Джо Байден, Борис Джонсон, Емманюель Макрон, королева Єлизавета II. /ілюстрація Getty Images / Freepik / Forbes Україна
Категорія
Світ
Дата

Війна, голод, інфляція — 2022 став роком сумних рекордів. Головні міжнародні події року за версією Forbes

Джо Байден, Борис Джонсон, Емманюель Макрон, королева Єлизавета II. Фото ілюстрація Getty Images / Freepik / Forbes Україна

Агресія Росії проти України викликала тектонічні зрушення у міжнародній політиці, економіці та бізнесі. Ці зміни впливатимуть на розстановку сил та перебіг подій на міжнародній арені ще довгі роки.

Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.

24 лютого увійде у світову історію як день, коли Російська Федерація розпочала наймасштабнішу та найкривавішу війну на європейському континенті з часів Другої світової. Цей день перекреслив надії Заходу на «умиротворення агресора» шляхом умовлянь та поступок. Їх місце зайняли санкції проти Росії, політична й економічна допомога Україні, а також надання їй сучасних озброєнь. Ці та багато інших подій стали лейтмотивом 2022-го.

Міжнародна підтримка України

Санкційний тиск на агресора

У день агресії, 24 лютого, Джо Байден оголосив про санкції проти п’яти провідних банків, зокрема проти другого за величиною в РФ держбанку ВТБ, обмеження доступу до фінансів 13 великих компаній і санкції на експорт технологій із США до Росії.

Але то був лише початок — головний удар США та союзники приберегли до наступного дня. 25 лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про спільний пакет санкцій Сполучених Штатів, Великої Британії, ЄС та Канади. Союзники заморозили активи Центробанку РФ у банках країн «Великої сімки» приблизно на $300 млрд. У результаті агресор втратив доступ до половини своїх резервів.

У міру продовження агресії Захід вводив один пакет санкцій за іншим. Російській авіації заборонили польоти до країн Заходу, а західні авіакомпанії припинили літати до РФ. Громадянам Росії та Білорусі обмежили можливості для в’їзду та отримання громадянства.

Заарештовано майно російських політиків і пов’язаних із Кремлем російських олігархів. Під арешт потрапили активи, нерухомість, яхти та інше майно Олексія Мордашова, Геннадія Тимченка, Алішера Усманова, Андрія Мельниченка, Юрія Ковальчука, Миколи Патрушева, Дмитра Пєскова, Євгена Пригожина, Віктора Золотова. Персональні санкції запровадили проти Володимира Путіна та Аліни Кабаєвої.

Shutterstock

У день агресії, 24 лютого, Джо Байден оголосив про санкції проти п’яти провідних банків, зокрема проти другого за величиною в РФ держбанку ВТБ, обмеження доступу до фінансів 13 великих компаній і санкції на експорт технологій із США до Росії. Фото Shutterstock

Наразі проти РФ введено вісім пакетів санкцій. У межах восьмого Європейський Союз встановив стелю цін на російську нафту – $60 за барель. Попри побоювання, це не призвело до обвалу світового нафтового ринку. Навпаки, ціни знижуються, і союзники розглядають запровадження цінової межі на російський газ — до 188 євро/МВт-год. На порядку денному ЄС – дев’ятий пакет санкцій, який має посилити контроль над експортом товарів подвійного призначення.

Економічні санкції не спричинили миттєвого обвалу російської економіки. Але всупереч міфам про «сильний рубль», «збалансований бюджет» та «імпортозаміщення», вони, а також відмова провідних міжнародних компаній працювати на ринку РФ, ведуть до неухильної деградації всіх економічних секторів Росії.

Матеріали по темі

Політична підтримка. Україна – кандидат у члени ЄС, Росія – країна – спонсор тероризму

На другий день війни, коли колони російської бронетехніки рвалися до Києва, Володимир Зеленський на екстреному засіданні Ради Європи попросив прийняти Україну в ЄС за прискореною процедурою. Через два дні, 28 лютого, Зеленський підписав заявку на набуття Україною статусу кандидата у члени Євросоюзу. А голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС хоче бачити Україну в «європейській родині». Найшвидший вступ країни до Євросоюзу одразу ж підтримали Болгарія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Чехія та Естонія.

Шлях до набуття статусу кандидата не був простим. Країни Південної Європи, а також Нідерланди, Данія та деякі інші члени ЄС сумнівалися, чи надавати Україні статус. Вирішальну роль відіграла позиція канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі. У червні 2022-го вони приїхали до Києва та пообіцяли Україні широку підтримку на шляху до кандидатського статусу та членства.

Getty Images

Вирішальну роль відіграла позиція канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі. Фото Getty Images

23 червня країни ЄС одностайно проголосували «за». Україна має довгий шлях до членства, але статус кандидата вже відкриває їй нові політичні та економічні можливості та дозволяє отримувати фінансову допомогу.

Протягом усіх дев’яти місяців війни політики Європи та США виступали із заявами про те, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки потрібно». У столиці з’явилася Алея сміливості з іменами представників Польщі, Литви, Латвії, Словенії, Чехії, Великої Британії та ЄС, які приїжджали до Києва під час війни.

Президент США Байден у своїй колонці для New York Times підкреслив, що США не надішлють в Україну своїх солдатів, проте обіцяв надати ширшу економічну та військову допомогу.

Водночас союзники посилювали політичний тиск на Росію. З одного боку, Емманюель Макрон, Олаф Шольц та деякі інші європейські лідери, незважаючи на критику, продовжували спілкуватися з російським президентом телефоном. З іншого – Європарламент, ПАРЄ, Парламентська асамблея НАТО, комітет Сенату США із зовнішньої політики, а також Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія та Нідерланди визнали Росію або країною – спонсором тероризму, або терористичною державою.

Матеріали по темі

Військова допомога Україні

Без військової підтримки союзників, насамперед США, Україні буде складно повернути території, нещодавно заявив Володимир Зеленський.

На початку війни США та деякі європейські країни обмежувалися постачанням легкої піхотної зброї. Союзники вважали, що Київ впаде під тиском російської армади, яка чисельно перевершувала ЗСУ на київському напрямку у співвідношенні 12:1.

Номенклатура поставлених озброєнь – переносні протитанкові та протиповітряні реактивні системи Javelin і Stinger, ручні гранатомети, деякі зразки легкої стрілецької зброї, а також спорядження на кшталт касок і бронежилетів – вказували на те, що Захід змирився з тим, що ЗСУ будуть швидко розбиті та перейдуть до партизанської війни.

Коли завдяки мужності українців військова машина Росії загрузла під Києвом, Черніговом та Харковом, а потім відкотилася на Схід, Україна практично витратила боєприпаси до радянської артилерії.

Getty Images

Високоточні реактивні системи залпового вогню HIMARS. Фото Getty Images

До цього часу надійшли перші зразки західної зброї – гаубиці калібру 155 мм, а головне – високоточні реактивні системи залпового вогню HIMARS та М270. Перші артсистеми почали приходити у квітні. Високоточні РСЗВ змінили хід бойових дій: вони вражали командні пункти, скупчення військ у тилу, склади, а також мости та іншу інфраструктуру, яку ворог використовував для підтримки підрозділів на передньому краї. Літній наступ РФ на Донбасі зупинився. А восени, послабивши тили супротивника високоточними ударами, ЗСУ перейшли в успішний контрнаступ у Харківській та Херсонській областях.

У межах платформи «Рамштайн» та інших ініціатив країни НАТО вже передали Україні близько 4% своєї артилерії, близько 1% бронетехніки. За загальною кількістю наданих озброєнь безумовний лідер – США (близько 200 артсистем, 1140 одиниць бронетехніки, а також величезна кількість іншої техніки, спорядження та боєприпасів). Але у відсотковому відношенні лідирують інші країни: Велика Британія віддала Україні 20% своєї артилерії, Чехія – 15% бронетехніки, що була в неї, а Польща та Литва – по 10% усієї «броні».

