Державна податкова служба вирішила взятися за провайдерів фіксованого інтернету, які використовують спрощену систему оподаткування та структурують бізнес через ФОП. Причина – через таку оптимізацію держава може недоотримувати 3 млрд грн податків щороку. Десятки провайдерів отримали листи з попередженням перейти на загальну систему оподаткування. Чи реально це зробити та чому така ініціатива обурила частину ринку?
Наприкінці липня провайдери фіксованого інтернету отримали листи від Державної податкової служби (ДПС), що вони не мають права працювати на спрощеній системі оподаткування. У розпорядженні Forbes є десяток таких листів до компаній семи областей. Деякі отримали рішення ДПС про повне зняття їх зі спрощеної системи.
Заборона працювати на «спрощенці» з’явилася 1 січня 2022 року. У травні 2024-го ДПС поставила дедлайн провайдерам: перейти на загальну систему оподаткування до 20 вересня, інакше реєстрацію компанії анулюють. Таким чином податок для провайдерів підніметься з 5% на оборот до 18% від прибутку та 20% ПДВ.
«Через існування спрощеної системи оподаткування при наданні послуг з доступу до мережі Інтернет держава втрачає понад 3 млрд грн на рік», – написав 31 липня у колонці на «Главкомі» голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Це відбувається на фоні липневого анонсу уряду про наймасштабніше під час війни підняття податків.
Що цей хід податківців може означати для ринку фіксованого інтернету в Україні та як він влаштований?
Чому Податкова хоче «закрити» спрощенку для провайдерів
На українському ринку працює 3883 компанії, які надають доступ до фіксованого інтернету, за даними телеком-регулятора НКЕК на червень 2024-го.
«35% абонентів та 33% ринку фіксованого інтернету в грошах – на ФОП», – підраховує комерційний директор другого за розміром провайдера «Укртелеком» Ігор Яремчук.
Спрощену систему оподаткування, тобто форму ФОП, використовують не тільки власне малі гравці ринку, як-от регіональні провайдери, а й деякі великі компанії, що роблять це для оптимізації податків, стверджує Яремчук. «Вони тримають ціни на рівні ринку, але отримують вищу норму прибутковості», – пояснює він.
Компанії створюють цілу низку юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг, написав у колонці Гетманцев. У звітності телеком-регулятору НКЕК, якому всі гравці ринку зобов’язані подавати звіти про кількість абонентів, є близько 5000 ФОП, кожен з яких має по 1000-3000 абонентів.
Доходи провайдерів фіксованого інтернету за 2021-2023 роки. Джерело: звіт НКЕК за 2023 рік
«Відомий оператор «Т», який пропонує телебачення та інтернет і має понад 320 000 абонентів. Насправді це мережа, до якої входить 288 суб’єктів господарювання. Інший провайдер «Л», який обслуговує понад 210 000 абонентів, де-факто складається з 80 «спрощенців», – пише Гетманцев. Імовірно, він натякає на компанії Triolan та Lanet.
Forbes помітив цю аномалію під час підготовки добірки провайдерів фіксованого інтернету. У ній немає Triolan, оскільки жодна з його юросіб не подала звітність НКЕК. Також компанія не відповіла на запит Forbes про кількість клієнтів.
Lanet має близько 49 000 підключених ліній (на 99% збігається з кількістю домогосподарств), згідно зі звітом телеком-регулятора. Однак на сайті компанії зазначається, що вона обслуговує 250 000 абонентів.
Інші приклади: одеський Tenet має 36 000 підключених ліній, але на запит Forbes повідомив про понад 200 000 клієнтів, HomeNet має близько 3500 підключених ліній, а повідомив про 100 000.
Як це впливає на ринок
«Малі й навіть великі гравці за спрощеною системою оподаткування мають нерівні конкурентні умови, ховаючись за низкою ФОПів, і мінімізують податки», – пояснює менеджер однієї з компаній на ринку.
За його словами, на «білих» гравців лягає відповідальність вкладати кошти у «забезпечення зв’язком під час блекаутів», «інтернет під час війни», «подолання цифрового розриву між містом та селом» та інші проєкти.
З понад 3000 провайдерів лише 897 зазначили про капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій, згідно зі звітністю телеком-регулятора на четвертий квартал 2023-го. З них 582 відзвітували про капітальні інвестиції менш як 1000 грн за 2023 рік.
