Головні події 2023 року за версією Forbes. Зупинка «Київстару», успіх «Мавки», наступ ШІ (Коломойському та Parimatch теж знайшлося місце) /колаж Анастасія Левицька
Категорія
Компанії
Дата

Головні події 2023 року за версією Forbes. Зупинка «Київстару», успіх «Мавки», наступ ШІ (Коломойському та Parimatch теж знайшлося місце)

колаж Анастасія Левицька

Україна майже два роки успішно опирається російській навалі. Завдяки ЗСУ й іноземній допомозі економіка та бізнес втрималися на плаву і почали будувати обережні плани на майбутнє. Щоправда, це не стосується кількох великих бізнесменів старої формації – Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго чи Вадима Новинського, які поки не можуть знайти себе у нових реаліях. І це теж важливий результат. Ми обрали 12 бізнес-подій, які визначили рік, що минає

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Мультфільм року. «Мавка» 

Про те, що Film.ua Group працює над анімованою історією за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки, говорили з 2015 року, і «Мавка» швидко заробила реноме довгобуду, який вийшов на екрани лише у 2023-му.

Чи це дійсно довго? В Україні створили не так багато фільмів із 3D-анімацією. «Процес девелопменту зазвичай триває п’ять–сім років, – каже продюсерка мультфільму Ірина Костюк. – Вісім – нормальний період». 

Це перший в Україні великий фільм з анімацією такого рівня, погоджується кіно- і театральний продюсер Олексій Гладушевський.  

Очікування творців і публіки виправдалися. «Мавка» заробила у глобальному прокаті $20 млн за бюджету 187 млн грн. 

Мультфільм допоміг українським кінотеатрам вистояти після складної зими 2022–2023 років, каже СЕО Multiplex Роман Романчук. У локальному прокаті він заробив 156 млн грн. Ця цифра зробила «Мавку» рекордсменкою – це найкасовіший український фільм і мультфільм за часів незалежності. У річному бокс-офісі частка «Мавки» становить 9%, решти українських релізів разом – 8%.  

Далі – експансія. За дослідженням Media Business Reports, «Мавка» зібрала у закордонному прокаті $15,8 млн. Мультфільм побачили у 148 країнах. 

Найпопулярнішою вона стала у Франції: 551 000 проданих квитків та $4,1 млн бокс-офісу, за даними ресурсу Box Office Mojo. Також у п’ятірці іноземних країн за переглядами «Мавки» – Італія та Німеччина, де на мультфільм продали 188 000 і 164 000 квитків відповідно. 

З кіноекранів «Мавка» швидко перейшла у споживчий світ. У бренд повірили понад 40 ліцензійних партнерів. Далеко не вичерпний перелік товарів, брендованих героями мультфільму – сухі сніданки, йогурти, шкарпетки, іграшки, вологі серветки, кавʼярні, прикраси.  

Одним із перших з «Мавкою» розпочало співпрацю видавництво «Ранок». Разом партнери випустили «Лісову пісню» з ілюстраціями з мультфільму, щоденники, книгу за сценарієм анімаційного фільму, розмальовки й наліпки. У спільному портфелі «Мавки» та «Ранку» – 32 продукти. Загальний наклад проданої продукції – понад 70 000 примірників. 

Феномен «Мавки» складається із десятків елементів. Можливо, найголовніший із них – українська автентика. «Без нашого коріння – рун, символів, голосів, Карпат, Полісся – нічого б не вийшло, – каже співзасновник Film.ua Сергій Созановський. – Навіть якби ми були геніями анімації і витратили більше грошей». 

Авторки тексту – Тома Міроненко, Юлія Карманська 

Зупинка року. «Київстар»

Артем Галкін для Forbes Ukraine

Президент «Київстару» Олександр Комаров Фото Артем Галкін для Forbes Ukraine

Вранці, 12 грудня, понад 24 млн абонентів найбільшого оператора «Київстар» опинилися без зв’язку. Компанія стала мішенню найпотужнішої у світі кібератаки на телеком-інфраструктуру, говорив Forbes президент компанії Олександр Комаров

У результаті близько 40% інфраструктури зруйновано, знищені сервери та дані. «Реальний фронт проходить у Запорізькій, Донецькій, Харківській, Херсонській областях, але країна перебуває у воєнному стані, й ми під пресингом кіберзагроз з 2014 року», – казав Комаров. 

