За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році
Категорія
Найбагатші
Дата

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році

Рінат Ахметов, Максим Литвин, Ігор Гуменний, Данило Гетманцев, Дмитро Запорожець, Володимир Зеленський, Олексій Шевченко. Фото Getty Images/Shutterstock/Grammarly/Олександр Чекменьов/STANLEY HU. Ілюстрація Анна Наконечна

Перемогти рак, обкласти всіх податками, укласти найдорожчу угоду року, потрапити до п'ятірки найбагатших людей України і зчепитися з Рінатом Ахметовим. Редакція Forbes вибрала людей і події 2021 року, які нас найбільше здивували

1. Переможець року – Ігор Гуменний, засновник UBC Group

Ігор Гуменний. /Фото Олександр Чекменьов

Ігор Гуменний. Фото Олександр Чекменьов

Харківського бізнесмена Ігоря Гуменного редактори Forbes обрали майже одноголосно. Це не дивно, адже він переміг у найважливішій битві. Битві за життя.

Влітку 2020-го на нього впав діагноз лейкемії М3. Прогноз лікарів: лишилося два тижні. «Це була катастрофа, яка обнулила все», – каже Гуменний. Але підприємець не здався, інтенсивне лікування тривало рік: 42 дні у комі, 140 хіміотерапій, видалення легені… Тільки у липні 2021-го він почув від лікарів німецької клініки «Шаріте», що може повертатися додому.

У Харкові Гуменний майже одразу поринув у бізнес. Він залишався президентом і головою наглядової ради UBC Group. Компанія найбільше заробляє на виробництві та експорті холодильного обладнання до барів та магазинів у понад 80 країнах світу. Ковідний 2020-й обвалив ресторанний напрямок. «2021-й влаштував нашому бізнесу черговий стрес-тест, – каже підприємець. – Основні проблеми: інфляція, ціни на всі комплектуючі виросли мінімум на 50%, і логістика, що стала непередбачуваною і дуже дорогою». Стрес-тест пройдено. «Ми виросли і в грошах, і головне – в одиницях продукції, схоже, що досягнемо рівня доковідного 2019 року (виручка групи була близько $300 млн. – Ред), – розповідає Гуменний. – І на відміну від публічних конкурентів залишилися прибутковими. Прогноз EBITDA – 11%».

Про плани на 2022-й він каже з азартом: «У листопаді–грудні 2021-го ми продали англійським барам більше обладнання, ніж за будь-які попередні два місяці в нашій історії. Усі транснаціональні FMCG-гіганти повернули доковідні маркетингові бюджети. Це хороші сигнали, щоб прогнозувати зростання виробництва на 15–20%.

Борис Давиденко

Матеріали по темі

2. Зліт року – засновники Grammarly

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 1

Олексій Шевченко і Максим Литвин, засновники Grammarly.

Після раунду на $200 млн, який підняв оцінку їхнього стартапу до $13 млрд, засновники GrammarlyОлексій Шевченко, Максим Литвин та Максим Лідер – відкрили завісу таємниці навколо своїх статків.

Трійця контролює приблизно дві третини акцій, але в різних пропорціях. У Лідера, який керує українським офісом розробки та обіймає посаду голови з мовних технологій, виявилося близько 1%. Навіть ця скромна частка дасть змогу йому увійти до сотні найбагатших українців зі статками приблизно в $115 млн (Forbes дисконтує компанії, чиї акції не торгуються на біржі).

Його партнери за проєктом перенеслися одразу до першої пʼятірки. За оцінками Forbes, частки Шевченка та Литвина оцінюються приблизно в $8 млрд. Провести точніший підрахунок не дозволяють самі засновники – вони геть-чисто відмовляються говорити про свої активи з репортерами українського та американського Forbes. Шевченка та Лідер давно живуть у Північній Америці, там само розташована штаб-квартира їхнього стартапу.

Головне завдання Grammarly на 2022 рік – зростання. За 2021-й користувацька база сервісу, який перевіряє правопис та якість комунікації англійською мовою, зросла до 30 млн активних користувачів та 30 000 команд. Серед клієнтів: Zoom, Cisco та Expedia.

Тепер компанія запускає набір інструментів для розробників, що дасть можливість ще простіше та глибше інтегрувати Grammarly в сторонні програми. «Зрештою, це все зводиться до нашої місії покращити комунікацію. Нове фінансування тільки допоможе нам прискорити зусилля для досягнення цієї мети», – розповів в інтервʼю TechCrunch глава продукту Grammarle Рахул Рой-Чодхурі.

Михайло Сапітон

Матеріали по темі

3. Екзит року – Дмитро Запорожець, GitLab

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 2

Дмитро Запорожець, GitLab. Фото STANLEY HU. Ілюстрація Анна Наконечна

У 2021 році Дмитро Запорожець вивів заснований ним стартап Gitlab на нью-йоркську біржу NASDAQ, пообіцяв не звільнятися протягом року і порушив свою ж обіцянку на початку листопада. Його прощальний лист можна прочитати на сайті компанії.

«Ще до розміщення знав: те, що ми робимо у GitLab, важливе для оточуючих. Проте, переживши день лістингу насправді, мене захлеснули емоції, і є одна річ, яку я зрозумів напевно: світові довкола ми справді не байдужі», – розповів Запорожець. У чому користь GitLab? Це зручне та безпечне середовище для роботи з кодом: контролю версій, тестування та управління завданнями.

У 32-річного харківʼянина залишилося 2,5% акцій компанії. На момент написання публікації торгується за оцінкою приблизно $13,7 млрд. Це еквівалентно приблизно $340 млн, навіть при тому, що папери GitLab впали орієнтовно на 35% від пікової вартості.

Продавати їх існуючим акціонерам можна буде з початку 2022 року. Запорожець в інтервʼю GitLab розповідав, що не бажає прощатися з основним пакетом та вірить у майбутнє компанії. Що стосується своїх планів, має намір подорожувати та відпочивати від рутини. Ось його формула ідеального розкладу: «Хочеш – поїхав із друзями в подорож на тиждень, хочеш – до Азії, хочеш – можна місяць сидіти грати в Xbox».

Михайло Сапітон

Матеріали по темі

4. Фіскал року – Данило Гетманцев

Данило Гетманцев. /Фото Олександр Чекменьов

Данило Гетманцев. Фото Олександр Чекменьов

Як створити процвітаюче суспільство? Потрібно зібрати більше податків. Цю контрпродуктивну ідею персоніфікує в Україні голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, 43. Юрист за покликанням, податковий консультант за фахом, він уже третій рік визначає економічну політику в країні. Володимир Зеленський та «Слуга народу» йшли до влади з обіцянками провести податкову реформу. Перш ніж стати владою, нові політики клялися-божилися не посилювати податковий тягар на малий бізнес (ФОП). Здавалося б, це єдина правильна фіскальна політика в найбіднішій європейській країні, яка й так перерозподіляє через бюджет понад 40% ВВП.

– Як ви стимулюєте економіку? – запитав один український міністр економіки Каху Бендукідзе.

– Ми податки знизили, – відповів грузинський реформатор.

Якби Гетманцев був при цій розмові, він поставився б до відповіді Бендукідзе з таким самим скепсисом, як і той міністр. Перше, що зробив Гетманцев, прийшовши до влади, – пішов у лобову атаку на малий бізнес (законопроєкт №1210). Тодішній премʼєр Олексій Гончарук розповідав автору цих рядків, що це, мовляв, тимчасове затьмарення (МВФ вимагає), а вже навесні 2020 року Кабмін обовʼязково розгорне справжню податкову реформу. Кабмін, як і можна було очікувати, до реформи не дожив, а голова фінансового комітету продовжив гнути свою лінію: більше податків, добрих та різних. З останніх новацій. Податкова амністія, яка насправді є не амністією, а спробою заднім числом обкласти податками майно громадян.

«Антиолігархічний» законопроєкт №5600, який тихцем мало не перекроїв усю систему адміністрування податків. Найабсурдніші новації вдалося відбити, але підприємницькі обʼєднання все одно просять президента накласти на закон вето. Рональд Рейган дуже любив такий антирадянський анекдот. Парад на Червоній площі. Гармати. Танки. Ракети «Сатана». Під кінець процесії площею проходить група літніх чоловіків у поношених костюмах.

- Хто це? – здивовано запитує випадковий спостерігач.

– А це наша найруйнівніша зброя – радянські економісти!

Замість того, щоб спрощувати податкову систему та знижувати – разом із непродуктивними витратами – податковий тягар, Україна – спасибі Гетманцеву – третій рік рухається в протилежному напрямку. І, мабуть, ми вже не зійдемо з цієї траєкторії, поки своє слово не скажуть виборці.

Володимир Федорін

Матеріали по темі

5. Оптиміст року – Дмитро Сергєєв, Depositphotos/Crello

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 3

Дмитро Сергєєв, Depositphotos/Crello.

Навесні 2021 року засновник фотостоку Depositphotos Дмитро Сергєєв заявив Forbes, що його метою було створити відкриту компанію, яка будувалася десятиліттями з вартістю в мільярд доларів.

Привести до цієї мети насамперед повинен був графічний редактор Crello – конкурент австралійського стартапу Canva, який інвестори оцінюють у $40 млрд. Амбіції Сергєєва були скромнішими, але все одно значними за українськими мірками. Один тільки Crello, не рахуючи фотобанку, він оцінював $250 млн у разі залучення раунду.

Що сталося? У листопаді Depositphotos з усіма її проєктами купила американська компанія VistaPrint за $85 млн. Що змусило Сергєєва зробити таку знижку? «Якщо вчасно не зробити правильний крок, то є шанс програти все», – розповідав він в інтервʼю Forbes. Покупець запропонував заплатити готівкою за компанію, зробити це швидко та звільнив засновника від зобовʼязань надалі брати участь у проєкті. За оцінкою Forbes, частка Сергєєва принесла йому $47,9 млн.

Ці кошти він частково інвестував у диверсифікований портфель активів, включаючи акції материнської компанії VistaPrint, холдингу Cimpress. Частина піде і на новий стартап, заявити про який Сергєєв готується у 2022 році. Це точно буде щось нове – за умовами договору про неконкуренцію, у найближчі три роки він не може запускати фотобанки, переманювати колишню команду або займатися онлайн-редакторами.

«Ми зробили одну з найкращих продуктових компаній в Україні. Втягнули в країну мільярди гривень, – розповідає Сергєєв, 48. – Навіть якщо в майбутньому мені не вдасться зробити одного-двох єдинорогів, завжди буде чим пишатися».

Михайло Сапітон

Матеріали по темі

6. Продавець року – Микола Круць, «Івано-Франківськцемент»

Микола Круць, «Івано-Франківськцемент». /Фото УНІАН

Микола Круць, «Івано-Франківськцемент». Фото УНІАН

Івано-франківський підприємець Микола Круць, 62, претендує на номінацію «Продавець року». Залишилося втрясти формальності та домовитися з азербайджанською NEQSOL Holding про продаж контрольного пакету «Івано-Франківськцемент» – найбільшого виробника цементу в країні.

У листопаді NEQSOL отримав дозвіл Антимонопольного комітету на покупку понад 50% акцій підконтрольних Круцю «Івано-Франківськцемент» та «Івано-Франківськ-Гіпс». «Ми перебуваємо на фінальній стадії переговорів та підписання», – сказав регіональний директор NEQSOL Holding в Україні Володимир Лавренчук. Деталі угоди він обіцяє розкрити після завершення угоди.

«Івано-Франківськцемент» виготовляє кожну третю тонну цементу в Україні. 2020 року підприємство, на якому працює 2000 осіб, наростило виробництво на 14% – до 3,9 млн тонн. У номенклатурі близько 300 найменувань будівельної продукції, включаючи шифер та гіпс. Потужності завантажені на 85%. Прибуток підприємства у 2020-му – 1,3 млрд грн при виручці 7,1 млрд грн (на 12% більше, ніж у 2019-му). Понад 90% продукції реалізується в Україні.

«Івано-Франківськцемент» виріс з Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату. З 1964 по 1994 рік компанія була державною, але працівники підприємства викупили державну частку та створили колективне підприємство «Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат». 1999-го підприємство було реорганізовано в приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент». Випускник Чернівецького індустріального технікуму Микола Круць прийшов працювати на комбінат у 1974 році, а в 1988-му його очолив. Компанія не публічна. Круць – народний депутат України IV-VI скликань. Статутний капітал підприємства – 133 млн грн.

Сума угоди не розголошується. Голова аналітичного відділу інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін оцінює 100% акцій підприємства у $300 млн. Керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій оцінює компанію в діапазоні $300–400 млн. «Це дороге підприємство з гарною ресурсною базою», – каже він.

NEQSOL дублює свій азербайджанський бізнес-портфель в Україні, вкладаючись у надійні сектори: телеком та будівництво. У 2019 році холдинг придбав за $734 млн у російської групи МТС одного з найбільших телекомунікаційних операторів Vodafone Україна.