«Понад 66% всіх капітальних інвестицій забезпечили декілька інтернет-провайдерів, які належать до «білої» частини ринку», – говорить зазначений менеджер.
Динаміка доходів провайдерів фіксованого інтернету 2021-2023. Джерело: звіт НКЕК за 2023 рік
«Таке «дроблення» дозволяє подібним компаніям обходити законодавчі вимоги, наприклад, щодо блокування російських ресурсів чи забезпечення енергостійкості об’єктів критичної інфраструктури», – говорить менеджер однієї з компаній на ринку.
Ситуацію загострили тривалі липневі блекаути. «Білих» гравців небагато, тому держава вимушено збільшує вимоги до них про надання послуг під час війни та знеструмлення мереж, казав тоді менеджер провайдера фіксованого інтернету на умовах анонімності через чутливість теми.
Ідеться про рішення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), яке зобов’язує провайдерів до 1 грудня 2024 року обладнати 95% своєї мережі генераторами та акумуляторами, які мають забезпечити безперебійну роботу домашнього інтернету протягом 72 годин.
«Держава не може проконтролювати провайдера з топ-10 з абонбазою понад 200 000 користувачів, який може приймати плату за послуги на рахунки з 40 чи 80 ФОПів», – говорив опитуваний менеджер.
Інший аргумент – залучення інвестицій. «Будь-який притомний інвестор, який хоче щось купити на цьому ринку, проводитиме due diligence. І що він побачить? Конгломерати ФОПів під однією ТМ, які в низці випадків навіть не мають відповідного виду діяльності в переліку, а натомість мають перукарські послуги?» – обурюється співрозмовник.
Хто постраждає найбільше
Одна з компаній, що отримала лист від Податкової, – херсонський провайдер Brox, у якому працює п’ять людей та який обслуговує 2600-2800 абонентів, зазначає власник Іван Лукін. «Дзвонили й пропонували перейти на загальну систему, інакше будуть штрафи», – каже він.
На спрощеній системі провайдери сплачують 5% податків від обороту. Податкова вимагає, щоб вони перейшли на загальну систему і платили 18% від прибутку та 20% ПДВ.
«Бізнес не платить ПДВ з власної кишені. Провайдери або втратять 20% виторгу, або піднімуть тарифи», – запевняє податкова консультантка Київського центру підтримки й розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
Підстави для переведення зі спрощеної системи
Податковий кодекс не забороняє працювати на спрощеній системі компаніям із КВЕД 61.10, який використовують провайдери фіксованого інтернету. Проте кодекс забороняє це тим, хто здійснює технічне обслуговування та експлуатацію мереж.
З 1 січня 2022-го набрав чинності прийнятий у 2020 році закон «Про електронні комунікації». Згідно з ним, усі компанії, які надають послуги зв’язку, технічно обслуговують та експлуатують мережу.
«Коли ми почнемо робити амортизацію мережі та обладнання після збільшення податків, то це виведе наш прибуток у нуль», – говорить директор краматорського провайдера Elite-Line Микола Кучерук.
Додатково провайдерам доведеться збільшити штат бухгалтерів та юристів, каже Кучерук. «Щоб покрити ці адміністративні витрати, маленькі гравці будуть вимушені підняти свої тарифи, – додає він. – Тут вони програватимуть великим провайдерам, у яких великі штати бухгалтерів і можливість демпінгувати».
Нині в його компанії працює один бухгалтер та 12 фахівців із обслуговування мереж. Про те, що доведеться підвищувати тарифи, каже й Лукін із Brox. «І так зараз все витрачаємо на відновлення ліній», – додає він.
Не лише провайдери можуть працювати як мережа ФОПів, заперечує Томашевська. «Так працюють компанії і в ритейлі, і в ресторанному бізнесі, але взялися чомусь за провайдерів», – розмірковує вона. Який вихід?
Маленькі провайдери можуть працювати як ТОВ на загальній системі оподаткування і не платити ПДВ, якщо їхній виторг – менш ніж 1 млн грн на рік, каже вона. «Можна відкрити два-три ТОВ і розділити абонентів між ними, наприклад, за територіальною ознакою», – додає вона.
Утім повністю урівняти умови для всіх гравців ринку можна, змінивши правила надання телекомпослуг, вважає колишній голова ІнАУ Олександр Глущенко. «Наприклад, щоб велика кількість ФОПів не могла надавати послуги під одним брендом», – пояснює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