Хакери зламали захист через скомпрометований обліковий запис одного зі співробітників. Відповідальність за атаку взяло на себе угруповання «Солнцепек», написавши про це у телеграм-каналі. 

Цей канал використовує хакерське угруповання російського ГРУ Sandworm для публікації результатів своєї діяльності, написало у вересні Держспецзв’язку. Шість років тому воно «поклало» енергетику і банки України вірусом NotPetya. Трьом іноземним жертвам NotPetya завдав збитків майже на $1 млрд. 

Через збій у мережі «Київстар» оператори lifecell та Vodafone отримали безпрецедентний наплив абонентів. Трафік на сайті lifecell зріс у понад у пʼять разів, продажі eSim – в 10 разів. Аномальні показники фіксували й у Vodafone – удвічі виріс трафік на сайті і втричі – у додатку.

На відновлення «Київстару» кинули сили материнська компанія VEON, американські Microsoft, Cisco та шведська Ericsson. Більш-менш оператор оговтався 20 грудня, відновивши 100% послуг. 

Попри досить швидке відновлення послуг, попереду у компанії довгий шлях. «Ця атака та процес відновлення, безумовно, означатимуть витрати додаткових ресурсів на кіберзахист і стійкість», – говорить Forbes директор VEON Каан Терзіоглу.   

Авторка тексту – Таїса Мельник

Технологія року. Штучний інтелект

Рекордсмени за кількістю інвестицій та оцінками – ШІ-стартапи. Мегараунди по $69–100 млн залучили у 2023-му розробники сервісів Synthesia, Primer Technologies, Mistral AI. Останній отримав кошти без продукту, проіснувавши ледве місяць. 

Проте головним бенефіціаром ШІ-лихоманки стала лабораторія OpenAI вартістю понад $11 млрд, заснована ще у 2015-му. Популярність компанія отримала після релізу чат-бота ChatGPT у листопаді 2022 року, а вже у 2023-му дала можливість будь-кому створити власний GPT без коду

Ключовий інвестор, техногігант Microsoft, інвестував в OpenAI понад $10 млрд. 

У листопаді компанія знову опинилася в епіцентрі уваги. Проте не через ШІ-новинку, а через кадровий переворот. Одним днем рада директорів звільнила CEO Сема Альтмана після чотирьох років на посаді. 

Сем Альтман

Сем Альтман

Неофіційні причини різнилися: від поспіху з релізом нових продуктів до відкриття самостійності ШІ. За чотири дні в компанії тричі змінився гендиректор. Врешті під тиском інвесторів та бунту співробітників Альтмана повернули на посаду

Інвесторське захоплення ШІ-стартапами докотилося і до України, щоправда, зі значно нижчими чеками: AiSDR – $3 млн, Osavul – $1 млн, Zeely – $1 млн. Мегараунд на $70 млн отримав хіба що освітній стартап Preply для інтеграції ШІ в роботу репетиторів на платформі. 

Паралельно усіх захопило питання регуляції ШІ. Європейці готуються прийняти AI Act, американці розгортають дискусії з Google, Microsoft та OpenAI. В Україні на початку серпня за регулювання ШІ взялося Мінцифри. 

«Майбутнє, яке було описано у фільмах, книгах, наступає, і дуже швидко, але бачення безпосередньо законодавства ще немає ні в кого», – пояснив заступник голови Мінцифри Олександр Борняков. 

Авторка тексту – Анастасія Несенюк

Програш року. Parimatch

Головні події 2023 року за версією Forbes. Зупинка «Київстару», успіх «Мавки», наступ ШІ (Коломойському та Parimatch теж знайшлося місце) /Фото 1

Майже рік українці не бачать рекламу букмекера Parimatch із легендою боксу Майком Тайсоном та одним із найкращих ММА‑бійців Конором Макгрегором. 11 березня санкції РНБО на 50 років викинули з грального ринку гравця №1. 

Наступного дня сайт компанії був заблокований, а до кінця місяця понад 1000 працівників українського підрозділу стали безробітними. 

У списку зі 120 фізичних та 287 юридичних осіб Parimatch була єдиною українською компанією. Офіційна причина санкційного пакету – російське походження чи співпраця з країною-агресором. У випадку з Parimatch могли бути й інші причини. 

На певному етапі букмекер перебував під пильним поглядом держави через релігійні уподобання другого за розміром акціонера компанії Сергія Портнова, проте у компанії цю причину заперечували. 

Декілька учасників ринку говорили Forbes, що Parimatch потрапив під санкції не без допомоги 1хBet. У кінці березня 2022-го регулятор КРАІЛ видав їй ліцензію, але масштабна медіакампанія проти роботи оператора з російським корінням змусила втрутитися навіть Зеленського, 7 вересня регулятор анулював ліцензію.

«Parimatch влітку розгорнула цілу кампанію, щоб не пустити «Ікси» в Україну, тепер вже «Ікси» не пожаліли ресурсів, щоб мотивувати СБУ створити проблеми Parimatch», – казав співрозмовник із ГУР на умовах анонімності. 

За його словами, Зеленському обґрунтували ідею санкцій, розповівши, що українські військовослужбовці програють сумарно мільярди гривень на місяць, і значна частка цих грошей іде в Росію. 

Третя причина, яку часто чув Forbes – небажання Parimatch грати за правилами й платити більше податків. Турбулентність на ринку почалася у вересні 2022 року, коли БЕБ взялося розслідувати схему уникнення оподаткування через міскодинг – беттінгові компанії за сприяння банків проводили платежі за кодом іншої галузі. 

Після введення санкцій Parimatch планував поборотися за своє місце на українському ринку. Петиція про поновлення роботи Parimatch набрала необхідні 25 000 переглядів. 

Зеленський доручив премʼєр-міністрові Денису Шмигалю «за наявності підстав вжити необхідних заходів реагування». Та, схоже, далі справа не пішла. У грудні 2023 року пішов у відставку CEO групи компаній Parimatch Максим Ляшко. 

Автори тексту – Таїса Мельник, Сергій Шевчук

Прорив року. Україна запустила морський коридор без РФ

Головні події 2023 року за версією Forbes. Зупинка «Київстару», успіх «Мавки», наступ ШІ (Коломойському та Parimatch теж знайшлося місце) /Фото 2

Влітку, 17 липня, Росія в односторонньому порядку розірвала «зернову угоду», яка діяла з серпня 2022-го за підтримки ООН і Туреччини. Після цього український експорт морем мав повністю зупинитися. Проте цього не сталося.

У серпні Україна запропонувала судновласникам новий морський маршрут із трьох одеських портів вздовж східного берега Чорного моря. Тоді українські порти успішно покинули п’ять суден, заблоковані в Україні від початку російського вторгнення. 

Повноцінно альтернативний «зерновому коридору» маршрут запрацював із середини вересня: в український порт зайшло перше судно після розриву «зернової угоди».  

Віра судновласників у новий маршрут зростала пропорційно ударам України по флоту і морських базах РФ. Спершу вони остерігалися його використовувати – Росія обіцяла розглядати цивільні кораблі як військові та бити по них. Натомість перевела судна Чорноморського флоту з окупованого Севастополя до Новоросійська.

За чотири місяці роботи коридору через українські морські порти експортували 10 млн т аграрної, металургійної та іншої продукції до 24 країн, повідомляло Мінінфраструктури. Для порівняння: за майже рік дії «зернової угоди» вдалося експортувати 32 млн т зернових та олійних.

Морський експорт продовжить зростати у 2024-му. «Розраховуємо, що до кінця першого кварталу експорт руди морем досягне свого максимуму – 2–3 млн т на місяць», – говорив в інтерв’ю Forbes у грудні СЕО «Метінвесту» Юрій Риженков. Це, за його словами, дасть змогу збільшити завантаженість українських гірничозбагачувальних комбінатів удвічі, до 80%.  

У 2024 році робота трьох портів Великої Одеси забезпечить для України до 8% додаткового ВВП, порахували в Мінінфраструктури. 

Автор тексту – Ігор Орел

Повернення року. (Напів)гнучкий курс гривні 

Нацбанк 2 жовтня оголосив про відмову від фіксованого курсу гривні, який діяв від початку війни. 

Зараз валютний ринок повертається до гнучкого курсоутворення, що діяло у мирний час. Та поки ринок важко назвати вільним, адже НБУ запровадив режим «керованої гнучкості» і залишається головним гравцем на міжбанку.

Тривалий час фінансова допомога партнерів дозволяла йому не тільки тримати гривню на одному рівні, а й накопичувати резерви. Якщо на початку вторгнення Україна мала $28,1 млрд, то на 1 жовтня – $38,9 млрд. 

У другій половині року допомога відчутно зменшилась, а витрати з резервів збільшувалися. Тож після історичного максимуму резервів у липні (41,7 млрд грн) вони знижуються вже чотири місяці поспіль – до $38,8 млрд станом на 1 грудня.

Псля скасування фіксованого курсу гривня навіть укріпилася, досягнувши рівня 36,01 грн/$ 26 листопада. Та відтоді долар почав доволі швидко дорожчати, завершивши 2023-й на позначці 37,98 грн/$. Така девальвація пов’язана із сезонним фактором, кажуть і в НБУ, й аналітики ринку.  

Що буде у 2024-му? Аналітики очікують стабільної ситуації з помірною девальвацією. Так, у звіті іспанської консалтингової компанії Focus Economics консенсус-прогноз курсу на наступний рік становить 39,07 грн/$. 

З українських компаній ICU прогнозує 40,7 грн/$ на кінець 2024-го, Dragon Capital – 39 грн/$, Райффайзен Банк – 41,1 грн/$, Concorde Capital – 39 грн/$.

Автор тексту – Павло Калашник

Угода року. Продаж бізнес-центру «Парус» 

колаж Анастасія Решетнік

колаж Анастасія Решетнік

Маловідомий бізнесмен Максим Кріппа у році, що минає, став власником одного з найвідоміших бізнес-центрів країни. Зміни у реєстрі власності були зафіксовані 4 грудня. Продавцем виступили Вадим Столар і його ексдружина. «Столар хотів продати «Парус» ще до повномасштабної війни», – розповів Forbes керуючий директор Colliers Ukraine Олександр Носаченко. 

При загальній площі у 75 000 кв. м у «Парусі» близько 55 000 кв. м комерційних площ. У 2022 році компанія «Передові технології плюс», яка безпосередньо володіє всім бізнес-центром, отримала 211 млн грн доходу і 104,7 млн грн чистого прибутку.

«Парус» міг коштувати йому $80–100 млн, припускали співрозмовники Forbes на ринку нерухомості. Але підписатися під цією оцінкою не наважився ніхто. 

По-перше, в Києві під час великої війни не було схожих угод і розмір дисконту міг бути суттєвим. По-друге, сам формат великої скляної будівлі не виглядає затребуваним просто зараз. 

Залишається відкритим питання, хто такий Максим Кріппа. Вперше його імʼя стало відоме влітку 2020 року, коли за 1,1 млрд грн столичний готель «Дніпро» у Фонду держмайна придбала компанія з пропискою у його будинку. У липні 2022 року Кріппа фіналізував угоду про купівлю кіберкоманди NAVI, зʼясував Forbes. 

У 2023-му за його участі відбулися ще дві гучних угоди – викуп у Фонду гарантування вкладів великого маєтку в елітному селищі Козин під Києвом та придбання студії GSC Game World, розробника легендарної гри S.T.A.L.K.E.R.

Автор тексту – Микола Маранчак

Банкрутство року. Посадка МАУ 

Колаж Анна Наконечна

Колаж Анна Наконечна

Добігає кінця 30-літня історія найбільшої авіакомпанії країни. Восени майно МАУ за безцінь почали розпродавати на аукціонах державного підприємства СЕТАМ, а в кінці жовтня державний Укрексімбанк звернувся до Господарського суду Києва із заявою про визнання авіакомпанії банкрутом.

МАУ має багатомільярдні борги перед лізингодавцями та держструктурами, зокрема, компанія винна щонайменше 800 млн грн за обслуговування літаків аеропорту Бориспіль та 1,5 млрд грн за аеронавігаційні послуги – «Украероруху». З обома тривають суди. Загальні фінансові зобов’язання МАУ, за підсумками 2022 року, сягають 20,5 млрд грн. 

«У них немає активів у цивілізованих країнах, щоб гарантувати виплату. МАУ як таке – це офіс, і все», – говорить співрозмовник Forbes, який раніше працював у керівних органах МАУ.

Розпродажу майна передував вихід одного зі співвласників МАУ Арона Майберга зі складу акціонерів. Компанія отримала нову директорку – Ганну Борисоннік, яка десятиріччями працювала фінансисткою в структурах групи «Приват».