Війна, голод, інфляція — 2022 став роком сумних рекордів. Головні міжнародні події року за версією Forbes /Фото 1

Інформація, актуальна 1 листопада 2022 року

На черзі – системи ППО, яких Україна гостро потребує після переходу Росії до терористичної тактики обстрілу цивільної інфраструктури: об’єктів української енергетики та водопостачання. Деякі з передових зенітно-ракетних комплексів, зокрема американський NASAMS та німецький IRIS-T, вже стоять на озброєнні України.

Матеріали по темі

Зміна міжнародного політичного ландшафту

Посилення правих сил у Євросоюзі

Зростання цін у Європі внаслідок енергетичної блокади Росії, а також приплив до ЄС біженців з України призвели до посилення правих сил. У квітні Віктор Орбан вчетверте переміг на парламентських виборах в Угорщині. Угорський прем’єр-міністр кілька разів закликав скасувати економічні санкції проти Росії. У грудні Угорщина намагалася заблокувати виділення Україні допомоги ЄС у розмірі €18 млрд, але згодом відкликала свої заперечення.

У вересні в Італії після відставки Маріо Драгі перемогла лідерка ультраправої партії «Брати Італії» Джорджа Мелоні. Вона виступає з гаслами про блокування нелегальної міграції, боротьбу з безробіттям та злочинністю.

Getty Images

Мелоні відповіла Зеленськом, що Україна може розраховувати на підтримку Італії у боротьбі з російською агресією. Фото Getty Images

У відповідь на привітання Зеленського з перемогою Мелоні відповіла, що Україна може розраховувати на підтримку Італії у боротьбі з російською агресією. Останнім часом «Брати Італії» намагаються позбутися іміджу праворадикальної партії та стати голосом ширшого кола виборців.

У ході президентських виборів у Франції до другого туру впевнено вийшла Марін Ле Пен. За підсумками виборів лідерка ультраправої партії «Національне об’єднання» поступилася Емманюелю Макрону, але набрала 48% голосів.

Матеріали по темі

Політична криза у Великій Британії

На початку липня про відставку з посади британського прем’єра оголосив Борис Джонсон. Керівника Консервативної партії звинувачували в участі у приватній вечірці, доки вся країна перебувала у жорсткому локдауні через епідемію COVID-19.

Крім того, Джонсон визнав, що кілька разів говорив неправду виборцям із внутрішньопартійних питань на кшталт скандалу з одним із високопосадовців від консерваторів. Ідучи, Джонсон попросив будь-кого, хто прийде йому на зміну, продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією.

На виборах нового лідера Консервативної партії перемогла глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс, яка очолила уряд. Вона увійшла в історії країни як прем’єр-міністр, яка протрималася на посаді найменше – 44 дні.

Getty Images

На недовге премʼєрство Трас припала подія, що привела в скорботу британську націю: смерть королеви Єлизавети II, 96, яка правила країною 70 років. Фото Getty Images

Мінібюджет, представлений Трас та її міністром фінансів Квазі Квартенґом, шокував ринки. Він передбачав різке зниження корпоративних податків у сучасній історії Великої Британії. Дефіцит, що утворився, планувалося заповнити за рахунок запозичень. Після цього фунт упав до рекордно низьких значень, інфляція перевищила 10%, британському центробанку довелося втрутитися, щоби стабілізувати валюту.

На недовге премʼєрство Трас припала подія, що привела в скорботу британську націю: смерть королеви Єлизавети II, 96, яка правила країною 70 років.

Після відставки Трас британський уряд очолив Ріші Сунак, 42, міністр фінансів у кабінеті Джонсона. Сунак взяв курс на підвищення корпоративних податків та зниження витрат уряду. Менше ніж через місяць після офіційного вступу на посаду новий премʼєр відвідав Київ і підтвердив, що Велика Британія допомагатиме Україні у боротьбі з агресором стільки, скільки буде потрібно.

