ЗСУ — найкраща компанія року, найбільші бізнес-втрати — у Ахметова і Новинського. Головні явища року за версією Forbes

1. Компанія року – Збройні сили України

Повномасштабне вторгнення українська армія зустріла зі штатною чисельністю 246 000 військових. Швидко проведена мобілізація довела показник до 700 000. Якби ЗСУ були компанією, то за кількістю співробітників вона майже втричі перевищувала б найбільшу компанію країни – «Укрзалізницю».

Щодня українські військові підвищують вартість війни для Москви, вичерпуючи її ресурси. За десять місяців Росія втратила основу свого важкого атакувального озброєння – майже 90% нових танків. 

Перша танкова армія, якою РФ погрожувала НАТО, перестала існувати та стала найбільшим «постачальником» техніки до ЗСУ. Загалом Збройні сили «затрофеїли» щонайменше 590 російських танків.

Forbes підрахував, що за десять місяців війни українські військові знищили понад 19 000 одиниць російської техніки на $21 млрд. Наступного року «рахунок за війну» може стати надто високим для Москви. 

Якби ЗСУ були компанією, то міжнародні інвестиції, які вклали в неї партнери, становили б понад €41 млрд. З держбюджету на армію також виділили рекордні 663 млрд грн. Ще десятки мільярдів гривень задонатили українці. 

ЗСУ довели «інвесторам» ефективність вкладень низкою стрімких операцій. У квітні українські ракети «Нептун» уразили флагман Чорноморського флоту «Москва» з потужним озброєнням на борту. Forbes оцінив вартість крейсера в $750 млн – це найдорожча військова втрата РФ у війні з Україною. 

Стратегічною стала операція зі звільнення острова Зміїний, який був єдиною територією Одеської області, окупованою армією РФ. Там Росія втратила техніки на понад $900 млн.

Влітку російське командування зробило низку помилок на Харківщині – почало використовувати ізюмське угрупування як «донора» для інших напрямків. ЗСУ використали ці прорахунки та провели унікальний бліцкриг – за сім днів вересня звільнили 9000 кв. км – практично всю окуповану частину області. Це стало найбільшим розгромом російських військ із часів Другої світової.

Після появи в ЗСУ далекобійних MLRS HIMARS рахунок вибухів на нафтобазах та складах боєприпасів глибоко в тилу Росії перейшов на десятки. 

HIMARS також допомогли росіянам вчинити черговий «жест доброї волі» – залишити Херсон, який вони не змогли втримати після українських обстрілів шляхів постачання. 

Завдяки зусиллям військових, «інвестиції» міжнародних партнерів та держави окупилися – під час контрнаступу ЗСУ звільнили 41 000 кв. км окупованої території. Це майже 40% від всіх зайнятих Росією українських земель із 24 лютого та дорівнює площі Швейцарії. 

Українська армія досягла успіху високою ціною. На початок грудня у війні загинули 10 000–13 000 українських військових, повідомив радник глави ОП Михайло Подоляк. За час бойових дій 182 військовим надали звання Герой України, 84 з них – посмертно. 

Авторка: Катерина Рещук

2. Найдинамічніші компанії року – благодійні фонди

У листопаді Forbes опублікував рейтинг стійких українських компаній. Він показав: вторгнення штурхнуло, але не зламало український бізнес. У списку опинились 30 резильєнтних компаній, що змогли зберегти й примножити статки. 

До рейтингу не ввійшли, можливо, найбільш динамічні нові бізнеси: благодійні фонди. Креативно закриваючи найбільшу потребу українців, – наближення перемоги, – вони зростають швидше за колег із традиційних сфер. 

Лідер рейтингу стійкості від Forbes, компанія Ajax Systems, у 2022 збільшив виторг на 50%. Обсяг надходжень до благодійного фонду «Повернись живим» за сім місяців війни зріс у 580 разів. Якби Forbes рахував фонд під час складання рейтингу «100 найбільших приватних компаній 2021 року», то «Повернись живим» мав би шанси потрапити до нього.