Це не допомогло колись найбільшому авіаперевізнику України знову розправити крила.

Автор тексту – Ігор Орел

Підозра року. Ігор Коломойський

Ігор Коломойський /Getty Images

Ігор Коломойський у суді Фото Getty Images

Проблеми з обшуками та націоналізацією «Укрнафти» й «Укртатнафти» у 2022-му переросли у справжню катастрофу для колись наймогутнішого бізнесмена України. Але це виявилося не головною проблемою. Ігор Коломойський, 60, четвертий місяць – вʼязень СІЗО СБУ на Аскольдовому провулку в центрі Києва. Лише 1 км відділяє його від Офісу Володимира Зеленського.

Відносини бізнесмена із президентом значно погіршилися під час повномасштабної війни. Зеленському не сподобалося те, що Коломойський у перші тижні не виходив на звʼязок, а далі не допомагав армії

У вересні 2023 року СБУ, БЕБ та Офіс генпрокурора повідомили Коломойському про підозру в заволодінні 5,8 млрд грн ПриватБанку шляхом фіктивного внесення готівки до каси. Судове засідання з обрання запобіжного заходу Коломойському відбулося 2 вересня, за 10 годин після вручення підозри. Бізнесмен вирішив не сплачувати заставу (спочатку 510 млн грн, потім суд збільшив її до 3 млрд грн) і залишився під вартою.

Після арешту Коломойського більшість його металургійних підприємств зупинили роботу. Це Покровський ГЗК та Марганецький ГЗК, а також Запорізький і Нікопольський заводи феросплавів. Офіційне пояснення – через ризики російських обстрілів і можливе відключення електрики.

Коментуючи підозру, Коломойський зазначив, що такий касовий розрив неможливо було б приховати від НБУ. «Якби я не вносив [ці гроші], то касовий розрив на 26 лютого 2014 року повинен був становити 12 млрд грн. […] Що в принципі неможливо й неймовірно», – сказав Коломойський.

Бізнесмен залишиться у СІЗО щонайменше до 26 січня. Далі суд або продовжить термін тримання під вартою, або скасує його. Згідно із законом суд не може утримувати Коломойського у СІЗО довше 12 місяців. 

Перспективи справи, яку ведуть СБУ та БЕБ, залишаються неочевидними. Двоє співрозмовників Forbes серед високопосадовців у правоохоронних органах не виключають, що вона може розвалитися. Ще один – що докази слідства є переконливими.

Автор тексту – Ігор Орел

Контраст року. Повернення Злочевського і проблеми Жеваго

Попри три останні роки в статусі підозрюваного, міністр екології часів президента Віктора Януковича Микола Злочевський зберіг місце у двадцятці найбагатших українців за версією Forbes зі статками у $500 млн.

НАБУ та САП підозрювали Злочевського у спробі підкупити керівництво антикорупційних органів за $6 млн. Гроші призначалися за закриття кримінального провадження. Йшлося про ймовірну причетність Злочевського до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту НБУ у близько 800 млн грн, виданого у 2013-му Реал Банку Сергія Курченка, та легалізацію цих коштів.

У серпні Злочевський пішов на угоду зі слідством. Він погодився заплатити штраф 68 000 грн та внести 660 млн грн на потреби ЗСУ і уникнув тюремного строку. У судових процесах Злочевський брав участь лише дистанційно, оскільки більшість часу проводить в ОАЕ.

Історія Злочевського різко контрастує зі справами іншого бізнесмена-втікача, Костянтина Жеваго.

Останні чотири роки Жеваго не зʼявляється в Україні. Покинути країну змусила кримінальна справа про шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му. Генпрокуратура оголосила Жеваго у міжнародний розшук у 2019-му через справу про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через банк.

Хоча у листопаді Верховний суд Франції в Парижі відмовив у екстрадиції Жеваго, ризики для його українського бізнесу збільшуються.  

Наприкінці вересня Печерський районний суд арештував Віктора Лотоуса, керівника Полтавського ГЗК. Нацполіція підозрює Лотоуса в налагодженні схеми реалізації корисних копалин без ліцензії, що протягом 2015–2021 років нібито завдало державі збитків на 157 млрд грн.

Згодом Бюро економічної безпеки висунуло топменеджеру ще одну підозру – ухилення від сплати 2,2 млрд грн податків та підробка офіційних документів.

Є окрема велика загроза персонально Жеваго. Правоохоронці підозрюють, що той міг дати $2,7 млн хабаря колишньому голові ВС Всеволоду Князєву та іншим суддям. Навесні ВС виніс рішення на користь Ferrexpo у давній суперечці між Жеваго і групою VS Energy за 40,19% Полтавського ГЗК. 

Чи є у Жеваго план порятунку бізнесу? «Ferrexpo не треба рятувати, – відповідає він. – Компанія має в капіталі найбільших у світі акціонерів – BlackRock та JP Morgan Asset Management. Акціонери, котрі разом зі мною вклали в компанію $3,2 млрд, мають право захистити себе самі». 

Автор тексту – Ігор Орел

Падіння року. Український ІТ-експорт 

колаж Анастасія Левицька

колаж Анастасія Левицька

Збільшення експорту українських IT-послуг застопориться вперше з 2010-го. За найгіршого сценарію у 2023-му він становитиме $6,7 млрд, свідчить дослідження IT Research Ukraine. Це на 7,7% менше, ніж торік. 

«Стало важче залучити нових клієнтів», – констатує Марк Фаррінгтон, віцепрезидент з фінансів і споживчих ринків GlobalLogic, третього в країні IT‐роботодавця з командою 6500 спеціалістів.

Труднощі GlobalLogic, що належить японській Hitachi, не унікальні. Клієнти сервісних IT‐компаній не наважуються віддавати проєкти українським командам через ризики: повітряні атаки росіян на українські міста чи мобілізацію ключових співробітників. 

Наприклад, близько 75% клієнтів Ciklum відкриті до точкової співпраці з українцями, але у складі глобальних команд. «Ми звикли, що IT-індустрія щороку зростає на 20–30% і більше, – розповідала керівниця та HR-директорка «Luxoft Україна» Олена Самборська. – Цей рік складніший, наші клієнти оцінюють власні ризики як достатньо великі, а контракти – зазвичай річні». 

До локальних труднощів додається глобальна рецесія. Близько 40% замовлень українські компанії отримують від США, а найбільша у світі економіка переживає труднощі другий рік поспіль. 

«Польські компанії також відчули спад замовлень як із США, так і з Німеччини», – каже СЕО та співзасновник польського ІТ-консорціуму Euvic Group Войцех Вольний. З березня 2023-го він скуповує українських аутсорсерів, щоб створити консорціум в Україні.

«Усі сподіваються на відскок восени 2023-го», – казав влітку засновник інвестиційного холдингу InSoft Partners Віталій Горовий. Дива не сталося – вересень став найневдалішим місяцем за майже два воєнні роки з експортом у $521 млн. Наступного місяця відбулося незначне зростання на $8 млн

«Позитивних новин для ІТ-ринку поки що немає», – каже CEO та співзасновник Intellias Віталій Седлер.

Авторка тексту – Анастасія Несенюк

Прорив року. Початок переговорів про вступ до ЄС

14 грудня Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу (ЄС). 

Це хоч і важливий, але поки початковий крок до майбутнього членства у ЄС. Попереду ще багато роботи. По-перше – пройти процес перевірки національного законодавства на відповідність актуальному праву ЄС. Далі – затвердити переговорну рамку, що має відбутися у березні 2024 року.

За кілька тижнів по тому має відбутися перша міжурядова конференція. «По суті, це перший раунд переговорів», – казав Forbes заступник генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк

Виклик, який треба пройти українському парламенту – гармонізація 3000 норм європейського законодавства. «Нам потрібно адаптувати все європейське законодавство», – зазначала директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. 

Можна, наприклад, гармонізувати норми щодо конкуренції, а екологічні – ні, додає вона.

Українському бізнесу також потрібно буде поступово адаптуватися до нових правил гри. Велика робота чекає в унормуванні санітарних і фітосанітарних норм, охороні навколишнього середовища, зокрема викидів CO2. 

Також бізнесу варто готуватися до конкуренції. Ситуація на кордонах є сигналом, що вступ до ЄС – непростий процес, каже Мовчан.

Реалістичний термін вступу до ЄС – 2030 рік, вважає вона. «Буде ще багато голосувань, за які нам доведеться хвилюватися», – додає економістка.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні