не інженер, можеш писати комунікаційну стратегію, маркетинговий чи бізнес-план для інженерної команди. У нас є проєкт КАІ Innovations – екосистема, де студенти різних курсів формують команди та працюють над проєктами протягом навчання. Ми запустили курси з підприємництва, на яких виступають спікери з бізнесу.
Незабаром запускатимемо курс з управління стартапами та для технічних директорів. Також додамо чотири курси від компанії Genesis, які стануть частиною основної програми. Окремо є трек для оборонних проєктів. Ми активно розвиваємо ком’юніті в DHub – DefenceTech-просторі, створеному спільно з «Октава Капітал».
Засновник Ajax Systems Олександр Конотопський у лабораторії КАІ
Хто з бізнесу долучається до фінансування ваших проєктів і як саме?
Відкриваємо великий освітній простір з Huawei. Будуємо лабораторію з інтернету речей з дистриб’ютором електроніки VD MAIS, лабораторію із засобів безпеки з AxonSoft, лабораторії мобільних технологій з Vodafone.
Наші програми з інформаційних та електронних систем сертифіковані Львівським IT-кластером. Вони активно працюють над їхнім формуванням, визначаючи необхідні дисципліни. З SoftServe ми розробляємо програму з прикладної математики, орієнтуючись на потреби в спеціалістах з ШІ. У кібербезпеці працюємо з державними та бізнес-партнерами, зокрема з компанією CyberUnits Єгора Аушева.
Плануємо запускати магістерську програму з BigData спільно з Vodafone. Раніше університети дотримувалися парадигми, що магістратура це продовження бакалаврату. Ми хочемо, щоб магістерські програми продавалися як окремий продукт.
З EPAM створюємо програму з комп’ютерної інженерії, з Ark Robotics – міждисциплінарну програму з робототехніки. Працюємо над освітніми курсами з дроновими компаніями Airlogix, Skyfall, «Атлон-авіа», «Вирій».
У галузі великої авіації з компанією ProgressTech-Ukraine (підрядник Boeing в Україні) розробляємо освітній центр та лабораторію. Наші студенти також проходять практику у турецькій Baykar.
Як вам за рік вдалося залучити стільки бізнесів?
Ми багато працювали над собою. Є велика залученість наглядової ради та Петра Чернишова особисто. За відчуттями пройшов не рік, а п’ять. Нам потрібно було діяти швидко, щоб надолужити час, коли університет деградував через COVID, війну та цілеспрямоване знищення попереднім керівництвом.
Є велика залученість наглядової ради та Петра Чернишова особисто, каже Ксенія Семенова Фото Наталля Кравчук
Навчання в КАІ
Для яких секторів бізнесу КАІ готує кадри?
Насамперед – інженерні спеціальності. Сильні позиції маємо в авіаційній галузі, де в Україні у нас немає конкурентів. Готуємо пілотів, інженерів з обслуговування суден, авіадиспетчерів, бортпровідників тощо. Бориспіль регулярно надсилає нам вакансії. Студенти стажуються в Брюсселі в Євроконтролі.
Наш Музей авіації – інструмент популяризації. Україну довго переконували, що вона аграрна, а не технологічна країна. Коли в авіаційному університеті зʼявлялися науковці, які займалися дизайном літаків чи авіабудуванням, їх забирали в Москву. Тому залишались спеціальності, повʼязані з обслуговуванням. Це не історично склалося, а історично склали.
Може скластися враження, що літаки не літають і нічого не відбувається, але Бориспільський аеропорт наймає людей і постійно дає нам вакансії. Пілот – один із небагатьох, хто може їхати за кордон і працювати там легально. Факультет логістики – один із флагманських. Працюємо з великими логістичними компаніями, автоматизацією в логістиці. Не тільки з аеропортами, авіакомпаніями, але з усіма іншими видами транспорту також.
Які ще напрямки вважаєте флагманськими?
Телеком і зв’язок – ми досліджуємо нові покоління 5G і маємо спільні проєкти з операторами й провайдерами. Кібербезпека – Національний кіберполігон, де тренуються представники держустанов, підприємств критичної інфраструктури, розташований у нашому університеті.
DefenceTech (авіоніка, конструкція літальних апаратів тощо). Для цього є історичне підґрунтя, бо коли я вступала на перший курс, у НАУ вже робили дрони. Якщо хочеться робити щось, крім просто Mavic, доведеться вивчити щось по аеродинаміці, системі управління, обробці даних тощо.
По цивільній інженерії у нас є великий проєкт з РНБО. Досліджуємо руйнацію будівель, вибухостійкість, міцність конструкцій. Також у нас сильна програма з комп’ютерного зору в межах ШІ-напряму.
Керівниця КАІ Ксенія Семенова на відкритті кіберполігону на базі університету Фото надано пресслужбою
Чи є розрив із потребами бізнесу та популярністю програм серед вступників?
Розрив є. Найпопулярніша досі інженерія програмного забезпечення, але бізнесу зараз більше потрібні фахівці з hardware, електроніки, прикладної механіки – складні, але високооплачувані напрями. Також низький інтерес до наукомістких спеціальностей – фізики, хімії, наноматеріалів. На прикладну математику ще йдуть завдяки зв’язку з ШІ.
Був скандал у Київській школі економіки (КШЕ) щодо заробітної плати Юлії Свириденко. Чи можете ви собі дозволити залучати таких лекторів?
Я б хотіла, щоб скандал був через те, що маленька зарплата. Середня зарплата професора КАІ з повним навантаженням і науковою роботою – близько $1000. Це дуже мало. Але ми не готові платити більше всім підряд – спершу потрібна чесна атестація.
Ми вже провели конкурси на 7 з 10 факультетів, це близько 50 нових викладачів. Будуємо систему, в якій факультети будуть центрами фінансової відповідальності, де у них будуть власні інструменти, як заробляти гроші. Наприклад, короткі наукові програми, партнерські гроші під наукові дослідження тощо.
Викладачів шукати складно. У нас втрачена західна модель, де професор має асистентів у наукових дослідженнях. Окремі галузі – як аеродинаміка – мають п’ять спеціалістів. Двоє з них – в КАІ. Треба терміново довчати.
У співпраці з Robota.ua працюємо не лише по найму викладачів, а пошуку роботи для студентів. Компанії дають нам запит, кого б хотіли вони взяти на роботу, а ми намагаємося підібрати їм студентів. Згодом це інтегрується в нашу цифрову систему, коли роботодавець може подивитися профілі студентів і взяти когось на стажування.
Систему стажувань теж повністю перебудовуємо. Вона частково фіктивна – якийсь дядько з твого рідного міста підписав, що ти в нього проходив практику. Ти приніс в універ і всі щасливі. Цього не буде більше.
Ви сказали, що диджиталізація – ваш пріоритет. Що вдалося зробити в цьому напрямку?
Майже всі документи в нас уже електронні – оцінки, заліковки, журнали в системі Digital University. Ми перейшли з 1С на українську ERP-систему, з травня виплатили в ній зарплати. Перейшли на електронний документообіг у «Вчасно».
Запровадили посаду проректора зі вступу. Вона буде супроводжувати абітурієнтів і відповідатиме за розвиток онлайн-освіти. Багато університетів набирають на очну форму навчання, але насправді працюють дистанційно, при тому неякісно. Частина групи закордоном, частина просто не ходить. Міністерство зрештою має сказати: досить. Дистанційна освіта не підходить для всіх спеціальностей. Очна і дистанційна освіта – це різні формати.
Ми вивели студентів в офлайн, але є попит на онлайн від українців за кордоном та іноземців. Оскільки у нас є англомовні програми на більшості факультетів, то ми будемо запрошувати на них іноземців, але тоді, коли якісно організуємо онлайн-освіту.
Наші студенти також проходять практику у турецькій BAYKAR, каже Ксенія Семенова Фото надано пресслужбою
Скільки у вас студентів і яка частка – іноземні?
Загалом 15 000 студентів. Іноземців – сотні, хоча до вторгнення ми були лідерами за кількістю студентів-іноземців. Авіація – дуже міжнародна галузь.
Скільки у вас освітніх програм і чи плануєте скорочувати їх?
Маємо близько 150 освітніх програм, але плануємо скорочення. За логікою МОН більше акредитованих програм – краще, але ми обрали інший підхід: менше, але якісніше.
На кожному з 10 факультетів буде дві-три флагманські програми. Тобто близько 30 програм для бакалаврів, стільки ж для магістрів, плюс PhD. Наша мета – не розпорошуватись, а будувати сильну інженерну школу.
Раніше ви казали, що КАІ буде співзасновувати стартапи разом зі студентами. Чи є вже такі приклади?
У нас є компанія нашого студента – Lab418. Ми з ними дуже багато працюємо і хочемо тепер спільно в комерцію разом зайти.
Разом із британським фондом Good Governance Fund розробили концепцію наукового парку, який стане співвласником університетських спінофів. Готується реєстрація кількох таких компаній для подальшого залучення венчурних інвестицій.
Це довгострокова гра: наукоємні стартапи виходять в екзит за 8–10 років. Нашим партнером виступає інкубатор YEP, який має досвід роботи із технологічними стартапами. Ми максимально сприяємо, щоб студент став бізнесменом.
Коли в КАІ буде свій гольф-клуб, як у КШЕ?
Гольф-клубу поки немає, але буде команда з регбі – колись найкраща в Україні. Ми хочемо розвивати спортивну культуру за зразком США. До нас приєднався спортивний директор Слава Медведенко – дворазовий чемпіон NBA і гравець Los Angeles Lakers. Він перезібрав баскетбольну команду КАІ. Ми також перезапустили спортивний бренд «Авіатор» і ведемо переговори з іншими університетами щодо створення мультиспортивної студентської ліги.
Як ви мотивуєте студентів залишатися в Україні?
Ніяк, ми не проти, якщо наш випускник буде технічним директором Boeing. Ми запустили асоціацію випускників, спробували модель донатів, але ця культура у нас ще не розвинута.
Цього літа запустимо краудфандинговий проєкт для випускників і збиратимемо гроші на створення подієвого майданчика в КАІ для лекцій чи інших подій. Очікуємо, що це стане магнітом для міста та району. Університети мають бути відкриті до них, щоб не було конфлікту між студентами та містянами.
Восени також презентуємо генплан розвитку території КАІ. Співпрацюємо з архітектурними студіями Archimatika, balbek bureau та Big City Lab.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