Успіхи демонструють і колеги ПЖ. «[Лише] За 25–26 лютого перерахували десятки мільйонів гривень, – каже куратор військового напряму фонду Притули Роман Сініцин. – Сергій за рік не збирав стільки, скільки почав за дні». З початку повномасштабного вторгнення фонд зібрав понад 3 млрд грн.

Акумулювати кошти непросто. Ефективно їх використати – складніше. Завдання «ПЖ» – забезпечити максимальний результат із кожної гривні. Фонд купує речі з найбільшим ККД та потенціалом до змін – зокрема, модернізує систему ППО.

Чого бізнес може навчитись у благодійних фондів? Перше – емоційного маркетингу. Якщо в підручники з маркетингу колись увійде кейс волонтерських зборів, то це буде «Народний Байрактар», вважає співвласник monobank Олег Гороховський. За три дні фонд Притули зібрав 600 млн грн на чотири безпілотники.

Збір об’єднав усю Україну. Більшість кампаній Притули реалізує потребу українців відчути причетність та єдність. Це працює, адже людям важливо бути частиною чогось більшого, каже психолог Олексій Карачинський. Частково в цьому таїться причина успіху одного з найефективніших зборів платформи UNITED24 – запуску колекції браслетів з останньої довоєнної партії «Азовсталі». Бажання відчути дотичність до символу українського спротиву призвело до неочікуваного попиту: перший наклад продали за дев’ять годин.  

Друге – швидкості реакції. У жовтні платформа UNITED24, monobank та волонтер Ігор Лаченков запустили збір «Ловець шахедів» на системи знищення БПЛА. Від моменту, коли очільниця UNITED24 Ярослава Гресь описала ідею Гороховському, до старту проєкту сплило 48 годин. Ще за дві доби зібрали 152,5 млн грн. «Інколи на збір є години, – каже Гресь. – Був кейс, коли потрібно було знайти €1 млн за 2,5 години. Нам підтвердили €2 млн за 15 хвилин до дедлайну».

Швидкість реакції – це і про відчуття нерва часу. 10 жовтня Росія здійснила масований удар по Україні, застосувавши ударні дрони-камікадзе. У відповідь Сергій Притула разом із громадським діячем Сергієм Стерненком негайно оголосили збір «На помсту», щоб придбати дрони-камікадзе RAM ІІ UAV. За добу українці зібрали 352 млн грн. 

Третє – будувати довіру. 2021 рік команда «Повернись живим» провела, будуючи внутрішні процеси, посилюючи репутацію та впізнаваність. Результат? 24 лютого всі, хто хотів донатити, пішов у фонди, які знав і які не сходили з язиків. «Довіра – причина того, що українці жертвують мільярди саме «Повернись живим», – каже Чмут. 

Щоб завоювати підтримку швидше, потрібен креатив. Підтримувати довіру – головний щоденний виклик платформи UNITED24, каже Гресь. Спрацювало творче рішення – амбасадори: українські та світові зірки стають обличчям зборів UNITED. Коли послом «Армії дронів» став актор Марк Геміл, це допомогло іноземцям наважитись донатити на мілітарний напрямок. 

«Якщо до тебе немає довіри, ніхто не поділиться з тобою грошима, – каже Сергій Притула. – Суспільство наелектризоване, ти не маєш права на помилку». Фонд Притули регулярно публікує фотозвіти з технікою, яку закуповує для ЗСУ. Окрім довіри, це дає залученість: благодійникам важливо бачити, як їхні кошти наближають перемогу. 

Авторка: Тома Міроненко

3. Найстійкіший бізнес року – весь український бізнес

Жінка, яка дістає з сумки мʼясорубку та м’ясо і просить докрутити фарш у точці видачі Rozetka. Дівчата, які приходять з феном і мокрим волоссям на заправку WOG, щоб досушити його. Це не драфт сценаріїв банальних рекламних роликів, а реалії жовтня-грудня цього року. В 2022-му українське суспільство як ніколи зблизилось з бізнесом. Схоже, наратив про «капіталістів, які оббирають простих людей» почав відходити. Зʼявляється розуміння важливості бізнесу як інституції. Інституції, яка підставила плече у важкий час.

Початок російського наступу — українські компанії евакуюють та знаходять житло тисячам співробітників і їх сімʼям в безпечніших місцях. Human resources management перестає бути абстрактною фразою. Люди — головне. Декому чесно доводиться сказати, що поки немає можливості платити, або суттєво урізати зарплату. Декому — запропонувати спільний похід в невідоме майбутнє.

Російські війська впритул шматують ракетами українські міста. Бізнес допомагає Збройним силам України показати зуби окупантам. Сотні власників бізнесу та топменеджерів самі стають частиною ЗСУ. Всеволод Кожемяко, аграрний підприємець зі статками в сотню мільйонів доларів, організовує добровольчий батальйон «Хартія», який боронить рідну Харківщину. Юрій Сапронов, Олександр Колб та десятки підприємців не дають Харкову впасти поки його місяцями тримають в облозі війська РФ.

Аналогічною залізобетонною опорою для свого міста став бізнес Миколаєва. Олексій Вадатурський у перші дні вторгнення віддав баржі «Нібулону», щоб перегородити підхід до міста через Південний Буг. Росіяни помстились найбагатшій людині Миколаєва вбивши його і дружину ракетами типу С-300.

Сотні, якщо не тисячі компаній допомагали своїм містам вистояти, вижити та продовжити працювати.

Першим після українських воїнів в деокуповані міста повертався український бізнес. Вантажівка з лого АТБ в центрі звільненого Херсону викликала фурор в місті. Київстар, Vodafone, АТБ, Сільпо, Нова пошта, Укрпошта, Rozetka, ПриватБанк та інші компанії за тижні наповнювали міста звільненої Харківщини та Херсону.

Російські війська обирають нову мету — занурити Україну в повну темряву. Українські підприємці приймають цей бій з темрявою. Спочатку підготовлюють бізнес до автономної роботи, а офіси перетворюють на зони без блекауту. А потім український бізнес стає колективним пунктом незламності. Торгівельні центри, магазини, точки видачі та АЗС перетворюються на районні коворкінги, невеликі кавʼярні та точки фастфуду — на промінь світла посеред темної вулиці. Генератори, газові балони, розетки, старлінки, тонни пального. Посушити голову на WOG, відправити робочий звіт з «Нової пошти», вчитись онлайн в Rozetka, зарядити телефон в «Сільпо».

Підприємницька винахідливість і адаптивність завжди штовхали людство в бік неспинного прогресу. Зараз ці якості від українських підприємців допомагають країні вистояти. Після перемоги інституція «бізнес» продожить свою місію штовхача в майбутнє.

Автор: Віктор Кіщак

4. Адаптивний бізнес року – українське IT

Із 24 лютого українські IT випробовують на практиці BCP-плани, що готувалися ще із 2014-го. Етап перший – релокація тисяч айтівців із «гарячих» регіонів до спокійніших західних областей чи за кордон. До цього кроку вдалася принаймні половина українських IT-компаній, свідчить липневе дослідження асоціації IT Ukraine.

На серпень 2022-го айтівців в Україні поменшало до 228 000 – до 20% спеціалістів виїхали в інші країни. Найбільше – у близьку й зрозумілу Східну Європу. За ними вирушив і бізнес – за рік лише найбільші гравці відкрили понад три десятки нових офісів по всьому світу. Серед воєнних втрат – один із трьох найбільших IT-хабів Харків. Через російську агресію з міста виїхало понад 80% айтівців.

Попри це, бізнес не просів – за 10 місяців IT-експорт перевищив $6 млрд, за підрахунками НБУ. Це на пів мільярда більше, ніж за аналогічний період 2021-го. Вісім із тридцяти компаній рейтингу найстійкіших українських бізнесів від Forbes – з IT-сектору. Та нове випробування для «планів виживання» – блекаути.

Російські ракети б’ють не лише по українській енергетиці, а й по спокою замовників IT-компаній. «Мій прогноз не буде позитивним, з безпекою ми розібралися, але з ударами по інфраструктурі не можемо нічого передбачити», – казав Forbes старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський.

Що із цим можна вдіяти? Знову перевозити команди ближче до Карпат і західних кордонів та інвестувати в автономність офісів. Обов’язковий набір: генератори, альтернативні канали інтернету, запаси води, пального, їжі, щоб можна було навіть жити якийсь час. Наприклад, в офісі продуктової компанії Genesis можна буде автономно жити два-три тижні.

Якщо країну покине 118 000 айтівців – близько половини індустрії – бюджет недорахується $3,9–4,8 млрд IT-експорту, свідчать розрахунки Львівського IT Кластера. Втім, це найбільш апокаліптичний та поки маловірогідний сценарій. У Мінцифри плани протилежні – перевчити на цифрові професії якомога більше світчерів з інших галузей.

Проміжний результат – 2200 учасників державної програми IT-Generation, яку спонсорує криптобіржа Binance. За два роки в галузі буде 450 000 фахівців, прогнозує Мінцифра. Проте знайти роботу для всіх новачків на ринку – виклик на весь 2023-й. Поки індустрія та IT-школи навчили десятки тисяч людей, а роботу знайшли – тисячі.

Авторка: Валентина Дудко

5. Невдалий бізнес-рік — Ахметов, Новинський, Коломойський та інші

Обстріли, блокада портів, блекаут, націоналізація та знищення активів – умови українського бізнесу в 2022-му. Втрати України через військове вторгнення РФ майже $130 млрд, за оцінками проєкту «Росія заплатить».

Найбільше у 2022-му втратили статків власники «Метінвесту» – Рінат Ахметов та Вадим Новинський. Перший – $9,3 млрд, другий – $2,5 млрд. У Маріуполі Росія знищила два головні заводи «Метінвесту» – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. Довоєнна капіталізація цих заводів близько $10 млрд, каже Ахметов.

З наближенням зими під удар російських ракет потрапили теплові електростанції Ахметова, які входять до групи ДТЕК. На середину грудня станції компанії обстріляли 20 разів. Унаслідок атак понад 20 енергетиків компанії поранено, троє загинули.

Бізнесу Новинського загрожують не тільки російські ракети, а й українські правоохоронці. У грудні 2022-го РНБО запровадила проти Новинського персональні санкції за багаторічну фінансову підтримку УПЦ Московського патріархату. «Тепер Новинському легше вийти з бізнесу, ніж працювати під санкціями», – каже на правах анонімності юрист, що консультує Офіс президента.

Ігор Коломойський теж під тиском українських правоохоронців. У вересні 2022-го НАБУ провело обшуки в помешканні у Буковелі, де зупинявся Коломойський. Привід – справа з розкрадання 13 млрд грн коштів «Укрнафти».

У листопаді держава примусово забрала в управління два його головні активи: «Укртатнафту» та «Укрнафту». Після втрати цих активів Forbes знизив оцінку статків Коломойського з $1,9 млрд до $850 млн.

Покинути країну може бути ще більш ризикованим для Коломойського. Ще у 2020-му Мінʼюст США подав перший з чотирьох позовів проти нього та Геннадія Боголюбова про ймовірну купівлю нерухомості та промислових активів у Штатах за кошти, виведені з ПриватБанку.

Проте головні невдахи року – Віктор Медведчук та Вʼячеслав Богуслаєв. Обидва підозрються в держзраді. Якщо суд визнає їхню провину за цією статтею, то всі активи буде конфісковано.

Яхта, літаки, гелікоптер та ще 154 обʼєкти рухомого й нерухомого майна, включно з частками Медведчука в приватних компаніях, арештовано рішеннями українських судів. Ще один цінний актив Медведчука – 200 АЗС мережі Glusco – у травні передали в управління «Нафтогазу України». Наприкінці вересня Медведчука обміняли на 200 захисників «Азовсталі».

Недоторканними для української Феміди можуть залишитися тільки російські активи Медведчука. Наприклад, Гавриківське нафтове родовище вартістю $93 млн, яке він контролює через дружину.

Співвласник і незмінний керманич «Мотор Січі» Богуслаєв із жовтня 2022-го перебуває під вартою. У листопаді суд арештував майно Богуслаєва на 1 млрд грн. Акції «Мотор Січі» арештували ще в березні 2021-го та передали в управління АРМА. 

За даними слідства, до і під час вторгнення «Мотор Січ» постачала в Росію авіадвигуни, які використовувались у військових вертольотах РФ. Його, як і Медведчука, можуть обміняти на українських військовополонених, каже очільник СБУ Василь Малюк. 

Автор: Ігор Орел

6. Експансія року – український креатив

У квітні ньюйоркська Таймс-сквер освітилась синіми екранами із жовтими слоганами Be brave like Ukraine та мініатюрними тризубами. Це – частина всесвітньої кампанії «Сміливість», розробленої креативною агенцією Banda. 

«Сміливі» білборди побачили також жителі Бостона, Сан-Франциско та Вашингтона. Промокампанія української відваги стартувала і в європейських містах: Лондоні, Мілані, Мадриді, Амстердамі, Варшаві, Берліні, Ризі й Таллінні.

Кампанію запустили, щоб збільшити підтримку України на Заході й закласти фундамент майбутньої співпраці. Сміливість – головна стаття українського експорту, переконаний співзасновник Banda Паша Вржещ. Але не єдина. Через війну Захід звернув увагу на український креатив. 

«Це Девід Гілмор із Pink Floyd. Я хотів би поговорити з Андрієм чи з кимось, хто повʼязаний із Boombox», – скрин цього повідомлення соліст гурту Boombox Андрій Хливнюк виклав в Instagram 28 березня. 

За тиждень опублікували результат цього листування: Pink Floyd записали першу з 1994 року оригінальну композицію. Це – трек на мотив пісні «Ой у лузі червона калина», яку Хливнюк заспівав у перші дні війни на тлі Софійського собору. 

Соліст Pink Floyd був не першим іноземним артистом, хто звернув увагу на неофіційний гімн українського спротиву. В березні ремікс на пісню Хливнюка опублікував південноафриканський музикант The Kiffness. Взимку Oy U Luzi Chervona Kalyna [Army Remix] понад 13 мільйонів разів подивилися на Youtube і послухали 5 мільйон разів на Spotify. 

У 2022-му європейці напам’ять вивчили слова ще однієї української пісні. Перемога Kalush Orchestra зі «Стефанія»на Євробаченні конвертувалась у любов та довіру іноземців. Після згадки Олегом Псюком «Азовсталі» під час фіналу шоу маріупольський завод потрапив у Google Trends. Нині в гурту щільний графік виступів за кордоном: після Європи він вирушив у перший тур США та Канадою. 

21 жовтня вийшов спільний трек Kalush Orchestra з фінським гуртом The Rasmus. На Spotify його послухали вже 1,35 млн разів. Стримінги фіксують цікавість до музики України. Наприклад, в YouTube-чартах гурту The HARDKISS кількість прослуховувань із Польщі та США зросла вдвічі, а з Німеччини, Чехії та Великої Британії – втричі.

Це вже перемога? Радше важливий крок на довгому шляху. «Розуміння, що українська культура сильна, самобутня і професійна, на Заході поки немає», – каже мистецтвознавиця Ольга Балашова, описуючи безпрецедентний продаж картини Марії Примаченко за $500 000.

Понад два десятки гуртів з України цього року з’їздили у світові тури. Масовість цих гастролей ситуативна, вважає солістка The Hardkiss Юлія Саніна. «На західних ринках здатні закріпитися автентичні українські артисти – «ДахаБраха», Go-A, – додає вона. – Ці виконавці розповідають унікальну історію, за якою цікаво спостерігати іноземцям». 

Авторка: Тома Міроненко

7. Найбільший «холдинг» України – АРМА

Уже в середині 2022 року вартість конфіскованих активів на балансі Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) перевищила $1 млрд. У серпні, коли агентство отримало ТРЦ Ocean Plaza, Forbes оцінював їх у $1,5 млрд. До АРМА передали вже понад 30 000 активів.

Якщо до початку повномасштабної війни АРМА концентрувалася на майні, повʼязаному з експрезидентом Януковичем та його «сімʼєю», то зараз у його фокусі значно ширше коло активів. Йдеться про гроші, бізнес та нерухомість росіян, білорусів чи українців, що перебувають під санкціями чи фігурують у кримінальних розслідуваннях.

У портфоліо АРМА вже багато вартісних обʼєктів. Окрім Ocean Plaza, це Миколаївський глиноземний завод Олега Дерипаски, яхта, літак і мережа АЗС Glusco Віктора Медведчука, облгази Дмитра Фірташа, різні активи російських і білоруських держкомпаній, банк та навіть телеканал.

Головне завдання АРМА – знайти для таких обʼєктів ефективних управителів, які можуть не лише зберегти, а й примножити вартість підприємства, розповідав в інтервʼю Forbes очільник агентства Дмитро Жоравович. Він досі працює, маючи статус тимчасового виконувача обовʼязків голови АРМА.

На практиці з цим не так просто: у 2022-му агентство передавало активи переважно в управління державі. НАК «Нафтогаз України» отримав 26 облгазів, що раніше належали компанії, повʼязаній із Фірташем, та 200 АЗС мережі Glusco, що асоціюється з Медведчуком.

До держави потрапили навіть активи, якими вона не може фахово управляти. Нерухомість у центрі Києва на 2900 кв. м перейшла до підприємства зі структури Міністерства внутрішніх справ (МВС), а «4 канал», що належав підозрюваному в державній зраді нардепу Олексію Ковальову, передали Державному агентству з питань кіно.

Прикладів вдалої передачі у приватні руки поки обмаль. Наприклад, Глухівський кар’єр кварцитів Дерипаски отримала фірма, що асоціюється з Олександром Ярославським. Нещодавня угода – передача підприємства «Вінницяпобутхім» власникам ритейлерів EVA та Varus. Воно виготовляє продукцію російської компанії «Нєвская космєтіка», а одна з найвідоміших торгових марок компанії – «Ушастий нянь».

Розмови про можливу реформу АРМА через його не надто високу ефективність ще влітку вийшли на досить предметний рівень. Один із варіантів, що обговорювався, – розформування агентства та розподілення його функцій між НАБУ й Генпрокуратурою, які здійснюватимуть розшук активів, і Фондом держмайна, який може управляти ними.

Альтернатива – зберегти АРМА (свого часу його створення було однією з вимог міжнародних партнерів України), але за умови, що процес управління та передачі активів буде максимально диджиталізованим.

Авторка: Ірина Крицька

8. Найменш привабливий бізнес року – телеканали

Телебачення цього року перестало бути дорогою іграшкою найбагатших. І стало іграшкою дуже дорогою та майже непотрібною. З початку повномасштабної війни найрейтинговіші канали медіагруп втратили можливість продавати рекламу. З 25 лютого вони перейшли в режим спільного мовлення і мовлять у межах цілодобового марафону «Єдині новини». 

Отримувати рекламний дохід медіагрупи почали з кінця квітня, але лише на телеканалах, не залучених до спільного марафону. Проте ціни на рекламу суттєво впали. За інформацією директора з ТБ-інвестицій та баїнгу Razom Group Ігоря Полосьмака, дисконт досягає 30-40%.

На рекламні доходи ТБ вплинула й зупинка досліджень телеаудиторії, які не оприлюднюються з кінця березня. Ситуація майже катастрофічна. За інформацією Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2022 році обсяг прямої ТБ-реклами скоротився майже на 80%, а спонсорство – на 87%. 

Через зменшення доходів телеканали, які й до цього були дотаційними, скорочують витрати. Навесні в медіагрупах пройшли масові звільнення. А 1+1 media та Starlightmedia запустили не всі шоу на початку осіннього премʼєрного сезону, медіа група Inter взагалі не почала його.

Влітку телевізійний ринок покинув один із ключових гравців – «Медіа група «Україна» Ріната Ахметова. СКМ, який володів компанією, заявив, що здає ліцензії в межах антиолігархічного законодавства. Проте є й інша версія: медіа стало непосильним тягарем для власника, який втратив частину металургійного бізнесу й не захотів більше підтримувати дороге телебачення. За роки існування медіагрупи Ахметов вклав у неї $1,5 млрд, стверджують у компанії. 

За три місяці колишні працівники «України» створили нове медіа: спочатку YouTube, а потім ТБ-канал «Ми-Україна». За два тижні після офіційного запуску компанія отримала ліцензію на супутникове мовлення та дозвіл у цифровому мультиплексі МХ-2. А також увійшла в пул виробників телемарафону «Єдині новини». Це не звичайна історія: телеканалу «Прямий», повʼязаному з Петром Порошенком, досі не вдалося ні те, ні інше. Видання УП повʼязує новий телеканал «Ми-Україна» з Офісом президента. 

Водночас телемарафон – іграшка недешева. Приміром, медіахолдинг 1+1 media щомісяця інвестує в нього близько $1 млн власних коштів. Держава поки ще не платить телеканалам відшкодувань, реклами в марафоні немає.

Паралельно битву за читачів почали вигравати Telegram-канали з невеликими редакціями. Приміром, найпопулярніші канали «Труха.Україна» та «Украина сейчас: новости, война, Россия» мають 2,7 млн та 1,8 млн підписників. Для порівняння: у наймасовіших Telegram- каналів медіа підписників у рази менше. У ТСН – 934 970, а в УНІАН – 874 567. В Інституті масової інформації (ІМІ) пояснюють зліт популярності Telegram-каналів стрімким збільшенням попиту на оперативну інформацію.

Авторка: Катерина Шаповал

9. Компанії, які найбільше здивували, – «Укрзалізниця» та «Укрпошта»

10 місяців російської навали продемонстрували стійкість великих держкомпаній до кризи воєнного часу. «Укрпошта» й «Укрзалізниця» за лічені дні перетворились із зашкарублих символів поганого сервісу в мирний час на ефективні машини, які безперервно перевозять, доставляють і першими повертаються на деокуповані території. 

За період повномасштабної війни в «Укрзалізниці» один із найбільш стрімких злетів показника споживчої лояльності NPS. Про це свідчать дані компанії Revisior, яка з 2017 року в Україні досліджує цей показник. На початку року NPS напрямку «Далеке сполучення» становив -20%, 1 грудня – +78%. У напрямку «Інтерсіті +» 22% змінилися на +87% відповідно. Це один із найбільших злетів за всю історію спостережень Revisior.

Чому змінилось ставлення людей до сервісу УЗ? Одна з причин підвищення лояльності – УЗ гарно проявила себе під час евакуації людей у перші місяці війни, каже директор логістичної компанії «Квадро‑Центр» Олександр Ткачук. На 23 грудня УЗ евакуювала понад 4 млн людей, повідомила пресслужба. З них 600 000 – за кордон.

Ще одна причина – безперервність роботи і пунктуальність. «Девіз УЗ в 2022 році: «Укрзалізниця» продовжує працювати за графіком, – розповідає голова правління Олександр Камишін. – Ми просували ідею роботи за графіком, це дало можливість заспокоїти людей, дати надію на краще». УЗ, за словами Камишіна, зараз виконує графіки руху на 85–90%. Щомісячно компанія перевозить близько 1,4 млн пасажирів. Не зупинитись під час паливної кризи навесні допоміг запас пального, якого мало вистачити на 47 діб без поповнення. Наразі компанія закуповує пальне напряму на нафтопереробних заводах.  

19 листопада перший рейсовий потяг прибув у Херсон – після того, як передові загони ЗСУ увійшли в місто, минуло вісім днів. Перед цим «потяги перемоги» УЗ одними з перших заходили у звільнені міста Харківщини: Купʼянськ, Балаклею, Ізюм. 

Разом із залізницею на деокупованих територіях зʼявляється державна «Укрпошта». «Заходимо за ЗСУ, як тільки процес розмінування закінчується», – каже гендиректор компанії Ігор Смілянський. Перші два відділення у звільненому Херсоні відкрились 15 листопада – на наступний день після офіційного підняття прапора України. А з 21 листопада компанія відновила відправлення посилок у місто. 

У розпал енергокризи «Укрпошта» перевела частину процесів на папір. «Це дозволяє відправляти посилки і виплачувати пенсії, незалежно від електропостачання», – каже Смілянський. Працюють мобільні відділення, які привозять посилки, пенсії, їжу та виплати Червоного Хреста. Смілянський запевняє, що під час блекауту зможе обмежено працювати половина від 6000 відділень компанії. «Укрзалізниця» забезпечила безперебійною електрикою всі вокзали. Захисними спорудами, за словами Камишіна, захищено 99% тягових електропідстанцій.

Автор: Денис Кацило

10. Товар року – все для автономності

Генератор – товар, який українці найчастіше шукали у 2022-му, свідчить звіт Google Україна. У жовтні попит на них злетів у 14 разів і, природно, спровокував дефіцит не лише самих пристроїв, а й пального. Лише за два місяці ціни на найпопулярніші моделі генераторів злетіли на 9–65%. Ажіотажу це не спинило, автономність – «новий чорний» цієї війни.

Генератор – рішення для бізнесу й приватних будинків, безпечний варіант для багатоповерхівок – зарядна станція. У топі брендів – EcoFlow й Bluetti, яких на всіх не вистачає, навіть попри кусючі ціни. Виробничі потужності заводів та їхніх постачальників не справляються з попитом, розповідав Forbes Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA, яка є великим імпортером продукції EcoFlow.

Ще один бенефіціар блекаутів – власник Twitter, Tesla й SpaceX Ілон Маск. На 19 грудня у світі налічувався 1 млн активних підписників Starlink, повідомив оператор супутникового інтернету SpaceX. Скільки терміналів саме в Україні – достеменно невідомо. Тільки офіційними каналами для ЗСУ й критичної інфраструктури доставили під 25 000 пристроїв.

Цивільні теж скуповують Starlink тисячами – супутниковий інтернет рятує, коли через блекаут лягає мобільна мережа. «Раніше ми доставляли до п’яти Starlink в день, тепер привозимо від 50 одиниць щодня», – розповідає Михайло Глушко, директор з продукту міжнародної доставки Nova Poshta Global. SpaceX ненадовго підняв ціни на пристрої на послуги для українців, але у стилі Маска швидко відкотив рішення назад. З кінця грудня офіційна вартість «тарілки» знову $600.

Авторка: Валентина Дудко