До портфелю NEQSOL вже входить азербайджанський цементний завод Norm, який за вісім років став найбільшим виробником цементу на Південному Кавказі з виручкою понад $90 млн і прибутком $16 млн у 2020 році.

Частка ринку «Івано-Франківськцемент», за словами Чуріна, збільшуватиметься. «Будівельний сектор останніми роками показує стабільне піднесення», – каже він. Інтеграція в NEQSOL, за його словами, дасть змогу залучити кредитні кошти під низькі відсотки. «Не виключено, що NEQSOL займеться модернізацією заводу для підвищення ефективності його операційної діяльності», – вважає Чурін.

Денис Кацило

Матеріали по темі

7. Сутичка року – Володимир Зеленський VS Рінат Ахметов

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 4

Рінат Ахметов і Володимир Зеленський. Фото Getty Images/Shutterstock. Ілюстрація Анна Наконечна

5 листопада – майже офіційний день оголошення війни між владою Зеленського та бізнес-імперією Ріната Ахметова. Цього дня президент підписав так званий антиолігархічний закон №1780-ІХ. За шість місяців РНБО опублікує список офіційних олігархів України. І Ахметов дуже не хоче опинитися в одній компанії з Ігорем Коломойським та Віктором Медведчуком. «Це не лише питання іміджу. Коли олігархи – це люди, визначені законом, усій групі легко потрапити у всілякі заборонені та санкційні списки. І не лише в Україні», – каже голова фракції «Голос» Ярослав Желєзняк.

Через пресслужбу Рінат Ахметов письмово відповів на запитання Forbes: ʼУ ньому [законі] не йдеться про вирівнювання правил, чесну конкуренцію. Там є лише порушення прав людини. Тому що хтось у якійсь кімнаті за незрозумілими критеріями визначатиме, хто олігарх, а хто – ні. Нічого хорошого Україні та українцям це не принесе»

Але підпис Зеленського на антиолігархічному законі лише перевів війну з холодної до гарячої фази. Причини напруги, що наростає з літа, – медіа та гроші. Два неповʼязані між собою співрозмовники Forbes розповіли, що Банкова ще на початку літа запропонувала Ахметову поділитися контролем над інформаційною політикою каналу «Україна 24». Бізнесмен відмовив. «Це неможливо. На моїх каналах цензури не буде», написав Ахметов у відповідь на запитання Forbes, чи правда, що Офіс президента намагався домовитися про контроль над Україною 24.

У серпні 2021-го Мінінфраструктури, очолюване лояльним президенту Олександром Курбаковим, підвищило тарифи на перевезення вантажів та пробіг порожніх вагонів. Це рішення коштуватиме бізнесам Ахметова 6 млрд грн, підрахував член Наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко.

Коли шість із восьми ТЕС, що належать ДТЕК, перестали восени виконувати плани Міненерго і в Україні заговорили про можливі віялові відключення взимку, влада побачила в цьому шантаж з боку Ахметова. Голова ДТЕК Максим Тимченко публічно спростовував звинувачення.

З того часу ДТЕК – єдина компанія, якій не погасили жодної гривні з багатомільярдної заборгованості за «зелену» енергію. А саме в цей час державний «Гарпок» розмістив «зелені» бонди на 17,3 млрд грн і мав виплатити ДТЕК 3,4 млрд грн.

Восени разюче змінився набір спікерів на каналі новин Україна 24. Перші два рядки з великим відривом займають ексспікер Ради Дмитро Разумков і шоумен та журналіст Дмитро Гордон. Обидва – затяті критики влади Зеленського. З початку осені рейтинг підтримки Зеленського знизився на шість процентних пунктів, за даними групи «Рейтинг».

Депутати правлячої партії «Слуга народу» мало не за день до фінального голосування прибрали правку, вигідну «Метінвесту», і формулу розрахунку ренти на руду в законопроєкті №5600 було прийнято у невигідному для Ахметова варіанті. Крім ренти, у цьому законопроєкті є посилення екологічних норм. Зміни коштуватимуть Ахметову щонайменше $53 млн, підрахував Forbes.

Це далеко не кінець обміну ударами: у 2022-й обидві сторони конфлікту увійшли в чаду «бійки до повної перемоги». І головне питання – не хто переможе, а чим ця перемога обернеться Україні.

* Forbes направив запит до Офісу президента. На момент публікації відповіді не надійшли.

Борис Давиденко

Матеріали по темі

8. Щасливчики року – компанії «Великої забудови» Зеленського

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 5

Дорожні підрядники стали переможцями номінації «Щасливчики року» завдяки ініціативі Володимира Зеленського «Велике будівництво». Їхні обороти збільшуються пропорційно державному бюджету на дорожнє будівництво, який за останні два роки виріс у 2,5 рази – до 123,8 млрд грн. 2022 року держава планує витратити на дороги приблизно стільки само – 124,4 млрд грн.

У пʼятірці найбільших виконавців дорожніх робіт за 11 місяців 2021 року, за даними Всеукраїнської дорожньої асоціації, «Автомагістраль-Південь», «Онур», «Автострада», RDS та ПБС.

Лідер із виконаних робіт – одеська «Автомагістраль-Південь» – за два роки освоїла дорожніх підрядів майже на 30 млрд грн. У 2020 році її оборот збільшився більш ніж у 2,5 раза, до 16,9 млрд грн, прибуток – у 9,4 раза, до 633,9 млн грн. «Автомагістраль-Південь» більше не змагається за обʼєкти вартістю 10-20 млн грн, каже голова компанії Микола Тимофєєв. «Це вже не наш рівень. Нижня планка для нас – від 50 млн грн, іноді від 100 млн грн, залежно від завантаженості виробництв», – констатує він.

Пʼятірка дорожніх компаній, за даними видання «Наші гроші», виграли у 2021 році 58,6% тендерів Укравтодору. У портфелі «Автомагістраль-Південь» підрядів на 42,4 млрд грн. Два головні конкуренти – Onur та RDS – разом у 2021 році отримали підрядів на 47 млрд грн. Сума виграних тендерів Onur, наприклад, ще 2018-го була лише 2,5 млрд грн, а за 11 місяців 2021-го – вже 24,7 млрд грн.

Один із фаворитів Укравтодору «Автострада» отримала підряди на 43,7 млрд грн. Як вдається перемагати? «Виграє той, хто запропонує найменшу ціну під час торгів, реінвестує та будує якісно», – каже співвласник та СЕО компанії Максим Шкіль.

Невеликим дорожнім компаніям також є, де заробити. Їм віддали на відкуп регіональні дороги – 2021 року субвенція з держбюджету на них близько 20 млрд грн.

За два роки «Велике будівництво» оновить та збудує понад 13 000 км доріг, – сказав Forbes заступник голови Укравтодору Андрій Івко. – До 2025 року плануємо оновити всю головну мережу українських шляхів – 24 000 км».

Денис Кацило

Матеріали по темі

9. Глобальний українець року – Анатолій Яковенко, Solana

За версією Forbes. Люди, компанії та президент з олігархом, що здивували нас у 2021 році /Фото 6

Анатолій Яковенко, Solana.

Блокчейн-технологію Solana українець Анатолій Яковенко винайшов у 2017 році. Ідея прийшла сама собою – коли він пив пиво в одному з барів Сан-Франциско.

На той момент Яковенку було 37 років. За спиною – досвід роботи в Qualcomm, Mesosphere (нинішня назва – D2iQ, розробляє софт для дата-центрів) та Dropbox. До цього – еміграція з СРСР, що розвалюється: 1991-го 11-річний Яковенко переїхав з батьками до США. Освіту здобув там же: 2003-го він закінчив факультет компʼютерних наук в Університеті Іллінойсу.

Solana зʼявилася 2017-го. В основі – алгоритм-ноу-хау, який дозволяє майнити криптовалюту з мінімальною витратою електроенергії та обробляти транзакції (тисячі за секунду) у сотні разів швидше, ніж Ethereum та Bitcoin.

Станом на 22 грудня 2021 року капіталізація токенів Solana (Яковенко випустив свій криптоактив SOL у 2018 році) перевищувала $54 млрд. Протягом 2021-го криптовалюта зросла більш ніж на 10 000% і у вересні увійшла до десятки найпопулярніших на крипторинці. У червні компанія залучила $314 млн інвестицій. Штаб-квартира компанії знаходиться в тому ж Сан-Франциско. У компанії Яковенка працює 78 людей.

За допомогою Solana свої NFT (невзаємозамінні токени – віртуальне право власності на цифровий актив) запускають Меланія Трамп та співзасновник Twitch Мартін Кан. Останній проєкт присвячений індустрії GameFi – як передбачає Кан, технологія Яковенка стане основою для операцій із «внутрішньоігровими» активами. Амбіція фаундера Solana – залучити 1 млрд користувачів, казав він в інтервʼю WSJ.

Сергій Шевчук

Матеріали по темі