Матеріали по темі

Прихід республіканської більшості до влади у Конгресі США

Якщо підтримку України Великою Британією після зміни премʼєра ніхто не ставив під сумнів, парламентські вибори в США залишали питання. Республіканці неодноразово заявляли, що проти політики «безлімітної допомоги» Україні, яку, на їх думку, проводили демократи.

Вибори пішли явно не за планом республіканців: жодної «червоної хвилі», яка б змела демократів у Конгресі, не сталося. Більше того, демократи утримали більшість у Сенаті. 7 грудня оновлений Конгрес проголосував за додаткові $800 млн на допомогу Україні та $6 млрд на стримування Росії в Європі.

Світова економіка та бізнес

Зростання інфляції та загроза світової рецесії

Зростання цін на енергоносії викликало різке підвищення інфляції по всьому світу. Спроби Джо Байдена приборкати ціни на нафту переговорами з країнами ОПЕК під час свого першого візиту на Близький Схід як президента США не мали успіху.

Влітку серпневі ф’ючерси на марку Brent перевищили $120. Ціни на газ у Європі оновили історичний рекорд, перевищивши $3300 за тисячу кубометрів. Росія, яка планомірно знижувала прокачування трубопроводом «Північний потік», повністю зупинила його наприкінці серпня нібито через необхідність планового ремонту турбін.

А наприкінці вересня на обох «Північних потоках» відбулася диверсія, після якої постачання російського газу дном Балтійського моря більше не відновлювалося. Промисловість ЄС перейшла в режим жорсткої економії, уряди почали інтенсивно закуповувати ЗПГ та додаткові обсяги трубопровідного газу, щоб заповнити сховища.

На тлі дорожнечі енергоносіїв інфляція у США, єврозоні та Великій Британії перевищила позначку 10%. Центробанки відреагували на це планомірним підвищенням відсоткових ставок, у світі знову заговорили про рецесію.

У грудні почали надходити позитивні новини: інфляція в США, Великій Британії та Європі почала потроху сповільнюватися. Економісти говорять про переломний момент у боротьбі з інфляційними процесами, але прогнозують, що остаточної перемоги та виходу на цільові показники 2% слід чекати після 2025 року.

Загроза світового голоду через блокування українських портів

Вперше про загрозу світового голоду через морську блокаду політики світового рівня заговорили на саміті в Давосі, і з того часу ця тема не сходила з перших шпальт. 22 липня Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів. А 1 серпня вперше з початку війни з Одеси вийшло судно із українським продовольством. Політики заговорили про те, що загострення проблеми світового голоду вдалося уникнути.

Getty Images

У вересні морем відправлено 3,8 млн т зерна (55% всього зернового експорту), підрахувало Мінінфраструктури. Фото Getty Images

31 жовтня через атаку морських дронів на бухту Севастополя Росія вийшла із «зернової угоди», але після заяви турецького президента Реджепа Ердогана про те, що «зерновий коридор» діятиме, судна продовжили виходити з порту Одеси. За кілька днів Росія оголосила, що повертається до угоди.

Угода приносить Україні чверть усієї експортної виручки – близько $1 млрд на місяць. У вересні морем відправлено 3,8 млн т зерна (55% всього зернового експорту), підрахувало Мінінфраструктури.

Європейська міграційна криза

Приплив українських біженців до Європи спричинив сильний тиск на соціальну сферу приймаючих країн. Але при цьому він пожвавив сферу послуг та роздрібну торгівлю, а також допомагає впоратися з дефіцитом робочих рук, на який після епідемії COVID скаржаться роботодавці країн ЄС.

Через вторгнення в Європі опинилися 4,5 млн українців. 2022-го вони витрачали за кордоном у середньому $1–2 млрд на місяць – утричі більше, ніж до війни. Коефіцієнт участі українських біженців працездатного віку у робочій силі країн єврозони у середньостроковій перспективі становитиме 25–55%, підрахував ЄЦБ. У деяких країнах, наприклад Польщі, витрати українських мігрантів у роздрібній торгівлі прискорили зростання продажів та компенсували інфляційні втрати.

Уповільнення китайської економіки

Спостерігаючи за тим, як США i ЄС вводять проти Кремля один санкційний пакет за іншим, Пекін став більше замислюватися про перегляд відносин із Заходом. Перед своїм переобранням на посаду голови КНР Сі Цзіньпін виступив із програмною промовою, у якій поставив за мету домогтися незалежності Китаю у сфері напівпровідникових технологій, енергетики, фінансів і виробництва продовольства.

У своєму виступі глава Китаю говорив про економічне зростання, але початок його третього терміну на посаді голови КНР року ознаменувався рекордним спалахом епідемії Covid. Політика «нульової терпимості до Covid» із закриттям на жорсткий карантин цілих міст призвела до уповільнення економіки. За підсумками четвертого кварталу аналітики очікують її скорочення на 0,3 % проти третього. Карантини спричинили в Китаї масові протести. Всупереч прогнозам, компартія пішла на поступки й послабила карантинні заходи. Очікується, що це призведе до нового витка епідемії.

Покупка соцмережі Twitter Ілоном Маском

Новина про те, що власник компаній Tesla та SpaceX Ілон Маск хоче купити Twitter за $44 млрд, започаткувала цілий серіал – із заявою Маска про відміну угоди, погрозами Twitter подати на мільярдера до суду, нападками мільярдера на керівництво соцмережі та його погрозами скоротити більшу частину персоналу.

Колаж Анна Наконечна

Twitter перейшов під повний одноосібний контроль Маска. Він звільнив топменеджерів компанії та приблизно половину із 7500 співробітників. Фото Колаж Анна Наконечна

Наприкінці жовтня угоду уклали, і Twitter перейшов під повний одноосібний контроль Маска. Він звільнив топменеджерів компанії та приблизно половину із 7500 співробітників. Розблоковано облікові записи користувачів, які, за заявою Маска, стали «жертвами цензури». Серед них – акаунти колишнього президента США Дональда Трампа та репера Каньє Веста, відомого скандальними антисемітськими постами.

Криптозима та крах біржі FTX

З листопада 2021-го до листопада нинішнього року капіталізація криптоактивів у світі впала на 73%, показує трекер CoinGecko. Причини цього спаду, який аналітики назвали криптозимою, почалися із зовнішнього чинника: підвищенням відсоткових ставок, яке зробили центробанки у звʼязку з підвищенням інфляції. Замість високоризикових криптовалютних активів інвестори воліли вкладати в стабільніші державні облігації. Почався обвал, який, хоч і виявився менш глибоким, ніж 2018-го, спалив набагато більше грошей інвесторів: понад $2 трлн.

Getty Images

В ексклюзивному інтервʼю Forbes, яке Бенкман-Фрід дав за кілька годин до арешту, він зізнається, що практично не займався оцінкою ризиків, а своїм головним завданням вважав залучення інвесторів завдяки високим показникам зростання. Фото Getty Images

Наприкінці року на ринку сталася ще одна важлива подія: крах однієї з найбільших криптовалютних бірж – FTX Сема Бенкмана-Фріда. Молодий мільярдер, який був обличчям індустрії на галузевих конференціях та на трибуні Капітолію, виявився схильним до ризикованих угод і побудови сумнівних схем. Біржа з капіталізацією $32 млрд обвалилася за кілька тижнів, забравши із собою мільярди доларів, сплачених трейдерами.

В ексклюзивному інтервʼю Forbes, яке Бенкман-Фрід дав за кілька годин до арешту, він зізнається, що практично не займався оцінкою ризиків, а своїм головним завданням вважав залучення інвесторів завдяки високим показникам зростання.

Аналітики вважають, що ринок криптовалют може врятувати жорсткіше державне регулювання, але незрозуміло, яка частина учасників галузі зможе пройти суворий контроль і що буде після того, як вони підуть з ринку.

Матеріали по темі
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні